Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №260/5949/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/5949/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, які беруть участь у справі:

позивач - не з`явився;

представник відповідача - Лашкай Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

Визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не виплати коштів додаткової грошової винагороди з розрахунку в 100 000 грн. на місяць за період стаціонарного лікування в КНП Святого Мартина м.Мукачево за період з 03.02.2023 по 14.03.2023 року , в зв`язку з пораненням (травмою, каліцтвом) під час Захисту Батьківщини згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.

Забов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити додаткову грошову винагороду з розрахунку в 100 000 грн. на місяць згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.

Витрати за сплату судового збору покласти на в/ч НОМЕР_1 ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив йому виплату у разі поранення (травм, каліцтв) пов`язаного з Захистом Батьківщини згідно постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року з розрахунку 100 000 грн. на місяць, за час стаціонарного лікування.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

02.09.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що додаткова винагорода за період стаціонарного лікування, передбачена постановою Кабінетом Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у розмірі збільшеному до 100000 грн. не нараховувалась за відсутності підстав для таких виплат, а посилання позивача на відомості зі свідоцтва про хворобу №26/2151 є безпідставними та необґрунтованими, та такими що суперечать Постанові №168.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, позивач у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

06.05.2022 року позивач під час виконання бойового завдання отримав застарілий дегенеративний розрив заднього рогу медіального меніску ексудативний синовіїд, виражений больовим синдромом лівого колінного суглобу, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.12.2022 року №46-і ГШБ-Д/ЮС (а.с. 6).

Як вбачається із виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2214/2023 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Лікарня Святого Мартина» з 03.02.2023 по 13.03.2023 року з діагнозом ЗАХВОРЮВАННЯ: двобічний гонартроз 1 ст. із лігаментитом ПХЗ, помірнимсиновітом, стан після парцальної резекції медіального меніска лівого колінного суглобу під артроскопним контролем. Первинний гонартроз двосторонній. Двосторонній гонартроз 1 ст., з больовим синдромом та незначним порушенням функцій. Стан після парціальної менскектомії заднього рогу внутрішнього меніска. Незначний синовіт лівого колінного суглоба. Та з Ийродистрофічним компонентом та слабістю чотирьохголового м`язу зліва (а.с.9).

Із листа відповідача від 19.02.2026 року вбачається, що перша медична допомога надана в підрозділі, в подальшому ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 з 09.06.2022 по 17.06.2022 року (виписний (перевідний) епікриз №1833 від 17.06.22 року), у військовій частині НОМЕР_4 з 17.08.2022 по 25.08.2022 року (виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №2241/412 від 25.08.22 року), у КНП «Лікарня святого Мартіна» з 03.02.2023 по 14.03.2023 року (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №2214/2023 від 14.03.23 року).

За періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 09.06.2022 року по 17.06.2022 року та з 17.08.2022 по 25.08.2022 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 30000,00 грн, оскільки довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) була видана за результатами службового розслідування у грудні 2022 року. В подальшому було донараховано додаткову винагороду за періоди стаціонарного лікування з розрахунку 100000,00 грн з врахуванням раніше виплаченої винагороди за ці періоди.

Разом з тим, відповідно до довідки №523/2740 від 06.04.2023 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК Військовою частиною НОМЕР_4 26.04.2023 року.

У вказаній довідці зазначено:

діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворюання (травми, поранення, контузії, каліцтва) підгостра компресійно-ішемічна нейропатія лівого стегнового нерва у вигляді помірно вираженого проксимального млявого парезу лівої ноги, розладів чутливості, стійкого помірно вираженого больового синдрому з помірним порушенням функції лівої ноги.

захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби.

травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Разом з тим, позивачу не було здійснено виплату у вигляді додаткової винагороди визначеної Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 за період стаціонарного лікування у КНП «Лікарня святого Мартіна» з 03.02.2023 по 14.03.2023 року

Позивач звертався із зверненням до командира військової частини НОМЕР_1 про нарахування вказаної грошової допомоги, однак Військова частина НОМЕР_1 , надала відповідь 19.02.2026 року за №143/53/958, у якій зазначила, що за період стаціонарного лікування з 03.02.2023 року по 14.03.2023 року додаткова винагорода не нараховувалася та не виплачувалася, оскільки не відповідає вимогам для включення до наказу на виплату додаткової винагороди відповідно до Порядку. Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 14.03.2023 року проведено лікування з діагнозом, який відповідно до класифікатора хвороб МКХ-10 належить до соматичних захворювань і не належить до травм (поранень, контузій, каліцтв) й відсутній висновок ВЛК, який би пов`язував дане захворювання з травмою отриманою під час захисту Батьківщини.

Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн., підлягають включенню особи, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в тому числі: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого; перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив`язки до тяжкого), але обов`язково пов`язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн., а під час відпустки за станом здоров`я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.

Згідно із пунктом 1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Підпунктом «в» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: «Потребує»: відпустки за станом здоров`я на ___ календарних днів.

Згідно із підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідно до пункту 6.11 глави 6 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров`я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров`я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження)

Пунктом 6.13 глави 6 розділу ІІ Положення №402 визначено, що відпустка за станом здоров`я військовослужбовцям у мирний час надається на 30 календарних днів. За медичними показаннями після травм (поранень, контузій) або оперативного лікування ВЛК приймає постанову про потребу у відпустці за станом здоров`я на 45 або 60 календарних днів. За наявності медичних показань відпустка за станом здоров`я ВЛК продовжується на 30 календарних днів, а в окремих випадках - на 45 або на 60 календарних днів.

Згідно із пунктом 6.15 глави 6 розділу ІІ Положення №402 відпустка за станом здоров`я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров`я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.

За приписами абзацу четвертого пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно.

Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».

Згідно пункту 2-1 Постановою KM України №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Зазначений пункт введений в дію Постановою Кабінету Міністрів України №793 від 07 липня 2022 року, якою визначено, що вона застосовується, з 24 лютого 2022 року.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди та на виконання Постанови KM України №168 Міністром оборони України направлено телеграму №248/1298 від 25.03.2022р (далі - Телеграма №248/1298).

Пунктом 6 Телеграми №248/1298 встановлено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Окрім того, пунктом 1 Постанови KM України №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Відповідно до п.8 Телеграми №248/1298 у період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали травми, пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн., за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії.

Тобто, зазначені правові норми в оспорюваний позивачем період передбачали диференційований підхід щодо розміру нарахування додаткової винагороди передбаченої Постановою KM України №168, відповідно до якого:

30000 гривень виплачувалась щомісячно;

збільшено до 100000 гривень тільки тим, що брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

збільшено до 100000 гривень особам, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацем 4 п.1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністерства оборони України «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 25.01.2023 №44, затверджено Зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (далі- Порядок №260), та доповнено Порядок новим розділом такого змісту: «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.

Пунктом 8 вказаного рішення було визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Як встановлено судом, із доданих позивачем до матеріалів справи доказів, а саме довідки ВЧ НОМЕР_4 від 26.04.2023 року за №523/2740 неможливо встановити факт стаціонарного лікування позивача в період з 03.02.2023 по 14.03.2023 року, а також того факту, що відбувалось лікування саме «ПОРАНЕННЯ» (контузії, травми або каліцтва), а не «ЗАХВОРЮВАННЯ».

Крім того, суд зазначає, що в період стаціонарного лікування з 09.06.2022 року по 17.06.2022 року та з 17.08.2022 року по 25.08.2022 року позивачу нараховано додаткову винагороду.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів право на отримання ним грошових коштів за час перебування на стаціонарному лікуванні з 03.02.2023 по 14.03.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання бездіяльності протиправною не відповідає вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.139 КАС України та у зв`язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати у справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.10.2026 року.

СуддяС.А. Гебеш