Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №388/2518/25 — Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/2518/25

провадження № 2/388/131/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гриньковій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

за участі:

представника позивача Проценко О.М.,

представника відповідача Мельник О.М.

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, підписаним та поданим його представником - адвокатом Проценко О.М., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 28.10.2025, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії ВА № 1131133 від 30.10.2025, до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просив:

- зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2016 у справі № 388/440/16-ц на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши розмір аліментів в розмірі 1/9 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з нього на підставі судового рішення стягуються аліменти на утримання його сина ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу). У червні 2022 року він був призваний на військову службу по мобілізації. Під час військової служби отримав поранення, внаслідок чого погіршився його стан здоров`я. 09.05.2023 звільнений з військової служби за сімейними обставинами, як батько трьох дітей. Поранення вплинуло на можливість повноцінно працювати, його матеріальний стан погіршився. Також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він обружився і у нього народились двоє дітей. При цьому його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

Ухвалою від 10.11.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначила, що доводи позивача про непрацездатність та матеріальний стан не підтверджені, гіпотетичними та не обґрунтованими. Позивач був звільнений з військової служби не за станом здоров`я, а за сімейними обставинами і з військового обліку не знятий. Позивач звільнився з високооплачуваної роботи за власним бажанням, таким чином добровільно зменшивши свій дохід. Одруження позивача та поява у нього двох дітей у новому шлюбі є вибором позивача і не зменшує його обов`язок по утриманню дитини від першого шлюбу. Крім того зазначила, що потреби дитини істотно зросли у зв`язку із погіршенням його здоров`я.

Крім того, відповідач просила стягнути з позивача понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач висловив заперечення проти позиції відповідача, наведеної у відзиві.

Крім того позивач зазначив, що вважає заявлені до стягнення відповідачем витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними, просив суд зменшити судові витрати у разі вирішення справи не на користь позивача.

Ухвалою від 09.12.2025 підготовче провадження у справі закрито та її призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому та заявах по суті справи. Позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі. Клопотала про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, які поніс останній на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. Пояснила, що раніше позивач не вказував на понесення ним даного виду витрат, але наразі вирішив заявити про них оскільки відповідачем заявлено про понесення неї такого виду витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у відзиві на позовну заяву та заявах по суті справи. У задоволені позову просив відмовити у повному обсязі. Проти задоволення клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу заперечувала посилаючись на те, що позивач раніше про такі витрати не заявляв.

Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладення його ухвалення і проголошення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2016 (№ 388/440/16-ц), яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 11.04.2016.

У мотивувальній частині рішення зазначено, що суд при визначенні розміру аліментів ураховував, що ОСОБА_1 є здоровим, не має на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, працює у приватному сільськогосподарському підприємстві «Гайдук».

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 народилась донька - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

За даними військового квитка ОСОБА_1 , його було призвано у Збройні Сили України 17.06.2022 по мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_1 народилась донька - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Наказам командира військової частини НОМЕР_3 від 06.05.2023 № 17-РС ОСОБА_1 звільнено у запас (за сімейними обставинами, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов1язок та військову службу».

За даними консультативних висновків спеціаліста від 06.11.2024, 06.08.2025 та 14.11.2025 у малолітнього ОСОБА_3 діагностовано ВВС, невеликий стеноз ЛА, підвищений тиск правого шлуночку, СН-О.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 18.12.2025 № 367 (м. Херсон) ОСОБА_1 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації та призначено на посаду кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення зенітно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 .

За даними довідки військово-лікарської комісії від 21.04.2026 № 2026-0421-1222-2980-0 ОСОБА_1 має захворювання пов`язані з проходженням військової служби: Гіпертонічна хвороба II ст. Гіпертензине серце (ІММЛШ=121 г/м2). СН 0 ст. Аліментарне ожиріння ІІ ст. (ІМТ=35,7 кг/м2). Хронічна вертеброгенна цервікокраніалгія, з больовим та м`язово-тонічним синдромами та незначним порушенням функції, нестійка ремісія. Остеохондроз, ункоартроз, спондилоартроз, спондильоз, сколіоз шийного відділу хребта, протрузії СЗ-4, С4-5 МХД з больовим синдромом та незначним порушенням функції. А також, захворювання не пов`язане з проходженням військової служби: ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За зазначеним висновком ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового рішення від 26.05.2016 на користь відповідача на утримання їх сина ОСОБА_3 , а саме з 1/3 на 1/9 частину заробітку (доходу).

Як на підставу зміни розміру аліментів посилається на погіршення стану здоров`я та зміну сімейного стану, що зумовило погіршення матеріального стану.

Надаючи оцінку позиції позивача судом відзначається, що дійсно з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився, що підтверджується медичними документами. У 2019 та 2023 роках у нього народилися ще двоє дітей. Зазначені обставини обґрунтовано вплинули на його матеріальний стан, що пов`язано з необхідністю несення додаткових витрат.

При цьому суд також враховує, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів було встановлено погіршення стану здоров`я дитини - ОСОБА_3 , на утримання якої з ОСОБА_1 стягуються аліменти, що безумовно впливає на матеріальне становище дитини, яка потребує лікування та відновлення стану здоров`я.

Положеннями ч. 5 ст. 183 СК України та п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено розмір аліментів, що складає на одну дитину - 1/4 від доходу, для двох дітей - 1/3 від отриманого доходу, на трьох дітей і більше - 1/2 від отриманого доходу. Однак, в будь якому випадку розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 процентів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз положень зазначених правових норм свідчить про те, що законодавцем закладено обмеження розміру частини доходу платника аліментів, яка може бути з нього стягнена у виді аліментів на дітей, - не більше 1/2 від отриманого доходу.

З огляду на встановлені обставин у справі на переконання суду розмір аліментів на утримання однієї дитини - ОСОБА_3 - 1/3 частина всіх видів заробітку (доходу) позивача є достатнім та справедливим, з урахуванням стану здоров`я дитини та платника аліментів, який має на утриманні ще двох малолітніх дітей.

Ухвалюючи рішення у справі, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, встановивши погіршення стану здоров`я дитини та батька, зміни у сімейному стані ОСОБА_1 , а саме перебування на його утриманні ще двох неповнолітніх дітей, що раніше об`єктивно не було враховано при ухваленні судового рішення про стягнення аліментів на одну дитину, а також беручи до уваги, що аліменти на одну дитину у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_1 є необхідними та достатніми для забезпечення гармонійного розвитку однієї з трьох дітей, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про зменшення розміру аліментів є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів та розрахунків, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, зокрема малолітньої дитини, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту інтересів фізичної особи.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат, понесених по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені останнім по сплаті судового збору за подачу до суду позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.

Питання розподілу судових витрат у частині витрати відповідача на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, зокрема, положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.

Щодо заявлених до стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.

Положеннями ч. 2 ст. 134 ЦПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач не подав попереднього розрахунку суми судових витрат у виді витрат на правничу допомогу. При цьому позивач пояснює свої вимоги у частині відшкодування цих витрат, як протидію аналогічним вимогам відповідача. З огляду на зазначене суд не вбачає наявності достатніх та вагомих підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 134, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються за судовим рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.05.2016 (№ 388/440/16-ц).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.А. Кнуров