Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №397/1727/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1727/25

н/п : 2-др/397/11/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2026

селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Олександрівка заяву представника Манзюка Тараса Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Олександрівського районного суду Кіровоградської області перебувала цивільна справа за позовом представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Рішенням Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08.10.2026 у задоволенні позову відмовлено.

15.10.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою судді від 19.10.2026 прийнято до розгляду заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні (а.с. 142).

Позивач та його представник позивача у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, у поданій заяві представник просив проводити розгляд заяви без їх участі (а.с. 129 зворот).

За правилами частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у частинах 4-6 вказаної статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06.07.2015 у справі «Заїченко проти України», зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 26.01.2026, акту наданих послуг від 13.10.2026, ордеру серія ВА № 1139729 від 29.01.2026, адвокат Манзюк Тарас Юрійович представляв інтереси відповідача ОСОБА_1 (а.с. 131-132, 134, 140).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 13.10.2026, відповідач ОСОБА_1 сплатив адвокату Манзюку Т.Ю. кошти у сумі 20000,00 грн. (а.с. 138).

Отже, дані докази підтверджують факт отримання відповідачем правничої допомоги і понесення таких витрат в розмірі 20000, 00 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, беручи до уваги наведене вище, а також враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, час, витрачений на надання послуг та обсяг таких послуг, те, що представником відповідача заявлено відповідне клопотання про стягнення витрат на правову допомогу, а також те, що жодного заперечення від позивача щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило, суд, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 265, 270, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву Манзюка Тараса Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 32 видане 30.12.2003, ордер серії ВА № 1070888 від 27.01.2026.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 , адреса для листування: АДРЕСА_5 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 46/1 видане 31.07.2020, ордер серії ВА № 1139729 від 29.01.2026.

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО