Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №317/5734/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

Суд: Запорізький районний суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №317/5734/26

Суддя: Ачкасов О. М.

Справа № 317/5734/26

№ 3/317/1808/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Ачкасов О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України Міністерства Оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Черкаси, місце служби - військова частина НОМЕР_1 , командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ,

за ст. 172-14 ч.2 КпАП України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рапорту заступника командира бригади з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 від 02.09.2026 №35137/р стало відомо, що 02.09.2026 близько 21:00 години під час непланової перевірки особового складу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_2 було встановлено незаконну відсутність в тимчасовому місці розташування підрозділу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_3 командира відділення обслуговування та ремонту роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 .

Під час телефонної розмови за номером телефону +380 98 981 77 05 ОСОБА_3 повідомив, що на разі перебуває в АДРЕСА_3 за своїм місцем мешкання ( АДРЕСА_4 ) з дозволу командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 та вирішує свої сімейно-побутові питання.

До тимчасового місця розтапіування підрозділу роти радіоелектронної боротьби був викликаний командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 . Який пояснив відсутність в підрозділі молодшого сержанта ОСОБА_3 тим, що він 02.09.2026 року близько 14:00 години відпустив його додому в м. Кривий Ріг для вирішення сімейно-побутових питань, а саме оформлення спадщини.

Своїми діями офіцер - старший лейтенант ОСОБА_1 командир роти радіоелектронної боротьби військової частини порушив вимоги статей 11, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

З пояснень командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 встановлено, що 02 вересня 2026 року приблизно об 11 годині 45 хвилин до старшого лейтенанта ОСОБА_1 звернувся командир відділення обслуговування та ремонту роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 із особистим проханням надати йому можливість вибути за місцем реєстрації (у місто Кривий Ріг) з метою завершення оформлення спадщини, яка у нього залишилася після смерті матері у червні 2026 року. Під особисту відповідальність, старший лейтенант ОСОБА_1 надав молодшому сержанту ОСОБА_3 таку можливість. Після прибуття до міста Кривий Ріг молодший сержант ОСОБА_3 знаходився на зв`язку.

Приблизно о 20 годині до старшого лейтенанта ОСОБА_1 звернувся заступник командира військової частини НОМЕР_1 з психологічної підтримки персоналу підполковник ОСОБА_4 з метою перевірки особового складу на місці розташування, а саме молодшого сержанта ОСОБА_3 . Разом із підполковником ОСОБА_4 вони відвідали місце розташування молодшого сержанта ОСОБА_3 у населеному пункті Запорізького району Запорізької області, де було встановлено його відсутність. Молодший сержант ОСОБА_3 відповів на виклик засобами зв`язку та повідомив своє місце знаходження (місто Кривий Ріг) та причину відсутності, після чого отримав розпорядження на невідкладне повернення до місця розташування, що згодом було виконано.

Старший лейтенант ОСОБА_1 , розуміючи наслідки свого вчинку, надав згоду на тимчасову відсутність з метою підтримки належного морально-психологічного стану у підрозділ. Старший лейтенант ОСОБА_1 стверджує, що на боєготовність до виконання бойових (спеціальних) завдань тимчасова відсутність молодшого сержанта ОСОБА_3 не вплинула. Старший лейтенант ОСОБА_1 просить не застосовувати до нього суворих мір покарання.

Відповідно до статті 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, якими визначено поняття "військова дисципліна", на чому вона ґрунтується, чим досягається, та чому зобов`язує кожного військовослужбовця.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України - за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі) закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи функціональні обов`язки, командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 не наділений правом як командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 самостійно відпустити підлеглого військовослужбовця без належно оформленого документа за межі тимчасового місця розташування підрозділу.

Підсумовуючи вищезазначене та зазначені норми чинного законодавства військовослужбовцям які призвані за мобілізацією на час дії воєнного стану залишати місце дислокації для вирішення соціальних питань можливе лише у передбачених випадках, а саме в один із видів відпусток (щорічна або за сімейними обставинами) на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 та відпускного квитка, які в свою чергу приймаються за результатами розгляду та погодження поданого військовослужбовцем рапорту який повинен був бути погоджений безпосереднім командиром підрозділу.

Рапорт є ініціативою військовослужбовця або поданням на ім`я командира, а наказ командира частини (або витяг з наказу по стройовій частині), на підставі якого оформлюється відпускний квиток є офіційними документом, що підтверджує законність відсутності в підрозділі.

Таким чином під час службового розслідування встановлено наступні обставини: командир відділення обслуговування та ремонту роти радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 вибув з тимчасового місця розташування підрозділу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 з АДРЕСА_2 до АДРЕСА_3 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_4 ) для вирішення сімейно-побутових питань (наявні сімейні обставини) з дозволу свого безпосереднього командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , який в свій час не підготував належні документи (рапорт) які дозволяють військовослужбовцю офіційно перебувати за межами підрозділу на підставі відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 та відпускного листа.

