Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №280/7190/26
Суддя: Новікова Інна Вячеславівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7190/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 , викладену у листі від 13 липня 2026 року №1559/21795, у наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, або належним чином засвідченої копії такої довідки;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, яка була складена та використана для надання йому статусу учасника бойових дій; у разі встановлення, що така довідка не складалася або не зберіглася, провести перевірку первинних службових документів, оформити довідку за всі підтверджені періоди безпосередньої участі позивача у відповідних заходах та надати йому її належним чином засвідчену копію.
Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Вказує, що представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із письмовою заявою в інтересах ОСОБА_1 , у якій просив надати довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, або належним чином засвідчену копію такої довідки, якщо вона була складена та направлена до компетентної комісії. Представник позивача зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у наданні відповідної довідки, чим порушено права та законні інтереси позивача. Позивач вважає таку відмову протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що запитувана довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, а не підтверджує наявність у неї одного із зазначених статусів, а, відтак, права на отримання пільг, передбачених законодавством України для ветеранів війни. Довідка не видається військовослужбовцям чи членам їх сімей, а направляється військовою частиною до відповідної комісії (міністерства, центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу) або до структурного підрозділу з питань ветеранської політики для прийняття рішення про встановлення одного із вказаних вище статусів. Відповідач зазначає, що Комісією військової частини НОМЕР_2 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій 19 березня 2024 року позивачу було надано статус учасника бойових дій та видане відповідне посвідчення серії НОМЕР_3 . Відповідач зазначає, що ним не було порушено прав та законних інтересів позивача, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
08 липня 2026 року представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із письмовою заявою в інтересах ОСОБА_1 , у якій просив надати довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 413 про безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, або належним чином засвідчену копію такої довідки, якщо вона була складена та направлена до компетентної комісії.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 13 липня 2026 року №1559/21795 позивачу надано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 18 вересня 2024 року № 265, однак у наданні довідки за додатком 6 фактично відмовлено.
Позивач, не погодившись з відмовою наданні довідки, звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник у зв`язку із не наданням позивачу довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку №413, підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є: для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6.
Згідно пункту 8 Порядку №413, для надання статусу учасника бойових дій заявникам з числа осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу заявники, довідки за формою згідно з додатком 6 або додатком 7.
Відповідно до пункту 20 Порядку №413, Комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів.
Комісії подають на розгляд міжвідомчої комісії документи із спірних питань, які потребують міжвідомчого врегулювання.
Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України є додатком 6 до Порядку №413.
Отже, для розгляду питання про надання позивачу статусу УБД Порядком №413 на відповідача був покладений обов`язок скласти та направити до Комісії пакет документів, зокрема із Довідкою, яка є додатком 6 до Порядку №413.
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказав на те, що пакет документів був направлений ним до Комісії ВЧ НОМЕР_2 , якою було прийнято рішення про надання позивачу статусу УБД, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_3 .
Суд зазначає, що Порядок №413 дійсно не зобов`язує відповідача направляти копію довідки, яка є додатком 6 до Порядку №413, військовослужбовцю, якому буде вирішуватися питання про надання статусу УБД.
Проте, у даному випадку позивач через представника звернувся до відповідача з окремим зверненням, в якому прохав відповідача надати відповідну довідку і йому.
У даній справі позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо не видачі йому довідки у період направлення документів до Комісії, а оскаржуються дії відповідача щодо не надання довідки на його звернення.
Разом з тим, суд зазначає, що Порядку №413 не встановлює заборони видавати довідки, які є додатком 6 до Порядку №413, військовослужбовцям щодо яких буде вирішуватися питання про надання статусу УБД.
Отримання відповідних довідок є правом військовослужбовця, оскільки такі стосуються безпосередньо його прав та інтересів, не залежно від того чи було попередньо надано військовослужбовцю статус УБД.
Без отримання відповідної довідки військовослужбовець позбавлений можливості перевірити правильність зазначеної у ній інформації, клопотати про виправлення відповідної інформації, тощо.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що після отримання звернення позивача щодо надання довідки (додатком 6 до Порядку №413), мав обов`язок розглянути відповідне звернення та видати відповідну довідку, проте протиправно цього не зробив.
При цьому, відповідач не склав ані нову довідку, ані надав копію тієї довідки, яка була надіслана на розгляд комісії військової частини НОМЕР_2 .
Щодо позовних вимог про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 належним чином засвідчену копію довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, яка була складена та використана для надання йому статусу учасника бойових дій; у разі встановлення, що така довідка не складалася або не зберіглася, провести перевірку первинних службових документів, оформити довідку за всі підтверджені періоди безпосередньої участі позивача у відповідних заходах та надати йому її належним чином засвідчену копію, суд зазначає, що такі позовні вимоги не є належним способом захисту порушених прав, оскільки допускатимуть неоднозначне тлумачення судового рішення.
Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав є зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, за всі підтверджені періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua