Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №300/418/26
Суддя: Біньковська Н.В.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2026 р. справа № 300/418/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лень М.М., звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не здійснення за весь час призупинення військової служби нарахування та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення за період з 16.03.2022 по 08.09.2025, включаючи додаткову винагороду відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022 за період з 16.03.2022 по 10.08.2023; зобов`язати нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення та здійснити недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 16.03.2022 по 08.09.2025, включаючи додаткову винагороду відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022 за період з 16.03.2022 по 10.08.2023.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із закриттям кримінального провадження позивачу продовжено службу, поновлено пільги та соціальні гарантії з 16.03.2022 призначено на посаду. За період безпідставного призупинення служби з 16.03.2022 по 08.09.2025, у тому числі після його поновлення на службі, позивач не отримував і не отримав будь-якого недоотриманого грошового забезпечення та продовольчого, речового та інших видів забезпечення. У період з 21.07.2022 по 22.01.2023 ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі відділення інженерного забезпечення. Оскільки позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби за контрактом, у тому числі виконував бойові завдання, він має право на додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 як недоотримане грошове забезпечення за час безпідставного призупинення військової служби, а саме з 16.03.2022 до 10.08.2023. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позов. Зазначає, що позивачу призупинено військову службу на підставі внесеного до ЄРДР кримінального провадження № 62025050020000526 від 21.08.2025, що повністю узгоджується з вимогами частини статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Відповідно, необґрунтованого призупинення військової служби з боку відповідача не відбулося. Військовослужбовцям упродовж цього періоду виплата грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового та інших видів забезпечення, а також поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюються. Оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, відповідно, в цій частині позовних вимог застосуванню підлягає абзац 15 частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно з яким військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань, період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов`язку не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Стверджує, що позивач у період із 16.03.2022 - майже з самого початку введення в Україні режиму воєнного стану, не виконував обов`язки військової служби. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.75).
У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.96).
Суд, враховуючи аргументи відповідача щодо поновлення строку на подання відзиву, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін у процесі, дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску строку подання відзиву та про його поновлення.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.04.2022 № 297-ОС ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з 11.04.2022 (а.с. 71 зворот).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.01.2023 № 36-ОС ОСОБА_1 призупинено військову службу відповідно до пункту 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 16.03.2022 (а.с. 18).
Відповідач листом від 04.06.2023 № 12/3860/23-Вих повідомив позивача про те, що наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.04.2022 № 297-ОС військовослужбовця зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з 11.04.2022, згідно з пунктом 127 підпункту 8 Указу Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 «Про Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України». Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 23.06.2022 № 1469-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги 1 зенітно-артилерійської секції прикордонної застави вогневої підтримки прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14.11.2022 № 3783-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв`язку із проведенням організаційно-штатних заходів. Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.01.2023 № 36-ОС молодшому сержанту ОСОБА_1 призупинено військову службу відповідно до підпункту 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», на підставі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.03.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України (а.с. 20).
21.08.2025 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, прийнято постанову, якою вирішено, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 , внесене до ЄРДР за № 62025050020000526 від 21.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 408 КК України, підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 84).
Згідно із змістом витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.09.2025 № 932-ОС ОСОБА_1 продовжено військову службу, поновлено пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців (а.с. 72).
Відповідач листом від 18.09.2025 № 08/21865/25-Вих повідомив позивача про те, що ОСОБА_1 продовжено військову службу, поновлено пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09.09.2025 № 932-ОС з 16.03.2022. Також наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 10.09.2025 № 933-ОС призначено на посаду техніка - водія рухомої майстерні технічного обслуговування автомобільної техніки відділення ремонту та технічного обслуговування відділу технічного забезпечення на підставі службової записки від 05.09.2025 № 06.2/64898/25.
Відповідач листом від 05.11.2025 № 08/25957/25-Вих повідомив позивача про те, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.09.2025 № 932-ОС «Про особовий склад» продовжено військову службу, поновлено пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців, з 16.03.2022. Відповідно до вищезазначеного продовжено термін дії контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України; поновлено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення. Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, визначено, що після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних начальників (командирів) органів Держприкордонслужби виплата збереженого грошового забезпечення може здійснюватися тільки за рішенням Голови Державної прикордонної служби України. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебував у розпорядженні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону більше двох місяців, виплату грошового забезпечення було призупинено (а.с. 24).
Відповідач листом від 05.01.2026 № 327-26-Вих повідомив позивача про те, що військовою частиною 22.01.2023 було видано наказ від 22.01.2023 № 36-ОС «Про особовий склад» щодо призупинення військової служби ОСОБА_1 . У період з 16.03.2022 по 21.01.2023 він являвся військовослужбовцем НОМЕР_2 прикордонного загону, який самовільно залишив місце проходження служби, та в період з 22.03.2023 по 07.09.2025, відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не входив до чисельності військової частини. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 11.04.2022 № 297-ОС «Про особовий склад», був зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону більше двох місяців, виплату грошового забезпечення було призупинено. Перед Головою Державної прикордонної служби України заходи щодо продовження терміну перебування у розпорядженні ОСОБА_1 не здійснювалися, оскільки він самовільно залишив військову частину. Також зазначений військовослужбовець до несення служби в періоди з 16.03.2022 по 21.01.2023, з 22.01.2023 по 07.09.2025 не залучався (а.с. 27).
За змістом витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.10.2025 № 1038-ОС ОСОБА_1 слід вважати таким, якому вироком суду призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням у дохід держави 20 % від суми грошового забезпечення (а.с. 71).
Позивач звернувся до відповідача із рапортом про нарахування та виплату за час призупинення військової служби недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення за період з 16.03.2022 по 08.09.2025 (а.с. 78).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (надалі також - Закон №2232-ХІІ) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами статей 1, 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (надалі також - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" (надалі також - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України), надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Відповідно до вимог ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;
5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 2232-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» (надалі також - Положення № 1153/2008).
Відповідно до пункту 144-1 Положення № 1153/2008 для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 144-2 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
Пунктом 144-3 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:
видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Згідно з пунктом 144-4 Положення № 1153/2008 у разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з`ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням. Командування військової частини або орган управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України здійснює супроводження військовослужбовця до органу досудового розслідування.
Пунктом 144-5 Положення № 1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпункту "е" пункту 1, підпункту "е" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "д" пункту 2 частини п`ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Звільнення військовослужбовців, військову службу яким призупинено, з військової служби здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу, крім військовослужбовців, які згідно із пунктом 225 цього Положення звільняються з військової служби Президентом України.
Пунктом 144-6 Положення № 1153/2008 визначено, що для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.
Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі також - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 15 Розділу І Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 11.04.2022 зараховано у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Надалі наказом від 22.01.2023 №36-ОС його військову службу призупинено з 16.03.2022 у зв`язку з внесенням відомостей до ЄРДР за ч. 4 ст. 408 КК України, а наказом від 09.09.2025 № 932-ОС ОСОБА_1 продовжено військову службу, поновлено виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення з 16.03.2022.
В наказі від 09.09.2025 № 932-ОС також зазначено, що відповідно до абзаців чотирнадцятого, п`ятнадцятого частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцям, з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов`язку виплата недоотриманого грошового, здійснення недоотриманого продовольчого, речового, інших видів забезпечення та-поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством України для військовослужбовців, не здійснюються.
Підставами для прийняття вказаного наказу стали рапорт начальника відділу морально-психологічного забезпечення від 02 вересня 2025 року №29/64092/25-Вн, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 серпня 2025 року № 62025050020000526, а також положення частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII.
Як видно з матеріалів справи, 21.08.2025 кримінальне провадження відносно позивача закрито відповідно до пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.85).
Зважаючи на те, що кримінальне провадження стосовно позивача закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях позивача ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, то суд висновує, що відповідно до частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ та пункту 144-6 Положення № 1153/2008 позивачу за весь час необґрунтованого призупинення військової служби відповідач повинен виплатити недоотримане грошове забезпечення та внести відповідні зміни до документів, які відображають вислугу років.
Суд звертає увагу, що вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 в справі №185/6531/22 щодо позивача, який набрав законної сили 22.01.2024, щодо позивача встановлено наступне «…Крім того, міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 була обрана з 27 червня 2022 року у виді тримання під вартою. 22 липня 2022 року ОСОБА_1 був звільнений з-під варти у зв`язку із внесенням застави. До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави залишено без змін. На підставі п. «в» ч. 1, ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання у вигляді службового обмеження строк попереднього ув`язнення за період з 27 червня 2022 року по 20 липня 2022 року, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців...».
Таким чином, у період з 27.06.2022 по 20.07.2022 позивач перебував під вартою в межах кримінального провадження №62022050010000277, що вказано у вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 185/6531/22. Перебування позивача під вартою в зазначений період свідчить про фактичну неможливість проходження ним військової служби та виконання службових обов`язків. Отже, грошове забезпечення за період з 27.06.2022 по 20.07.2022 нарахуванню та виплаті не підлягає.
У справі відсутні докази здійснення відповідачем належних позивачу виплат за спірні періоди, відтак є протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення за весь час необґрунтованого призупинення позивачу військової служби, а саме: з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 08.09.2025 перерахунку та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення відповідно до абзацу 10 частини 2 ст. 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок». Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі також - Постанова № 168, в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, березень 2022) передбачено виплату, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Так, пунктом 1 Постанови № 168, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У подальшому норми Постанови № 168 змінювалися.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 пункт 1 викладено в наступній редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 пункт 1 викладено в наступній редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 пункт 1 викладено в наступній редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" пункт 1 Постанови №168 викладено в новій редакції: «Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" пункт 2-1 Постанови №168 викладено в новій редакції, якою передбачено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 Порядок №260 доповнено новим розділом "XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану". Вказаний наказ Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 набув чинності з 31.01.2023.
В п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 зазначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
50 000 гривень - тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління);
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30 000 гривень.
За змістом пунктів 4, 5 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Отже, у первісній редакції Постанови №168 передбачалася виплата 30 000 грн щомісячно на період дії воєнного стану, а згодом до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць. Водночас винагорода в розмірі до 100 000 грн передбачалася військовослужбовцям, які безпосередньо брали участь у бойових діях або забезпечували здійснення відповідних заходів, перебуваючи безпосередньо в районах їх проведення, пропорційно часу такої участі. Надалі, з 20.01.2023, умови виплати було конкретизовано, зокрема щодо виконання визначених бойових (спеціальних) завдань.
Як зазначено судом вище, у період з 27.06.2022 по 20.07.2022 позивач перебував під вартою в межах кримінального провадження №62022050010000277, що вказано у вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 185/6531/22. Перебування позивача під вартою в зазначений період свідчить про фактичну неможливість проходження ним військової служби та виконання службових обов`язків. Отже, додаткова винагорода за період з 27.06.2022 по 20.07.2022 нарахуванню та виплаті не підлягає.
Суду не надано беззаперечних доказів щодо періодів, місць проходження служби та участі позивача в бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань у періоди з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 10.08.2023.
Відтак, у суду відсутні підстави визначити обов`язок відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 у конкретні періоди з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 10.08.2023.
Разом з цим, матеріали справи містять інформацію про проходження позивачем в окремих проміжках часу військової служби у вказані періоди, в листі відповідача від 19.07.2023 № 25/5231-23-Вих (а.с.22) зазначено про виконання позивачем у період з 21.07.2022 по 22.01.2023 бойових (спеціальних) завдань.
Підсумовуючи наведене суд констатує, що з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 08.09.2025, в тому числі з урахуванням Постанови №168.
За встановлених судом обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Доводи відповідача про те, що призупинення військової служби позивача було обґрунтованим, є помилковими, оскільки кримінальне провадження, яке стало підставою для призупинення військової служби, 21.08.2025 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні позивача складу кримінального правопорушення, тобто з реабілітуючої підстави. Крім того, наказом від 09.09.2025 № 932-ОС відповідачем поновлено позивачу військову службу, виплату грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення з 16.03.2022.
Також при прийнятті рішення суд враховує не доведення відповідачем повернення позивачем до виконання військового обов`язку після набрання чинності абзацу 15 частини 2 статті 24 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок».
Згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України “Про судовий збір” визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За змістом пунктів 1, 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у спорах про стягнення заробітної плати, військовослужбовці - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
За таких обставин позивач звільнений від сплати судового збору.
Натомість, позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується квитанцією №6438-5864-4150-1366 від 26.01.2026.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” встановлено, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України “Про судовий збір” у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Частиною 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Пунктом 3 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду в рішенні суду вказати про повернення судового збору.
Судом встановлено, що кошти сплачені згідно квитанції №6438-5864-4150-1366 від 26.01.2026, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку повернути позивачу зайво сплачений судовий збір 1331,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо не здійснення з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 08.09.2025 перерахунку та виплати недоотриманого грошового, продовольчого, речового та інших видів забезпечення, в тому числі із врахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (код НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) недоотримане грошове, продовольче, речове та інші види забезпечення за період з 16.03.2022 по 26.06.2022, з 21.07.2022 по 08.09.2025, в тому числі з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) зайво сплачений судовий збір згідно квитанції №6438-5864-4150-1366 від 26.01.2026 в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок), що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua