Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №380/14941/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та провести перерахунок її пенсії за віком з 01 травня 2026 року, виплату провести з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року по справі № 380/12462/24. 11.05.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй пенсії за віком з 01 травня 2026 року відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 з врахуванням подвійного розміру розрахунку періоду роботи після призначення пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», разом з тим, відповідач відмовив у проведенні перерахунку.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що з огляду на положення частини 2, 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058. Згідно частини 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Продовжує, що відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 24 Закону № 1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині призначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а отже відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 23.04.2024 по 30.04.2026 в подвійному розмірі.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначила ті ж самі аргументи, що і у позовній заяві.

Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд зазначає, що ухвалою від 22.07.2026 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених позовних вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

11.05.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй пенсії за віком з 01 травня 2026 року відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 з врахуванням подвійного розміру розрахунку періоду роботи після призначення пенсії відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ГУ ПФУ у Львівській області було проведено перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 згідно рішення (розпорядження) 134750009871 від 15.05.2026. При перерахунку позивачці пенсії страховий стаж було обчислено в одинарному розмірі.

Листом від 10.06.2026 №31852-32909/В-02/8-1300/26 відповідач повідомив, зокрема, що відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 24 Закону №1058 пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше за період 1 січня 2024 застосовується виключно в частині призначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 року) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону № 1788-ХІІ.

Так, згідно зі статтею 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Водночас, згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відтак, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Суд встановив, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала:

29.01.1992 - 02.04.1995 - санітарка стоматологічного кабінету Інфекційної клінічної лікарні м. Львів;

03.04.1995 - 19.11.1995 - санітарка буфетчиця 5-го відділення Інфекційної клінічної лікарні м. Львів;

20.11.1995 - по даний час - санітарка рентгенкабінету цієї ж лікарні;

08.12.1999 - в зв`язку зі змінами форм власності в Україні назва лікарні змінена на Комунальну інфекційну клінічну лікарню м. Львова;

01.10.2008 - назва лікарні змінена на Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня»;

01.11.2018 - назва лікарні змінена на Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня».

Також, відповідно до довідки № 264 від 01.05.2026 виданої Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» (копія додається), ОСОБА_1 дійсно працює в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» на посаді санітарки стоматологічного кабінету з 29 січня 1992 року (наказ про прийом на роботу № 16-к від 29.01.1992р.), з 3 квітня 1995 року переведена на посаду санітарки буфетчиці 5-го відділення (наказ про перевід № 29-к від 03.04.1995р.), з 20 листопада 1995 року переведена на посаду санітарки рентгенкабінету (наказ про перевід № 109-к від 20.11.1995р.) по даний час.

Таким чином підтверджені записами трудової книжки, періоди роботи позивача з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” підлягають зарахуванню до її стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Посилання відповідача на відсутність підстав для подвійного зарахування стажу роботи позивача після 01.01.2004 року з огляду на набрання чинності 01.01.2004 року Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який не містить положень, аналогічних статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає безпідставними, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.

Зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004 року.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки норми статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинними на теперішній час, а положення статті 24 Закону №1058-IV не скасовують та не зупиняють їх дію, не зарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі спірних періодів її роботи в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня» після 01.04.2004 року є протиправним.

Відтак, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” є протиправною.

З огляду на викладене вище, суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі період її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та провести перерахунок її пенсії за віком з 01 травня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу в подвійному розмірі періоду її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 року в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до страхового стажу в подвійному розмірі період її роботи з 23 квітня 2024 року по 30 квітня 2026 в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради “Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня” відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” та провести перерахунок її пенсії за віком з 01 травня 2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: місцезнаходження: 79016, Львівська обл., м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.