Суд: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №398/3928/26
Суддя: Петренко С. Ю.
Справа №: 398/3928/26
Провадження №: 2-а/398/139/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"29" жовтня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Клочко А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гулий Андрій Васильович, до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання зазначеної ухвали від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.06.2026 відкрито провадження по справі.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.08.2026 року виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження від 25.06.2026 року в справі №398/3928/26, вказавши найменування відповідача «Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області».
В обґрунтування позову представник позивача вказує, що 20.03.2026 року працівники поліції зупинили Чорнобривця В.П. Підставою для зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , зі слів поліцейських стало те, що він не був пристебнутий паском безпеки, однак дане твердження не знаходить підкріплення у відеозаписах, що були надані до суду, окрім того сам водій та його пасажир весь час заперечували факт того, що вони були, зі слів поліцейських – не пристебнуті. Відповідно всі подальші вимоги стосовно пред`явлення документів та оголошення особі, знову ж зі слів поліцейських ознак наркотичного сп`яніння. На записі з відеореєстратора видно, що поліцейські переслідували машину Чорнобривця тривалий час та не зрозуміло з яких причин вирішили його зупинити, адже за весь час в його діях не було підстав, які б стали причиною для зупинки тз. Працівниками поліції за весь час розмови неодноразово було вчинено психологічний тиск на водія та відповідно не надано право скористатись на представлення інтересів адвокатом, адже не дочекавшись його вони все-таки почали складати протоколи, що являються неправомірними, адже не підкріплені жодними доказами. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоатичному режимі серія ЕНА № 6874279 від 20.03.2026 року. Дану Постанову Позивач отримав 04.06.2026 року, що підтверджується трекінгом з сайту “Укрпошта”. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником поліції не встановлені фактичні обставини справи, не зібрано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів вчиненого порушення. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Згідно з вищенаведеним транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений без достатніх правових підстав. Факт вчинення позивачем правопорушення керування транспортним засобом, обладнаним засобом пасивної безпеки, будучи не пристебнутим ременем безпеки, зафіксоване лише в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6874279 від 20.03.2026 року. Положення п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліцейському зупинити транспортний засіб у випадку наявності інформації, яка свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення . Проте, вказана підстава для зупинки транспортного засобу передбачає те, що, по перше, мало місце адміністративне правопорушення (як реальний факт, а не можливо вчинене), по-друге, у поліцейського наявна інформація про причетність водія до вчинення такого адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 6874279 від 20.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
24.07.2026 року від представника управління Національної поліції у Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову В.П., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена у зв`язку із порушенням позивачем ПДР України, цей факт підтверджується матеріалами справи. Доказом встановлення вини позивача у порушенні ПДР є винесена у встановленому законом порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до копії постанови серії ЕНА № 6874279 від 20.03.2026 року водій ОСОБА_1 , 20.03.2026 року о 16 годині 56 хвилин в місті Олександрія, по вулиці Братській, 69, керував автомобілем марки Chevrolet aveo днз НОМЕР_1 та не скористався ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР України.
Частиною 5 ст. 121 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Частина 3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що самої лише наявності підстави недостатньо для законної зупинки, крім цього поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Пунктом 2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Як визначено ст. 222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені, зокрема частиною першою статті 121 КУпАП, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Таким чином, з урахуванням вище приведених норм права вбачається, що відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При цьому, згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, у вину водія ОСОБА_1 ставиться порушення п. 2.3. в. ПДР України, а саме, що він керував автомобілем та не скористався ременем безпеки.
На виконання ухвали Олександрійського міськрайоного суду Кіровоградської області від 25.06.2026 року від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградської області надіслано відеозапис з відеореєстратора та бодікамери поліцейських СРПП.
З відеозапису слідує, що 20.03.2026 року в період часу з 16:53 год. по 16:57 год. працівники поліції рухалися на службовому автомобілі по вул. Братській в м. Олександрії, а в зворотному напрямку проїхав автомобіль Chevrolet aveo днз НОМЕР_1 . Після цього службовий автомобіль розвернувся та продовжив рух у зворотному напрямку за вказаним автомобілем.
На відеозаписі зафіксовано зупинення автомобіля Chevrolet aveo днз НОМЕР_1 , до якого підійшов поліцейський і запитав у ОСОБА_1 , чому він не скористався паском безпеки. На що останній почав скаржитися на складні життєві обставини.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права позивача на участь у процесі прийняття рішення, і порушень цих принципів встановлено не було. Так, вона містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
Наведені у спірному рішенні суб`єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість акта індивідуальної дії.
Встановлено, що поліцейським були використані і вичерпані усі необхідні засоби доказування для фіксування події правопорушення.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Суд вважає, що доводи позивача про те, що працівником поліції під час розгляду справи не надано будь-яких доказів того, що він керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, зводяться до незгоди із оскаржуваною постановою та зазначеними у ній фактичними обставинами адміністративного правопорушення, оскільки з відеозапису вбачається, що поліцейський зафіксував правопорушення водія.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).
Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений ст.71 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Проте позивачем не спростовано факту вчинення ним адміністративного правопорушення 20.03.2026 року.
Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду ставити під сумнів обставини, викладені в постанові, наведено не було, а тому порушень вимог закону поліцейським під час її складання не вбачається.
В підсилення своєї правової позиці, суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
За наведених обставин, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, накладене відповідачем адміністративне стягнення обране у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відтак, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх необґрунтованістю.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог, судові витрати позивача відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.5, 9, 76, 77, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Гулий Андрій Васильович, до Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua