Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №307/2586/26
Суддя: Стецюк М. Д.
Справа № 307/2586/26
Провадження № 2/307/1224/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Мельник Б.В., Цех Г.М., за участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона, ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 протягом тривалого часу перебували у фактичних шлюбних відносинах, без офіційної реєстрації шлюбу. Під час спільного проживання у них з відповідачем по справі народилося двоє дітей, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час діти проживають разом з нею в будинку її матері та знаходяться на її повному утриманні та вихованні, що підтверджується довідкою, виданою старостою Лазівського старостинського округу №02-34.2/269 від 18 травня 2026 року та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання. Батьківство відповідача щодо дітей підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , видане Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 31 липня 2020 року та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , видане Хустським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 11 листопада 2017 року, де відповідач вказаний як батько обох дітей. Крім того, на її повному утриманні та вихованні знаходиться ще одна дитина від попереднього шлюбу, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і це значно збільшує її фінансове навантаження. На даний час вони з відповідачем по справі разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Всім необхідним дітей вона змушена забезпечувати самостійно, так як з моменту припинення спільного проживання відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дітей, а її коштів на всі потреби не вистачає. Наразі відповідач проживає за кордоном та інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Він є працездатною особою, молодою за віком й стан його здоров`я є задовільний, що дозволяє йому щомісячно сплачувати аліменти на утримання їхніх дітей. Також як їй відомо, відповідач має постійне місце роботи та є офіційно працевлаштований за кордоном, однак точне місце роботи та розмір доходу їй наразі невідомі. Відповідно до таких обставин вважає за доцільне стягувати з нього аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття. Нею вживалися заходи для досудового врегулювання спору, однак добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, а також у зв`язку з погіршенням її матеріального стану, вона змушена звертатися до суду. Враховуючи наведене, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти, на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до досягнення ними повноліття.
01 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
16 липня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначила, що позивачка вказує, що на даний час діти проживають з нею та знаходяться на її повному утриманні, однак ці твердження не відповідають дійсності. Так як їхні спільні діти так і син позивачки від попереднього шлюбу ОСОБА_7 проживали в Польщі де вони обоє працювали, діти ходили до школи, відповідач повністю забезпечував сім"ю та їхніх дітей. Позивачка останні роки почала зловживати алкогольними напоями, що призвело до її звільнення з роботи, а в 2025 році з`ясувалося що позивачка тісно спілкується з іншим чоловіком стала проживати з ним і в жовтні 2025 року забрала дітей та виїхала на проживання до Закарпаття при цьому його умовляння зберегти сім`ю хоч заради дітей результату не дали. В даний час вони всі проживають з її мамою ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старостинського округу та Актом обстеження умов проживання. Зі слів матері позивачки, а також їхніх дітей позивачка і надалі зловживає спиртними напоями не піклується про дітей і відповідач щоб дати відповідне забезпечення їхнім дітям надсилає кошти на їх утримання щомісячно на картку матері позивачки - ОСОБА_9 , також не рідше як раз на місяць надсилає через передачі для дітей як одяг так і продукти харчування, мобільні телефони. При цьому відповідач не робить різниці в забезпеченні як їхніх спільних дітей так і сина позивачки від першого шлюбу з яким за роки проживання вони стали близькими. Щодо матеріального стану, то відповідач дійсно проживає в Польщі, з травня 2026 року працює на різних роботах та має порівняно невисокі заробітки, свого житла не має та проживаю разом з батьком інвалідом І групи за яким доглядає та утримує. Відповідач не відмовляється від матеріальної допомоги своїм дітям, однак розуміє, що сплата аліментів на користь позивачки враховуючи її поведінку не покращить життя їхнім дітям. Враховуючи, що ним сплачуються кошти на утримання дітей в добровільному порядку, просить відмовити в задоволенні позову.
