Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №754/847/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4364/26

Справа №754/847/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із вищевказаною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява обґрунтована тим, що 03.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. було вчинено виконавчий напис №3637 про стягнення з ОСОБА_1 , суми заборгованості на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за Кредитним договором № 001-28156 300513 від 30.05.2013 року в загальному розмірі 28 984, 33 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною на підставі виконавчого напису №3637, виданого 03.09.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. було відкрите виконавче провадження НОМЕР_2. Крім того, за вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плати із стягувача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в розмірі 500,00 гривень, які підлягають стягненню з Боржника на користь стягувача. Про наявність Виконавчого провадження № НОМЕР_3, позивач дізналась в кінці вересня 2025 року, внаслідок повідомлення, яке було отримано через мобільний застосунок «Дія». Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 12.09.2019 року до вересня 2025 року, позивач не отримувала. У період з 2013 року по даний час позивач не отримувала жодних повідомлень ні від ПАТ «Дельта Банк», ні від ТОВ «Фнансова Компанія «Довіра та Гарантія», ні від ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» про наявність будь-якої заборгованості. Документ на підставі якого здійснено виконавчий напис нотаріуса за № 3637, а саме у виконавчому написі нотаріуса вказано: «Кредитний договір № 001-28156-300513 від 30.05.2013 р.», хоча заборгованість стягується за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року, оскільки у заяві про укладення Договору про поточний картковий рахунок, а не «Кредитного договору» не зазначено строк виконання зобов`язань, а лише оговорюється про наявність карткового рахунку. Отже, на момент вчинення Виконавчого напису нотаріусом не було з`ясовано питання пропущення трирічного строку позовної давності, як і не з`ясовано безспірність визначеної заборгованості у зв`язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, вважає за необхідне, визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ухвали судді від 02.02.2026 позовну заяву було залишено без руху, визначено строк для усунення недоліків позову.

04.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

09.02.2026 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 10.02.2026 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано від Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни належним чином посвідчену копію матеріалів виконавчого напису від 03.09.2019 р. зареєстрованого в реєстрі за № 3637.

Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

16.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці позивачки надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги.

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про розгляд даного провадження повідомлялася належним чином, шляхом направлення кореспонденції за адресою зазначеною в позовній заяві, проте будь-яких пояснень з приводу вимог позовної заяви не надали.

Витребуваних ухвалою судді матеріалів від Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни не надійшло.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 03.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А. А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3637, про стягнення з ОСОБА_1 , суми заборгованості на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за Кредитним договором № 001-28156 300513 від 30.05.2013 року в загальному розмірі 28 984, 33 грн за період з 09.02.2018 року по 14.08.2019 року.

12 вересня 2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною на підставі вищевказаного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з копії оспорюваного виконавчого напису, він був вчинений на підставі кредитного договору від 30.05.2013 року, що була укладена між позивачкою та ПАТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 193/К від 09.02.2018 р. ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія», правонаступником якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги №09/02/2018 від 09.02.2018 р. є ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА».

Згідно із вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 6 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивачка отримала, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості оспорити вимоги стягувача або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було надано суду доказів, що було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачкою, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення. з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні всі підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, у зв`язку з чим, оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства.

Вказані доводи позивачки не спростовані відповідачем.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, той факт, що ухвала суду про витребування доказів на підтвердження правомірності здійсненого стягнення на підставі виконавчого напису виконана не була, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивачки надано договір про надання правничої допомоги № 103/25 від 30.10.2025 року, укладений між позивачкою та АБ «Ірини Єфремової», орієнтовний розрахунок сум судових витрат позивача відповідно до якого витрати на професій правничу допомогу складають 8 000, 00 грн., прибутковий касовий ордер №31125 відповідно до якого позивачкою було сплачено 6 000, 00 грн. на підставі Договору про надання правничої допомоги № 103/25 від 30.10.2025 року.

Представником відповідача подано на адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги згідно з яким зазначено, що зважаючи на малозначність цієї справи, її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, реальний обсяг витраченого адвокатом Позивача часу та наданих послуг, пов`язаних з розглядом цієї справи реальний розмір витрат Позивача на надання йому професійної правничої допомоги вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в аналогічних справах. Середня вартість адвокатських послуг в аналогічних справах складає 2 230 грн. (справа №473/2050/21 - 1200,00 грн. + справа №743/727/21 - 2 950,00 грн. + справа №583/2482/21 - 3 000,00 грн. + справа №750/6079/21 - 2 500,00 грн. + справа №693/647/21 - 1 500,00 грн./5 = 2230 грн.). Відтак, сума реальних судових витрат Позивача в частині витрат за надання йому професійної правничої допомоги є неспівмірно меншою, ніж сума заявлена Позивачем до відшкодування судових витрат.

Представницею позивачки подано заперечення на вказане клопотання, відповідно до якого просила залишити Клопотання про зменшення судових витрат без задоволення, при постановлені рішення не брати до уваги та додано остаточний розрахунок суми судових витрат, який становить 8 331,20 та складається з судового збору у розмірі 1 331,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн..

Дослідивши письмові матеріали справи, суд враховує правові висновки, викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, а саме: витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною позивача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, які підтверджені належними доказами, принципу справедливості, співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, тієї обставини, що представник позивача не приймав участі у судових засіданнях, а відтак приходить до висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

При цьому суд не вбачає підстав для відшкодування витрат по підготовці та поданню відповіді на відзив, клопотань, заяв, заперечень, отримання рішення суду у розмірі 1 000,00 грн., оскільки стороною позивачки подавались виключно заяви в порядку усунення недоліків позову та заперечення на клопотання про зменшення розміру судових витрат, що на думку суду не підлягає відшкодуванню з відповідача.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 18, 203 ЦК України, ст. ст.10, 12, 76, 77-81, 89, 141, 265, 274, 279- 280, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.09.2019 року Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 3637, про стягнення з ОСОБА_1 , суми заборгованості на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за Кредитним договором № 001-28156 300513 від 30.05.2013 року в загальному розмірі 28 984, 33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 гривень та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 гривень.

В задоволенні інших вимог позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Дані третіх осіб: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Тараса Шевченка, буд. 13, офіс 7.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Тетяна Леонідівна, місцезнаходження: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, офіс 61, 62.

Повний текст рішення суду виготовлено 29.10.2026.

Суддя: Т. А. Зотько