Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №308/12727/26
Суддя: Іванов А. П.
Справа № 308/12727/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді – Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання – Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП батальйону № 2 роти № 1 взводу Управління патрульної поліції в Закарпатській області сержанта поліції Гембаровського Олега Богдановича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лещинець Л.В., звернувся до суду з позовом до відповідачів поліцейського УПП батальйону № 2 роти № 1 взводу Управління патрульної поліції в Закарпатській області Гембаровського О.Б. та Департаменту патрульної поліції, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2088900 від 22.08.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що позивач, будучи працівником ТОВ «Будімпет» (генпідрядника будівництва комплексу житлових будинків за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська – Бориса Тлехаса, 89А), 22.08.2026 о 10:34 виконував там будівельні роботи.
Оскаржуваною постановою його визнано винним у тому, що він «здійснював будівельні та ремонтні роботи у неробочий день, чим порушив правила додержання тиші та спокою громадян». Інших обставин постанова не містить.
Позивач зазначає, що ст. 182 КУпАП є бланкетною нормою, тому в постанові мало бути визначено конкретну вимогу законодавства, яку порушено, однак цього не зроблено. Стверджує, що 22.08.2026 субота не є святковим чи неробочим днем у розумінні ст. 67, 73 КЗпП України, а для нього за наказом ТОВ «Будімпет» від 30.09.2025 про запровадження шестиденного робочого тижня був робочим днем. У робочі дні ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, заборонені лише з 21:00 до 08:00.
Зазначає, що постанова не містить даних про рівень шуму, його вимірювання та перевищення допустимих рівнів, визначених Державними санітарними нормами, затвердженими наказом МОЗ України від 22.02.2019 № 463. Покликається на те, що обов`язок доказування правомірності постанови лежить на відповідачі ч. 2 ст. 77 КАС України.
09.09.2026 через систему «Електронний суд» Департамент патрульної поліції подав відзив, у якому просить у позові відмовити. У відзиві зазначено, що 22.08.2026 близько 10:34 екіпаж патрульної поліції отримав звернення мешканки сусіднього будинку про шум від будівництва за адресою: м. Ужгород, вул. Бориса Тлехаса, 89А, яке щодня, включаючи вихідні, з ранку створює шум і заважає відпочинку. За результатами оцінки відеозапису з нагрудної камери № 470639 та усних пояснень особи поліцейський встановив склад правопорушення за ч. 1 ст. 182 КУпАП, роз`яснив права, виніс постанову на місці і наклав штраф у межах санкції. Відповідач стверджує, що позивач не заперечував факту робіт і шуму, пояснюючи це графіком підприємства.
Правову підставу відповідач вказує ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», заборона шумних робіт у святкові та неробочі дні без згоди мешканців та п. 5.8 Правил благоустрою міста Ужгорода, рішення Ужгородської міської ради від 26.12.2006 № 136.
Вважає, що ст. 182 КУпАП охоплює і порушення правил тиші, для якого вимірювання шуму в децибелах не потрібне. Зазначає, що звернення на лінію «102» підтверджує порушення спокою мешканців. Недоліки оформлення постанови не можуть бути підставою для її скасування ст. 283 КУпАП, Інструкція, затверджена наказом МВС від 06.11.2015 № 1376.
Крім того, стверджує, що сержант поліції не є належним відповідачем, оскільки відповідачем у таких справах є орган Національної поліції як суб`єкт владних повноважень Департамент патрульної поліції – юридична особа публічного права, ЄДРПОУ 40108646, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові до нього.
29.09.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій підтримав позов. Зазначив, що твердження про «вихідний день» зводиться до ототожнення суботи з неробочим днем, а відповідач не довів, на підставі якої норми 22.08.2026 набуло такого статусу. Вказує, що відповідач фактично змінює правову підставу постанови. Відеозапис і виклик на «102» підтверджують лише наявність звуку та факт звернення, але не перевищення допустимих рівнів і не порушення конкретної вимоги. Щодо відповідача - працівника поліції зазначив, що участь посадової особи не позбавляє суд можливості вирішити спір, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції. Просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 03.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши подані сторонами документи та докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.08.2026 о 10:34 сержантом поліції Гембаровським О.Б. винесено постанову серії ЕГА № 2088900, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП і накладено штраф 255,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 22.08.2026 Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Бориса Тлехаса, 89А, гр. ОСОБА_1 здійснював будівельні та ремонтні роботи у неробочий день, чим порушив правила додержання тиші та спокою громадян. У постанові також зазначено про стягнення штрафу у подвійному розмірі 510 грн у разі несплати в строк.
Відповідно до наказу ТОВ «Будімпет» про прийняття на роботу від 05.02.2026 позивач працює виконавцем робіт у підрозділі «Будівництво», тривалість робочого тижня 40 годин.
ТОВ «Будімпет» є генеральним підрядником за договором підряду від 08.07.2025 № 08/07-25 на об`єкті «Нове будівництво комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Капушанській – Бориса Тлехаса, 89а в м. Ужгороді (2 черга)», що підтверджується витягом з Реєстру документів ЄДЕССБ від 26.08.2026. Наказом ТОВ «Будімпет» від 30.09.2025 з 01.10.2025 запроваджено шестиденний робочий тиждень (понеділок – субота).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень мають бути прийняті, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і безсторонньо.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 245 КУпАП визначає завданнями провадження своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Ст. 251 КУпАП визначає докази як фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для справи; ці дані встановлюються, зокрема, протоколом, поясненнями особи, свідків, показаннями технічних приладів та засобів відеозапису.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 182 КУпАП передбачає відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.
Це бланкетна диспозиція, тобто її зміст визначається іншими нормативно-правовими актами.
Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 182 КУпАП необхідно встановити та зазначити, яка саме вимога заборона, обмеження, норма шуму порушена, у який спосіб і за яких обставин.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за здійснення будівельних та ремонтних робіт у неробочий день.
Водночас постанова не містить посилання на конкретну норму законодавства, яку порушено, та не зазначає обставин, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення.
При цьому відсутність вимірювання рівня шуму сама по собі не виключає можливості доведення правопорушення іншими належними доказами, однак такі докази повинні підтверджувати порушення конкретної законодавчої вимоги.
Щодо виконання робіт у неробочий день суд зазначає, що 22.08.2026 припадало на суботу. позивачем до матеріалів справи долучено наказ роботодавця від 30.09.2025 про запровадження шестиденного робочого тижня з понеділка по суботу.
Разом з тим, відповідач не надав доказів та належного нормативного обґрунтування того, що зазначена дата належала до святкових або неробочих днів, у які проведення відповідних робіт заборонено.
У поданому відзиві, представник відповідача посилається на ст. 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», якою передбачено обов`язок вживати заходів для недопущення перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, на визначених законом захищених об`єктах, а також обмеження щодо проведення ремонтних робіт, що супроводжуються шумом.
Однак, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази, нормативний акт, вимогу якого порушено, характер робіт, рівень шуму, особу, якій шум заважав.
Таким чином, відповідач не довів, що позивач порушив конкретні вимоги законодавства щодо захисту населення від шуму та додержання тиші.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, не підтверджена належними доказами.
Твердження відзиву про те, що позивач «не заперечував» факту робіт та шуму, не є визнанням порушення вимог законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень.
Відповідно до ст. 13, 15 Закону України «Про Національну поліцію» поліція складається з центрального органу управління та територіальних органів, які є юридичними особами публічного права. Ч. 2 ст. 222 КУпАП визначає, що справи про адміністративні правопорушення розглядають і стягнення накладають від імені органів Національної поліції їхні працівники.
Тому відповідачем у справі про оскарження такої постанови є орган поліції, від імені якого діяв працівник, а не сама посадова особа чи структурний підрозділ без статусу юридичної особи. Таку позицію висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а. Як вбачається з матеріалів справи, сержант поліції Гембаровський О.Б. діяв від імені Департаменту патрульної поліції – юридичної особи публічного права (ЄДРПОУ 40108646), тому належним відповідачем є Департамент.
Разом з тим, суд не погоджується з твердженням відзиву, що така обставина є підставою для відмови в позові в цілому.
Щодо визнання постанови протиправною, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно з положеннями ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний не наділений повноваженнями визнавати дії поліцейського, або ж саму постанову, протиправною.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відтак, підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 19, 46, 48, 72, 77, 90, 139, 242–246, 250, 286, 293, 295 КАС України; ст. ст. 7, 9, 182, 245, 247, 251, 252, 258, 280, 283 КУпАП; ст. ст. 19, 62 Конституції України, суд,-
у х в а л и в:
Позовну заяву задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 2088900 від 22.08.2026, винесену поліцейським УПП батальйону № 2 роти № 1 взводу Управління патрульної поліції в Закарпатській області сержантом поліції Гембаровським Олегом Богдановичем, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 255,00 грн, скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
У задоволенні решти позовних вимоги відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua