Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №640/330/21 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Київ справа №640/330/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними та, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС, а якому позивач просить суд:

- визнати дії Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, в особі Центру ДАІ № 1401 щодо внесення відомостей до АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів про накладення арешту (заборони відчуження) стосовно автомобіля Volkswagen Transp Kasten, номер шасі НОМЕР_1 , д. н. з. НОМЕР_2 та автомобіля LAND ROVER модель RANGE ROVER Sport, номер шасі НОМЕР_3 , д. н. з. НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 , протиправними.

- зобов`язати Головний сервісний центр МВС внести до АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про зняття обтяження з автомобіля Volkswagen Transp Kasten НОМЕР_1 , д. н. з. НОМЕР_2 та автомобіля LAND ROVER модель RANGE ROVER Sport, номер шасі НОМЕР_3 , д. н. з. НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення визначених в ній недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

03.04.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 03.04.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2026 закрито провадження у справі №640/330/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, Головного сервісного центру МВС про визнання дій протиправними та, зобов`язання вчинити певні дії в частині заявлених до Головного сервісного центру МВС вимог про його зобов`язання внести до АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформацію про зняття обтяження з автомобіля Volkswagen Transp Kasten НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля LAND ROVER модель RANGE ROVER Sport, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 .

Таким чином, розгляд даної справи продовжується лише в частині таких заявлених позовних вимог: визнати дії Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області, в особі Центру ДАІ № 1401 щодо внесення відомостей до АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів про накладення арешту (заборони відчуження) стосовно автомобіля Volkswagen Transp Kasten, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля LAND ROVER модель RANGE ROVER Sport, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_1 , протиправними.

Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваних дій Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області з огляду на відсутність у відповідача правових підстав для їх вчинення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог Головний сервісний центр МВС, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 є власником автомобілів Volkswagen Transp Kasten WV1ZZZ7HZ8H154592, д. н. з. НОМЕР_2 та LAND ROVER модель RANGE ROVER Sport, номер шасі НОМЕР_3 , д. н. з. НОМЕР_4 .

Позивач стверджує, що в січні 2019 року йому стало відомо, що на належні йому на праві власності вищезазначені транспортні засоби накладено арешт.

У листі від 07.02.2019 № 31/68аз, відповідачем-2 повідомлено заявника про те, що ДАІ №1401 з обслуговування м. Донецьк 25.12.2013, до бази даних внесено інформацію про накладення арешту (заборони на відчуження) на спірні транспортні засоби. Ініціатор - Київський районний суд м. Донецька.

Зважаючи на відсутність підстав для накладення арешту на спірні транспортні засоби, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Обставини, що слугували накладенню арешту на спірні транспортні засоби позивача, виникли під час розгляду цивільних справ № 257/15841/13 та № 257/15159/13, в яких ОСОБА_1 є відповідачем, а саме, по цивільним справі № 257/15159/13 за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та по справі № 257/15841/13.

Згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 № 2710/38, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», на підставі подань Державної судової адміністрації України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. № 913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. № 10027/0/30-14 від 01 вересня 2014 року), визначаю територіальну підсудність: зокрема, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення, підсудних місцевим загальним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, адміністративних справ, підсудних місцевим загальним судам як адміністративним судам, апеляційним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, а саме, нерозглянуті справи передаються з Київського районного суду м. Донецька до Павлоградського міського суду Дніпропетровської області

Листом від 19.02.2019 № 1.98./3/19 Павлоградським міським судом Дніпропетровської області повідомлено, що станом на 19.02.2019, цивільні справи № 257/15841/13 та № 257/15159/13 з Київського районного суду м. Донецька на адресу Павлоградського міського суду Дніпропетровської області не надходили та не передавались.

Підставою для внесення обмеження (накладення арешту) стало звернення Київського районного суду м. Донецька від 05.12.2013 № 65645, оформлене листом.

Суд зазначає, що накладення арешту на транспортні засоби сервісним центром МВС в 2013 році було можливо лише на підставі відповідної ухвали суду, якою зобов`язано вчинити певні дії, а не на підставі листа, який міг бути супровідним до відповідного судового рішення.

Згідно Конституції України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, проте, в даних спірних правовідносинах, арешт на належне позивачу майно було накладено уповноваженим на те органом - ДАІ №1401 у м. Донецьку на підставі звернення Київського районного суду м. Донецька та внесено відповідні записи до інформаційних систем МВС.

Матеріали справи свідчать, що позивач не оскаржував правомірність накладення арешту, не надавав відповідачам відповідного рішення суду (про скасування арешту, як ініціатора його накладення), рішення суду про визнання протиправним та зняття арешту та/або рішення державного виконавця.

Тобто, на момент звернення до суду з даним позовом жодним доказом не підтверджено існування умов для зняття арешту на автомобілі позивача, з огляду на що, відповідачі, в силу закону та своїх повноважень, не мали правових підстав, за зверненням позивача, для вилучення з інформаційних ресурсів МВС відомостей про арешт автомобілів лише на підставі відсутності на підконтрольній державним органом частині України судового провадження, в рамках якого було накладено відповідний арешт.

Крім того, доводи позивача про те, що оскільки доказів наявності судових рішень, яким б накладався арешт на спірні транспортні засоби позивача, відсутні, а помилка чи недбалість суб`єктів владних повноважень не повинні перешкоджати приватній особі, у якої виникло право власності користуватися належним їй майном, на переконання суду, є помилковим та передчасним, зважаючи на те, що відсутність такого судового рішення/рішень по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень не спростовує факту накладення такого арешту на транспортні засоби позивача ще в 2013 році та не може призвести до вилучення інформації з баз даних про автомобілі однозначно, без оскарження рішення, що стало підставою для накладення арешту, лише керуючись переконанням та доводами позивача про відсутність підстав для існування такого арешту.

Тобто, в межах даного спору, неможливо встановити чи є завершеним судове провадження, в рамках якого районним судом м. Донецька було направлено лист до відповідного ДАІ, чи відпали підстави для існування обтяження майна (скасоване судове рішення). В разі відсутності/втрати судової справи, наявний механізм відновлення втраченого судового провадження.

Проте, в даній справі, позивач під час звернення із заявою про вилучення інформації з баз даних про арешт належних йому автомобілів не надав документів, що можуть створити передумови для внесення коригувань в АІС «Автомобіль» та Єдиного державного реєстру транспортних засобів, з огляду на що, у відповідачів не було жодних правових підстав для задоволення його заяви.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд не вбачає у діях відповідача-1 ознак протиправності, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.