Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/9322/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Київ справа №320/9322/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, про відшкодування витрат,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Адміністрації Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UА068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 63 210, 99 грн. (шістдесят три тисячі двісті десять гривень дев`яносто дев`ять копійок), які є витратами, що пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військовій частині НОМЕР_1 ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Свої вимоги позивач мотивує наявністю у відповідача заборгованості зі сплати витрат, пов`язаних з навчанням останнього.

За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або будь-якого іншого документу, зі змісту якого було б можливо визначити його ставлення до заявлених позовних вимог.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проходив військову службу (навчання) в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ) з 24.07.2023 по 15.01.2025 на посаді курсанта.

Наказом ректора ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_1 ) від 14.01.2025 №43-ОС з відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через небажання продовжувати навчання) статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 15.01.2025.

Відповідач під час навчання у ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. Всього державою в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено: на грошове забезпечення - 46 624, 69 грн.; на медичне забезпечення - 10 598, 51 грн.; на продовольче забезпечення - 2 334, 72 грн.; на речове забезпечення - 3 653, 07 грн.; всього на суму - 63 210, 99 грн.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 1 Контракту від 24.07.2023, укладеного між відповідачем та Національною академією, ОСОБА_1 , ознайомившись із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Державної прикордонної служби України, добровільно вступив на військову службу (навчання) і взяв на себе зобов`язання, зокрема: зобов`язався у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, установлених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, а також оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 1.1 спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Управління Державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість (в даному випадку небажання продовжувати навчання).

З відповідачем було розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) за частиною 11 (через небажання продовжувати навчання) статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а відтак у ОСОБА_1 виник обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 63 210, 99 грн, який станом на час розгляду справи виконаний не був.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) є структурною одиницею Державної прикордонної служби України. Командування академії несе повну відповідальність за збереження та ефективне використання закріпленого за вказаним навчальним закладом майна. Отже, невідшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ), є прямою шкодою державі.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до пункту 7 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідача вимогою від 15.01.2025 №10/402-25-Вих повідомлено про необхідність відшкодувати витрати, що пов`язані з утриманням у Національній академії на загальну суму 63 210, 99 грн. та надано час (в термін до 22 січня 2025 року включно) на добровільне відшкодування витрат у відповідності до вимог частин 1, 2 статті 530 Цивільного Кодексу України. Зазначена вимога вручена відповідачу особисто під підпис.

Відповідач повинен був добровільно відшкодувати витрати до 22.01.2025 включно, але у зазначений термін витрати пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі не відшкодував, що розцінюється як відмова від добровільного відшкодування витрат.

Відповідно у Адміністрації Державної прикордонної служби України виникло право на стягнення зазначених витрат з відповідача в судовому порядку.

Суд враховує, що постановою Великої Палати Верховного Суду №804/285/16 від 12.12.2018 визначено, що з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 14.03.2018 в справі №461/5577/15-ц, 31.10.2018 у справі № 820/5761/15, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 00034039, р/р UА068201720313251002201018593, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172) грошові кошти в розмірі 63 210, 99 грн. (шістдесят три тисячі двісті десять гривень дев`яносто дев`ять копійок), які є витратами, що пов`язані з його утриманням у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військовій частині НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.