Таким чином всупереч вимог нормативно-правових актів старший лейтенант ОСОБА_1 , командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи в місці тимчасового місця розташування підрозділу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті Запорізького району Запорізької області, відпустив з підрозділу, без належного документального оформлення, військовослужбовця, а саме молодшого сержанта ОСОБА_3 командира відділення обслуговування та ремонту роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , надав можливість вибути 02.09.2026 з постійного місця дислокації підрозділу у АДРЕСА_3 з метою завершення оформлення спадщини, яка у молодшого сержанта ОСОБА_3 залишилася після смерті матері у червні 2026 року, тобто по сімейним обставинам, та який повернувся до підрозділу лише 03.09.2026, що призвело до порушення військової дисципліни. В свою чергу, будь-яке залишення військовослужбовцем місця дислокації військової частини (або місця служби) повинно бути оформлене належним чином - тобто, базуватися на рапорті та наказі командира і на підставі відпускного квитка.

Згідно інформаційній довідці начальника стройової частині відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 станом на 02.10.2026 року відомості щодо вибуття за сімейними обставинами 02.09.2026 року молодшого сержанта ОСОБА_3 в наказах командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) відсутні. Військовослужбовець перебував в строю.

Вказаний факт свідчить про порушено коректного обліку особового складу старшим лейтенант ОСОБА_1 як командиром підрозділу, що вкрай важливо в умовах воєнного часу для оперативного управління та контролю, та як факт неналежне виконання обов`язків та вчинення ним дисциплінарного проступку за, що він підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того службовим розслідуванням встановлено, що командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 в умовах особливого періоду в порушення встановленого порядку службової діяльності у сфері реалізації військовою службовою особою своїх прав і виконання обов`язків вчинив дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, а саме 02.09.2026 надав дозвіл молодшому сержанту ОСОБА_3 вибути з тимчасового місця розташування підрозділу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 з населеного пункту АДРЕСА_2 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_4 ) для вирішення сімейно-побутових питань (наявні сімейні обставини) без подання відповідного рапорту на розгляд командиру військової частини та належного оформлення документів, які дозволяють військовослужбовцю офіційно перебувати за межами підрозділу, а саме на підставі відповідного наказу командира військової частини НОМЕР_1 та відпускного квитка, який в свою чергу видається після прийняття наказу командира частини який в праві приймати відповідні рішення.

Таким чином командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 обіймаючи посаду командира роти діючи умисно при цьому необережно припустив настання наслідків безпідставного вибуття за межі підрозділу військовослужбовця всупереч інтересам військової служби, з перевищенням наданої йому влади та службових повноважень, та як факт в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, а саме перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень вчинені в умовах особливого періоду.

Своїми діями старший лейтенант орбену ОСОБА_1 , командир роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , порушив вимоги наступних нормативно-правових актів зміст яких зазначено в Розділі 3: статті 12,14,49,50,58,59,112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; "статті 1-5 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України; пункти 1,2,3,4,12,13,14 розділу І Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280; пункти 19,20,22 розділу XII Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280; статтю 10-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; частина 2 статті 172-14 Кодексу України з адміністративних правопорушень - перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень вчинені в умовах особливого періоду.

На сьогоднішній день по всій території України діє особливий період, а саме: Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Згідно зі статтею 11 цього Закону рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Роз`яснення про дію особливого періоду міститься в листі Міністерства Оборони України від 01.10.2015 р. №322/2/8417. Зазначений особливий період розпочався з 17 березня 2014 року, коли було оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 р. №3 03/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває до тепер. Скасування особливого періоду буде здійснено Указом Президента «Про демобілізацію» після стабілізації ситуації на Сході України.

Водночас питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.

Таким чином, враховуючи вищезазначені фактичні обставини, старший лейтенант ОСОБА_1 , перебуваючи в тимчасовому місці розташування підрозділу роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 в населеному пункті АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, обіймаючи посаду командира роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , 02 вересня 2026 року діючи умисно при цьому необережно припустив настання наслідків безпідставного вибуття за межі підрозділу військовослужбовця всупереч інтересам військової служби, з перевищенням наданої йому влади та службових повноважень в умовах особливого періоду вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень вчинені в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, проте, матеріали справи містять заяву про визнання вини та розгляд справи за його відсутності, крім того, його вина підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 №113/2026 від 15.10.2026 р., копіями матеріалів службового розслідування за фактом перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах особливого періоду.

Враховуючи обставини справи, особу правопорушника, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Пунктом 12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Керуючись ст.ст.172-14 ч.2, 221 КпАП України, п.12. ст.5 ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 172-14 ч.2 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Кошти перерахувати, призначення платежу : СТЕПНЕНСЬКА сільська ТГ, Отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ с. Степне/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA098999980313080106000008501, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування: «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Якщо впродовж п`ятнадцяти днів правопорушником не буде сплачена сума стягнутого штрафу, з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу, відповідно до ст. 308 КпАП України.

Постанова суду набирає законної чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду впродовж десяти днів з моменту її постановлення.

Суддя: О.М. Ачкасов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua