Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №752/21237/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21237/26

Провадження № 2/752/14740/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідачка), у якому просить розірвати шлюб між ними, зареєстрований 12.06.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 487, та здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що стосунки між подружжям розладналися, близько року сторони не проживають разом, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету, шлюб носить формальний характер, позивач не має наміру продовжувати шлюбні відносини, а збереження шлюбу суперечить його інтересам. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, який проживає разом з відповідачкою; спору щодо місця проживання дитини, участі у її вихованні та утриманні між сторонами немає.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідачка у встановлений судом строк не подала, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін чи про надання строку для примирення не заявляла.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, який укладено 12.06.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 487, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 20.04.2013 Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1169), який проживає разом з відповідачкою.

З пояснень позивача вбачається, що близько року сторони не проживають разом однією сім`єю, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, шлюбні відносини між ними фактично припинено. Відповідачка цих обставин не спростувала, заперечень проти розірвання шлюбу не подала.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (частина друга статті 104 СК України). Шлюб припиняється у зв`язку з його розірванням за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 СК України (частина третя статті 105 СК України).

Згідно зі статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2018 у справі № 761/33261/16-ц зазначив, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їхнього приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру.

За статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Верховний Суд у постанові від 08.03.2023 у справі № 127/16963/22 висновкував, що норма статті 111 СК України є диспозитивною, а заходи щодо примирення вживаються лише за умови реальної можливості примирення сторін.

Зважаючи на те, що сторони тривалий час проживають окремо, позивач наполягає на розірванні шлюбу і просить не надавати строк для примирення, а відповідачка не висловила бажання зберегти сім`ю, суд доходить висновку про відсутність реальної можливості примирення подружжя та недоцільність надання строку для примирення.

Суд враховує наявність у сторін неповнолітнього сина. Водночас дитина проживає з відповідачкою, спору щодо її місця проживання, виховання та утримання між батьками немає, а формальне збереження шлюбу, який фактично розпався, не сприятиме захисту інтересів дитини. Розірвання шлюбу не звільняє батьків від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Оцінивши надані докази в їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що сім`я сторін фактично розпалася, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що мають істотне значення, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Згідно з частиною першою статті 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене судом, підлягає державній реєстрації; суд після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили надсилає його копію до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем постановлення рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 24, 56, 104, 105, 110-115 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12.06.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 487.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 064 грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя