Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №305/1688/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1688/26

Провадження по справі 2/305/707/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Палош А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Тячівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філія "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Тячівська окружна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради звернулася в суд з позовом до Ясінянської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філія "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги мотивують тим, що вироком Рахівського районного суду від 16.10.2026 у кримінальному провадженні №12021071140000374 від 26.12.2021, ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень. Як констатував суд, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у світлу пору доби, у межах населеного пункту смт. Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, перебуваючи на території лісового фонду, а саме в кварталі 4 виділ НОМЕР_1 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», в порушення вимог статей 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, статей 5, 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, за допомогою бензопили, вчинив самовільну порубку п`яти дерев породи ялина, з діаметром 50, 51, 51, 54 та 59 см, внаслідок чого спричинив довкіллю істотну шкоду в розмірі 87433,33 гривні. Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_1 спричинив державі в особі Ясінянської селищної ради шкоду на загальну 81433,33 грн. Вказана шкода обвинуваченим у добровільному порядку не відшкодована. Крім вироку суду, винуватість ОСОБА_1 доводиться також протоколом огляду місця події та висновком експерта СЕ-19/107-22/5649-ЕК від 30.06.2022, яким встановлено розмір шкоди незаконним вирубуванням дерев. Тячівська окружна прокуратура звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі Ясінянської селищної ради про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання. З огляду на викладене, прокурор просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ясінянської селищної ради шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 81433,33 грн.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. від 04.06.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі Філію "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Сторони в судове засідання не викликались, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України.

Відповідачу, ОСОБА_1 , копія ухвали про відкриття провадження по справі та копія позовної заяви була направлена за місцем проживання, але була повернута до суду без вручення з відміткою уповноваженої особи Укрпошти від 16.07.2026 та повторно від 12.09.2026 про те, що адресат відсутній за місцем проживання, отже він, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі 16.07.2026.

Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Селищний голова Ясінянської селищної ради Делятинчук А.І. 30.06.2026 направив через систему "Електронний суд" заяву, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі.

Від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Філії "Карпатський лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" 12.06.2026 надійшло пояснення, в якому зазначено, що факт вчинення вказаного лісопорушення та вина правопорушника повністю підтверджуються належними й допустимими доказами: протоколом огляду місця події та висновком експерта № СЕ-19/107-22/5649-ЕК від 30.062022. Цим експертним висновком визначено точний розмір заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди, його копія додається до позовної заяви. Вина особи у заподіянні шкоди лісовому фонду є беззаперечною, оскільки в ході судового розгляду обвинувачений у повному обсязі визнав інкриміноване йому правопорушення та засвідчив, що дійсно здійснив самовільну поруку п`яти дерев для особистих потреб. Грошові кошти на відшкодування збитків, завданих незаконною порубкою лісу на території селища Ясіня, відповідно до статті 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища“, пункту 7 частини 3 статті 29 та пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Ясінянської селищної ради (як органу місцевого самоврядування, на території якого вчинено правопорушення) для їх подальшого розподілу між бюджетами відповідних рівнів. З огляду на викладене, просять позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на всій території України.

Відповідно до ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.24 Лісового кодексу України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно з вимогами ст.ст.105, 107, 108 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Незаконно добута деревина та інші лісові ресурси підлягають вилученню, а у разі неможливості їх вилучення, стягується їх вартість.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Своєю чергою відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Судом встановлено, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.10.2025 по справі № 305/1138/22 провадження по справі 1-кп/305/282/25 ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу 1000, що становить 17000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням - економічної експертизи № СЕ-19/107-22/5649-ЕК від 30.06.2022, що складає 1510,24 гривні в дохід держави.

Зокрема, цим вироком доведено, що ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України, тобто незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду. Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 спричинено інтересам довкілля шкоду, яка складає 87433,33 гривні. В судовому засіданні, під час розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно зрубав п`ять дерев з них: сироростучі два дерева, вітровальних - три дерева.

У матеріалах справи наявний висновок експерта №СЕ-19/107-22/5649-ЕК від 30.06.2022, згідно з яким визначено розмір шкоди заподіяної лісу у кварталі 4 виділ 4 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого є Філія «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», який проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665, зокрема лісовому господарству заподіяно збитків на загальну суму 81433,33 гривні.

Вказана шкода на час розгляду кримінального провадження обвинуваченим не була відшкодована, цивільного позову у кримінальному провадженні не було пред`явлено.

Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року №14, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 є доведеною і не підлягає розгляду у цьому судовому процесі.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з листом заступника керівника Тячівської окружної прокуратури - Юрія Лазорка від 07.05.2026 №07.52-1-2653 вих 26 прокурор звертався до Ясінянської селищної ради, де просив повідомити чи відшкодовані збитки, що були заподіяні Лазещинському лісництву ДП "Ясінянське ЛМГ", та чи вживались або вживатимуться Ясінянською селищною радою заходи щодо стягнення матеріальних збитків.

На вказаний лист прокурора Ясінянська селищна рада надала відповідь №3759-26 від 11.05.2026 про те, що збитки, заподіяні ОСОБА_1 не відшкодовані, заходи щодо відшкодування шкоди радою не вживалися та надали реквізити для сплати шкоди.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором, який повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій скарзі заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 прокурор або його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено підпунктом 1 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно із чинним законодавством.

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного Кодексу України, стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 30 відсотків та до спеціального фонду місцевих бюджетів в розмірі 70 відсотків тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків. Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів (аналогічна позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України № 5017/2376/2012 від 06.03.2013).

Невжиття цивільно-правових заходів щодо стягнення вказаної шкоди до спеціального фонду Державного бюджету України та до спеціального фонду місцевих бюджетів порушує інтереси держави. При цьому пунктом 9 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013 №128, регламентовано, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім`я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами» Плану рахунків в розрізів територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Таким чином збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів на території Ясінянської ОТГ, відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу між бюджетами відповідних рівнів.

Оскільки, незаконна порубка лісу була вчинена на території населеного пункту - селища Ясіня, Рахівського району Закарпатської області, а саме у кварталі 4 виділ 4 Лазещинського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», то заподіяна відповідачем шкода в загальному розмірі 81433,33 гривні підлягає стягненню на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету.

При цьому, встановлено, що органом місцевого самоврядування - Ясінянською селищною радою, будь-які заходи спрямовані на стягнення вказаної шкоди не вживались та вживатись не будуть, що свідчить про неналежне здійснення радою наданих законом повноважень, тому даний позов заявляється прокурором, оскільки незаконна порубка лісових ресурсів заподіяла істотну шкоду економічним інтересам держави, що проявляються у грошових збитках, а саме: вилучення у держави вартості знищеної деревини, недотримання доходів від використання деревини, яку лісокористувач мав реальну можливість одержати, витрати на лісовідновлення зрубаних лісових ділянок, витрати на прибирання місць рубок від порубкових решток тощо. Інтерес держави полягає у поповненні місцевого бюджету, раціонального та законного його використання.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що прокурор надав обґрунтовані правові докази вини Відповідача, а останній не надав суду жодних доказів на спростування доводів позовної заяви, отже позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення лісового законодавства, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, отже підлягають до задоволення.

Позивач, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір" був звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку із задоволенням позову, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в спеціальний фонд Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 1331,20 гривні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ясінянської селищної ради (отримувач: ГУК у Закарпатській обл./Ясінянська ТГ/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача: казначейство України, номер рахунку (IBAN): UA668999980333119331000007451, код класифікації доходів бюджету: 24062100) шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, в розмірі 81433 (вісімдесят одна тисяча чотириста тридцять три гривні) 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , в користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, судового збору на рахунок: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу *;101; судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/1688/26 провадження по справі 2/305/707/26).

Відомості щодо учасників справи:

Представник позивача: Тячівська окружна прокуратура, місцезнаходження: 90500, м. Тячів, вул. Незалежності, 27, Закарпатської області, ЄДРПОУ 02909967.

Позивач: Ясінянська селищна рада, місцезнаходження: с-ще Ясіня, вул. Борканюка, буд.7, Рахівського району, Закарпатської області , код ЄДРПОУ 04351452.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Філія "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України, 88017, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд.156, Закарпатської області, ЄДРПОУ: 4554542.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Головуюча: М.О. Марусяк