Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №347/2411/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2411/26

Провадження № 2-о/347/146/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

з участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Заява обґрунтована тим, що 03 березня 1997 року секретарем виконавчого комітету Слобідської сільської ради народних депутатів, Косівського району, Івано-Франківської області Черкачем П. П. посвідчено заповіт від імені ОСОБА_2 , жительки с. Слобідка, Косівського району, Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 , 1945 року народження, жительки с. Слобідка. Косівського району, Івано- Франківської області, який зареєстрований в реєстрі за №7, реєстраційний номер в Спадковому реєстрі 40462259.

ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 21.03.1997 року Слобідською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис №2.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріальних органів, щоб оформити спадкове майно на підставі заповіту від 03.03.1997 року, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перевірки правовстановлюючих документів, а саме Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ №019280, який виданий на ім`я ОСОБА_3 , мешканки с. Слобідка, Косівського району, на земельну ділянку 0,556 га для ведення особистого підсобного господарства (земельний пай), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №186 та виданий 10.05.2000 року, було встановлено, що по батькові заповідачка в цьому правовстановлюючому документі зазначена, як « ОСОБА_4 ».

Згідно з довідками Кутської селищної ради від 23.09.2026 року за №50/14-15/4, 51/14-15/4 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала до дня смерті за адресою с. Слобідка, Косівського району, Івано-Франківської області, та ОСОБА_3 , на яку виданий Державний акт на право приватної власності на землю І-ІФ №019280 від 10.05.2000 року, є одна і та сама особа, в селі інші особи з таким прізвищем, ім`ям, по батькові на реєстраційному обліку не перебували та не проживали.

Відповідно до погосподарської книги №3 за 1996-2000 роки, ОСОБА_2 мала в користуванні земельну ділянку площею 0,556 га для ведення особистого підсобного господарства, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю І-ІФ №019280 від 10.05.2000 року (в Державному акті на право приватної власності на землю І-ІФ №019280 від 10.05.2000 року, допущено помилку: написано по батькові ОСОБА_4 , а правильно ОСОБА_5 ). Після смерті ОСОБА_2 , земельною ділянкою користується ОСОБА_1 по теперішній час, відповідно до заповіту від 03.03.1997 року за реєстровим №7, реєстраційний номер в Спадковому реєстрі 40462259.

Встановлення факту, належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 необхідно з метою оформлення спадкових прав.

З цих підстав, ОСОБА_1 просила заяву задовольнити, та встановити факт належності Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ №019280, який виданий на підставі рішення Х сесії ІІІ дем. скликання Слобідської сільської ради народних депутатів від 31.03.2000 року №53 на земельну ділянку 0,556 га, для ведення особистого підсобного господарства (земельний пай –приєднано згідно Указу Президента), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №186 та виданий 10.05.2000 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви та клопотання учасників справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала письмову заяву, в якій просила проводити розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Заінтересована особа Кутська селищна рада Косівського району Івано-Франківської області правом на подання відзиву не скористалася, явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Однак від Кутської селищної ради надійшла письмова заява, в якій Кутська селищна рада просила проводити розгляд справи без участі їх представника. Щодо заявлених вимог не заперечили.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.09.2026 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 29.10.2026 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши заяву ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява є обґрунтована і підлягає задоволенню наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України та Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та зареєстрована в АДРЕСА_1 (а. с. 4-5).

Як вбачається з копії заповіту від 03.03.1997 року, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , 1945 року народження (а. с. 6).

Відповідно до копії Державного акту серії І-ІФ №019280, такий виданий 10.05.2000 року ОСОБА_3 на підставі рішення Х сесії ІІІ дем. скликання Слобідської сільської ради народних депутатів від 31.03.2000 року №53 на земельну ділянку 0,556 га, для ведення особистого підсобного господарства (земельний пай - приєднано згідно Указу Президента), і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №186 (а. с. 7).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №2 (а. с. 8).

Відповідно до довідки №50/14-15/4 від 23.09.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і проживала до дня смерті за адресою: с. Слобідка, Косівського району, Івано-Франківської області, та ОСОБА_3 , на яку виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ №019280 від 10.05.2000 року, є одна і та ж сама особа, в селі інші особи з таким прізвищем, ім`ям та по батькові, на реєстраційному обліку не перебували та не проживали (а. с. 9).

Відповідно до довідки №51/14-15/4 від 23.09.2026 року ОСОБА_2 мала в користуванні земельну ділянку площею 0,556 га, для ведення особистого підсобного господарства, згідно з державним актом серії І-ІФ №019280 від 10.05.2000 року. В державному акті, допущено помилку та написано ОСОБА_4 , а правильно ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_2 вказаною земельною ділянкою користується ОСОБА_1 (а. с. 10).

Зміст правовідносин.

Правовідносини виникли у зв`язку з наявною помилкою в по батькові власника земельної ділянки у правовстановлюючому документі на майно, внаслідок чого заявник позбавлена права оформити право власності на спадкове майно.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Пунктом 12 вказаної Постанови визначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала в с. Слобідка, Косівського району, Івано-Франківської області, та їй на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 0,556 га для ведення особистого підсобного господарства (земельний пай - приєднано згідно Указу Президента), що підтверджується державним актом серії І-ІФ №019280, який виданий 10.05.2000 року на підставі рішення Х сесії ІІІ дем. скликання Слобідської сільської ради народних депутатів від 31.03.2000 року №53.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин справи, ОСОБА_6 по батькові була ОСОБА_5 , в той же час в державному акті зазначено по батькові « ОСОБА_4 ».

Підтвердженням того факту, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одна і та ж сама особа, є довідка Кутської селищної ради.

Вказана помилковість в зазначенні по батькові власника земельної ділянки є об`єктивною перешкодою для заявника в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Оскільки внести виправлення у первинні документи неможливо, заявник обґрунтовано звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт належності ОСОБА_2 вищевказаного правовстановлюючого документу підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 10, 81, 259, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кутська селищна рада Косівського району, Івано-Франківської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу – задовольнити.

Встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ІФ №019280, який виданий на підставі рішення Х сесії ІІІ дем. скликання Слобідської сільської ради народних депутатів від 31 березня 2000 року №53 на земельну ділянку 0,556 га, для ведення особистого підсобного господарства (земельний пай - приєднано згідно Указу Президента), який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №186 та виданий 10.05.2000 року, належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула