Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №306/475/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/475/26

Провадження № 2/306/651/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Свалява Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Вінер Е.А.

за участю секретаря Чубірка О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні вм.Свалява у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія " Тайгер Фінанс" (адреса: 79000, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1 28 корпус) до ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» адвокат Усенко Михайло Ігорович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що 09.08.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 16222042, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000 грн., який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Однак, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування відповідач належним чином не виконує та заборгованість по кредиту складає 21040,00 грн., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15040,00 грн. прострочена заборгованість по відсотках; 2000,00 грн. прострочена заборгованість за штрафами. На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №16222042 від 09.08.2024 року у розмірі 21040,00грн., судові витрати та витрати на правову допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, у якій просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву чи заперечень на позов не подавала.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 16222042, відповідно до якого їй було надано кредит у розмірі 4 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів з 09.08.2024. Повернення кредиту за умови виконання Позичальником Графіку платежів 04.08.2025.

З цим Договором та Графіком платежів відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена до укладення Договору й до них приєдналася, підписавши Договір, зокрема проставивши 09.08.2024 о 10:08 годині електронний підпис одноразовим ідентифікатором е54h3zaf, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19.12.2025 №3406-1453328492-19122025.

З досудової вимоги за вих. № 23880334/575 від 02.02.2026 р. вбачається, що ТОВ «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» повідомило відповідача про наявну заборгованість за кредитним договором №16222042 від 09.08.2024 та про можливість добровільного погашення заборгованості.

В добровільному порядку ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором не сплатила, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

З наданого позивачем розрахунку заборгованість по кредиту складає 21040,00 грн., з яких: 4 000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15040,00 грн. прострочена заборгованість по відсотках; 2000,00 грн. прострочена заборгованість за штрафами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509-510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст.525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитних договорів, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Стаття ст.1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованих штрафів, суд виходить з наступного.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 2000 грн. штрафу.

Суд враховує, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 09.08.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 2000,00 гривень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором №16222042 від 09.08.2024 на суму 19040,00грн. (тіло кредиту+проценти).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

По даній справі позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025, Актом наданих послуг № 575 від 06.02.2026, Детальним описом наданих послуг до Акту № 575.

Разом з тим, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірними з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів, позовна заява є типовою з іншими справами позивача), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та часу необхідного для виконання робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4 000,00 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» судові витрати в сумі 2 662,40 гривень судового збору.

Керуючись ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія " Тайгер Фінанс" (адреса: 79000, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1 28 корпус) до ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія " Тайгер Фінанс" (адреса: 79000, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1 28 корпус) заборгованість за договором № 16222042 від 09.08.2024 в розмірі 19040,00 грн.(дев"ятнадцять тисяч сорок гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія " Тайгер Фінанс" (адреса: 79000, м. Львів, вулиця Смаль-Стоцького,1 28 корпус) судові витрати в розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) грн. та витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 4000,00 (чотири тисячі) гривень.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області Е.А.Вінер