29 липня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивачки ОСОБА_2 , де зазначає наступне. Ознайомившись з відзивом відповідача, в якому зазначено про прохання відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає викладені в ньому доводи безпідставними та такими, що не підтверджуються належними доказами. На спростування доводів зазначених відповідачем у відзиві, та враховуючи інтереси дітей, зазначає наступне. У своєму відзиві відповідачем було зазначено, що позивачка нібито неодноразово зловживає спиртними напоями та не піклується про дітей, однак таке твердження є неправдивим та необґрунтованим жодними доказами. Не відповідає дійсності й той факт, що позивачка є не працевлаштованою, через звільнення з роботи, адже на даний час вона є офіційно працевлаштована та працює на посаді медичної сестри у закладах загальної середньої освіти, однак її доходу не вистачає на утримання дітей. Слід зазначити, що доводи відповідача щодо причин припинення стосунків та її особистого життя не мають жодного значення для вирішення спору про стягнення аліментів. Незалежно від причин припинення їхніх особистих стосунків, відповідач не звільняється від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей відповідно до ст. 180 СК України. Крім того, не відповідають дійсності доводи відповідача про належне виконання ним обов`язку щодо утримання дітей. Так як, на її особистий банківський рахунок кошти на утримання дітей від відповідача не надходили. Однак, позивачка не заперечує того факту, що окремі грошові кошти надходили на банківський рахунок її матері – ОСОБА_8 . Разом з тим факт перерахування окремих коштів матері позивачки не свідчить про належне виконання відповідачем свого обов`язку щодо утримання дітей, оскільки саме вона здійснює їх повсякденне утримання та виховання. Посилання відповідача на те, що він добровільно надавав матеріальну допомогу дітям, не спростовує заявлених позовних вимог, так як така допомога має нерегулярний характер, а діти потребують постійного матеріального забезпечення. Відповідно до таких обставин вважає за доцільне стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно для дітей відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав викладених у ньому.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 07 жовтня 2026 року просила у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідач надає грошові кошти на утримання дітей на рахунок ОСОБА_9 – матері позивачки.
Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у сторін по справі за час їхнього спільного проживання народилися двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , значиться відповідач (а.с.4,7).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання складеного комісією в складі: депутата Тячівської міської ради Мандзюк В.М., провідного спеціаліста Тячівської міської ради Ванга М.П., свідка ОСОБА_10 , вбачається, що позивачка ОСОБА_1 проживає в будинку матері в АДРЕСА_1 , з трьома дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько ОСОБА_4 не утримує та не допомагає матеріально своїм дітям ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та не бере участі у їх вихованні (а.с.10).
Із довідки про склад сім`ї №02-34-2/269 від 18 травня 2026 року Тячівської міської об`єднаної територіальної громади вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом із неповнолітніми дітьми: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають на її утриманні (а.с.11).
Із наказу Лазівського ліцею Тячівської міської ради Закарпатської області №1-к від 16 січня 2026 року відомо, що ОСОБА_1 призначено на посаду медичної сестри з 19 січня 2026 року (а.с.58).
З перекладу з польської мови на українську мову повідомлення про ступінь інвалідності від 16 березня 2025 року відомо, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 класифіковано інвалідність як значну (а.с.66-67).
Із перекладу з польської мови на українську мову копій квитанцій вбачається, що відповідач здійснював перекази на рахунок ОСОБА_9 у період з березня по липень 2026 року на суми від 500,00 до 650,00 злотих, а також придбав два телефони та зарядні пристрої на суму 1253,56 злотих (а.с.68-69,79).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК. України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому суд враховує вимоги статті восьмої Закону України «Про охорону дитинства» щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 184 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до ст. 183 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у частці від доходу, обраним позивачем.
З долучених відповідачем до справи перекладу з польської мови на українську мову копій квитанцій вбачається, що відповідач здійснював перекази на рахунок ОСОБА_9 у період з березня по липень 2026 року на суми від 500,00 до 650,00 злотих. Проте призначення платежу відсутнє, тому суд не може встановити що це кошти на утримання дітей чи на повернення боргів, покриття додаткових витрат, чи інше.
Крім того, з наданих суду представником відповідача документів не можливо встановити, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якому встановлено групу інвалідності є батьком відповідача ОСОБА_4 .
Таким чином, при визначенні розміру аліментів, враховуючи всі вивченні судом обставини, а також положення ст. 180 СК України про те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 червня 2026 року, і до їх повноліття.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивачка, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, то з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29 червня 2026 року, і до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України 1331 (одна тисяча триста тридцять один) грн. 20 коп. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення суду складено 29 жовтня 2026 року.
Суддя М.Д.Стецюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua