Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №260/5539/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/5539/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Пересоляка Олександра Сергійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Пересоляка Олександра Сергійовича звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку ОСОБА_1 про що зробити відповідний запис в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

07 серпня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07 вересня 2026 року ухвалою суду витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові відомості щодо притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №62025140160001326.

22 вересня 2026 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Львові повідомило суд, що Шостим слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140160001326 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ст. 336 КК України, за фактом перешкоджання належному комплектуванню Збройних Сил України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, шляхом не здійснення мобілізаційних заходів, покладених на ІНФОРМАЦІЯ_3 , зниження людського мобілізаційного ресурсу внаслідок безпідставного виключення осіб призовного віку з військового обліку за станом здоров`я. У межах кримінального провадження № 62025140160001326 від 25.09.2025 повідомлення про підозру ОСОБА_1 не здійснювалось та будь-яким іншим чином до кримінальної відповідальності останній не притягувався. Наразі, досудове розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні триває, (а.с. 38).

14 жовтня 2026 року ухвалою суду витребувано повторно від ІНФОРМАЦІЯ_4 докази зміни існуючого статусу особи, а саме наявність постанови ВЛК, якою змінено висновок про непридатність ОСОБА_1 .

20 жовтня 2026 року ухвалою суду, на виконання вимог ухвали суду, надано суду протокол засідання військово – лікарської комісії Центральної військово – лікарської комісії Збройних Сил України від 17 липня 2026 року № 2026-0717-0900.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він у встановленому законом порядку був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 23а графи ІІ Розкладу хвороб. Вказане підтверджується тимчасовим посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 07 грудня 2022 року, довідкою військово-лікарської комісії №109/635 від 03 жовтня 2022 року, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 №2472 від 07 грудня 2022 року та військово-обліковим документом «Резерв+» станом на 16 червня 2026 року, де відповідно до даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку. Оскільки, він був визнаний непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку, то і не підлягає призову на військову службу під час мобілізації згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Водночас, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Резерв+») сформованого станом на 06 липня 2026 року, ОСОБА_1 на даний час обліковується як військовозобов`язаний, що прямо суперечить його правовому статусу як особи, виключеної з обліку. Вказане також підтверджується, військово-обліковим документом «Резерв+» станом на 30 липня 2026 року. При цьому, військово-обліковий документ «Резерв+» станом на 16 червня 2026 року підтверджує, що на той момент ОСОБА_1 взагалі не перебував на військовому обліку, що свідчить про штучну та безпідставну зміну його статусу в подальшому. Разом з тим, виключення особи з військового обліку за станом здоров`я свідчить про те, що в розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» така особа не може вважатися військовозобов`язаною, оскільки згідно частини 6 статті 37 цього Закону громадяни України, які визнані непридатними до військової служби, виключаються з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, чинне законодавство не містить жодної норми, яка б передбачала можливість повторного взяття на військовий облік особи, виключеної з нього за станом здоров`я. Відсутній також і будь-який правовий механізм, який дозволяв би ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець) ініціювати чи здійснювати повторне залучення ОСОБА_1 до процедур військового обліку. Також звертає увагу суду, що після виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби, у нього взагалі відсутній будь-який обов`язок проходження військово-лікарської комісії у майбутньому, оскільки такий обов`язок прямо пов`язаний виключно зі статусом особи як призовника або військовозобов`язаного. Отже, сам факт того, що його було повторно взято на облік, свідчить не просто про порушення процедури, а про вчинення ІНФОРМАЦІЯ_1 (Воловець) дій поза межами правового поля, без наявності відповідних підстав.

02 вересня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що у провадженні Шостого слідчого відділу (з дислокацією в м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до ЄРДР за № 62025140160001326 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 426-1, ст. 336 КК України. ОСОБА_1 повернуто на військовий облік на підставі повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м. Львові. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 07.12.2022 року було виключено з військового обліку у зв`язку із непридатністю до військової служби, проте 03.07.2026 року був поновлений в зв`язку із тим, що службові військові особи ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою приховування своїх протиправних дій щодо незаконного виключення осіб із військового обліку за станом здоров`я у період із 2022 по 2024 роки, організували в серпні місяці 2024 року знищення медичної документації щодо проходження військово-лікарської комісії (довідки, свідоцтва, рішення ВЛК), у тому числі фіктивних медичних документів щодо виключення з військового обліку за станом здоров`я осіб, які не мали фактичних законних підстав на їх виключення. В ході досудового розслідування встановлено, що чоловіків виключено із військового обліку призовного віку яких було ІНФОРМАЦІЯ_3 у період із 2022 по 2024 роки та по яких була незаконно знищення вказана медична документація, не проходили належним чином військово-лікарську комісію, та їх фактичний стан здоров`я не підлягав виключенню із військового обліку за станом здоров`я, в тому числі були факти відсутності медичної документації, яка стала підставою виключення з військового обліку. Встановлено, що незаконно виключені особи з військового обліку не хворіли тяжкими хворобами та є фактично придатними до військової служби. Таким чином, у зв`язку із виявленням порушень встановленого механізму виключення з військового обліку, позивача поновлено на військовому обліку.

04 вересня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 повністю ототожнює наявність кримінального провадження із встановленням вини конкретних осіб та недійсністю рішень ВЛК, що є грубим порушенням принципу презумпції невинуватості, закріпленого статтею 62 Конституції України, та виходить за межі повноважень суб`єкта владних повноважень. Також звертаємо увагу суду, що ОСОБА_1 не є підозрюваним, обвинуваченим чи будь-якою іншою особою, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування у межах кримінального провадження №62025140160001326. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач вчинив будь-які протиправні дії, подав недостовірні документи, сприяв незаконному виключенню з військового обліку або будь-яким чином був причетний до можливих кримінальних правопорушень службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 . Фактично ІНФОРМАЦІЯ_2 покладає на ОСОБА_1 негативні наслідки можливих протиправних дій посадових осіб державних органів, що є абсолютно неприпустимим. Навіть у разі доведення у майбутньому вини службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 це жодним чином не свідчитиме про неправомірність дій ОСОБА_1 або автоматичну незаконність рішення військово-лікарської комісії щодо нього.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі статті 23а, відповідно до відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 07 грудня 2022 року, (а.с. 8- 9).

02 липня 2026 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_5 із листом № 12-61-42534вих-26, в якому зазначають, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025140160001326 від 25 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 ст. 336 України з приводу перевищення своїх повноважень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактом ухилення вказаними особами від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за сприянням службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході досудового розслідування встановлено, що чоловіків призовного віку яких було виключено із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 у період із 2022 по 2024 роки та по яких була незаконно знищення вказана медична документація, не проходили належним чином військово-лікарську комісію, та їх фактичний стан здоров`я не підлягав виключенню із військового обліку за станом здоров`я, в тому числі були факти відсутності медичної документації, яка стала підставою виключення з військового обліку. Враховуючи наведене, на даний час виникла необхідність у визначення реального ступеню придатності до військової служби осіб по яким знищена вся документація в тому числі особам які проходили ВЛК з порушенням, що надалі дасть можливість встановити фактичні обставини злочину, спростувати чи підтвердити факт непридатності особи до служби. Відповідно до вищенаведеного, керуючись ст. 40,93 КПК України, з метою встановлення всіх обставин вчинення даного злочину та з метою підтвердження чи спростування факту незаконного виключення осіб з військового обліку за станом здоров`я, а також підтвердження факту ухилення особами від військової служби (список додається додатком), просять з метою подальшого проходження військово-лікарської комісії, організувати включення до військового обліку, в тому числі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (а.с. 25-26).

03 липня 2026 року ІНФОРМАЦІЯ_7 листом № 1088/12/4/7869 звернувся з листом до ІНФОРМАЦІЯ_4 в якому вимагає від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 організувати опрацювання питання щодо можливості включення до військового обліку осіб, зазначених у додатку, з подальшим проходженням ними військово-лікарської комісії, такий підхід може сприяти встановленню всіх обставин, пов`язаних із можливим незаконним виключенням зазначених осіб з військового обліку за станом здоров`я, а також уточненню обставин щодо виконання ними обов`язків військової служби, (а.с. 24).

03 липня 2026 року ОСОБА_1 взято на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Воловець) на підставі розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03 липня 2026 року № 1088/12/4/7869 та повідомлення ТУ ДБР від 02 липня 2026 року № 12-61-42534вих-26, (а.с. 27).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо взяття його на військовий облік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частина друга статті 1 Закону №2232-XII передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей.

Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402) у редакції чинній станом на 16.04.2021 року та на момент проходження позивачем ВЛК 03.10.2022 року.

Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).

Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

За п.1.2. Розділу ІІ, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

За пунктом 3.8 глави 3 Розділу ІІ, Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: втому числі: "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Так, абзацом 2 підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 за станом здоров`я, на підставі статті 23-а гр.ІІ наказ МОУ від 14.08.2008 року №402 (зі змінами), відповідно до відмітки у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 07 грудня 2022 року, (а.с. 8- 9).

Питання виключення осіб з військового обліку врегульовано положеннями статті 37 Закону №2232-XII.

Так, відповідно до частини шостої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції на час проходження позивачем військово – лікарської комісії, а саме 03 жовтня 2022 року), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Відповідно до чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів “й” або “к” пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Отже, підстава визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку. Проте, в чинній редакції міститься підстава виключення з військового обліку як визнані непридатними до військової служби.

Аналіз наведених вище норм Закону №2233-XII в контексті спірних правовідносин дозволяє зробити висновок про те, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-XII звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.

Суд враховує правову позицію, викладену у пунктах 37-39 постанови Верховного Суду від 21.05.2025 у справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військово-зобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Водночас, як встановлено судом вище, відповідач проігнорував ту обставину, що позивач був виключений з військового обліку, а 07 грудня 2022 року знятий з військового обліку, отже не мав статусу військовозобов`язаного та, відповідно, не має обов`язку проходити повторно військово-лікарську комісію та не може бути призваний на військову службу під час мобілізації внаслідок того, що він виключений з військового обліку, що стверджується гр. НОМЕР_3 Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, (а.с.9). Така обставина стверджується і Обліковою карткою до тимчасового посвідчення серії № НОМЕР_2 , де ОСОБА_1 виключено з військового обліку було 22.12.2022 року за п.3 ч.6 ст. 37 Закону, (а.с.27).

Правомірність своїх дій ІНФОРМАЦІЯ_3 аргументує тим, що 02 липня 2026 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Львові звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_5 із листом № 12-61-42534вих-26, в якому просять зазначають, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62025140160001326 від 25 вересня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 ст. 336 України з приводу перевищення своїх повноважень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 та фактом ухилення вказаними особами від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за сприянням службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході досудового розслідування встановлено, що чоловіків призовного віку яких було виключено із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 у період із 2022 по 2024 роки та по яких була незаконно знищення вказана медична документація, не проходили належним чином військово-лікарську комісію, та їх фактичний стан здоров`я не підлягав виключенню із військового обліку за станом здоров`я, в тому числі були факти відсутності медичної документації, яка стала підставою виключення з військового обліку. Враховуючи наведене, на даний час виникла необхідність у визначення реального ступеню придатності до військової служби осіб по яким знищена вся документація в тому числі особам які проходили ВЛК з порушенням, що надалі дасть можливість встановити фактичні обставини злочину, спростувати чи підтвердити факт непридатності особи до служби. Відповідно до вищенаведеного, керуючись ст. 40,93 КПК України, з метою встановлення всіх обставин вчинення даного злочину та з метою підтвердження чи спростування факту незаконного виключення осіб з військового обліку за станом здоров`я, а також підтвердження факту ухилення особами від військової служби (список додається додатком), просять з метою подальшого проходження військово-лікарської комісії, організувати включення до військового обліку, в тому числі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (а.с. 25-26).

Проте суд не може погодитися з такою аргументацією відповідача з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2.1 розділу І Положення №402 штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

З аналізу наведених норм Положення №402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні ВЛК, які проводять медичний огляд, зокрема, військовозобов`язаних, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою ВЛК, протоколом засідання ВЛК.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2022 року ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами проходження ВЛК його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що складено довідку військово-лікарської комісії від 03 жовтня 2022 року №109/635. На підставі зазначеної довідки позивача 07 грудня 2022 року було знято з військового обліку, а відповідні відомості були відображені у його військово-облікових документах, де вказані відмітки проставлені у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , (а.с.9) та відображені в обліковій картці до тимчасового посвідчення (а.с.27).

Крім того, у графі 14 вказаного тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 - такий з 03 жовтня 2022 року виключений з військового обліку.

Жодних доказів скасування такої довідки уповноваженою ВЛК матеріали справи не містять, про вказаний факт відповідач не заявляє.

Відповідач підтверджує, що єдиною підставою для повторного взяття позивача на військовий облік слугували відомості ТУ ДБР у м. Львові про проведення досудового розслідування в кримінальному провадження.

Проте, на думку суду, така обставина не є належною підставою в розумінні частини 1 статті 37 Закону №2233-XII.

Також суд звертає увагу, що відповідно до приписів пункту 3.3 розділу II Положення №402, військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби, повторно оглядаються ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов`язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою ІІ Розкладу хвороб, а тих, які мають офіцерське звання, - за графою ІІІ цього Розкладу хвороб.

Доказів обстеження позивача у спеціалізованих закладах охорони здоров`я з метою підтвердження або зміни встановленого діагнозу чи проведення додаткових обстежень позивача (як того вимагає пункту 3.3 розділу II Положення №402) ІНФОРМАЦІЯ_3 суду не надано.

Суд також відхиляє посилання представника відповідача на протокол засідання військово- лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 17 липня 2026 року № 2026-0717-0900, оскільки така за хронологією була винесена пізніше оскаржуваних дій, (а.с.53). Крім того, надані слідством на розгляд ЦВЛК медичні документи не містять довідки ВЛК щодо громадянина ОСОБА_1 , 1994 року народження, про що зазначено у змісті самого протоколу ЦВЛК №2026-0717-0900.

Як встановлено судом, відповідно до Облікової карти до військового квитка (тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 підставою поновлення на військовому обліку було розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03 липня 2026 року № 1088/12/4/7869, повідомлення ТУ ДБР від 02 липня 2026 року № 12-61-42534вих-26, (а.с. 27). Також, вказана облікова карта свідчить про те, що ОСОБА_1 виключено з військового обліку було 22.12.2022 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року у справі №826/23192/15 зазначив, що вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття (вчинення) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Рішення суду не може ґрунтуватися на тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте, ймовірно, могли мати місце у майбутньому.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням суду у справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

На думку суду питання мобілізації є надзвичайно важливими та чутливими темами в умовах введеного на території України воєнного стану та браку мобілізаційних ресурсів, проте зазначені обставини не можуть бути виправданням порушень, які відбулися в спірних правовідносинах.

Разом із тим, суд не позбавлений можливості відновити порушені права та захистити інтереси особи, послуговуючись принципом верховенства права та спираючись на статтю 129 Конституції України, яка визначає, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Обираючи такий спосіб захисту прав позивача, суду враховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача та повернення їх до попереднього стану позовні вимоги необхідно задовольнити у спосіб визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 03 липня 2026 року на військовий облік позивача та з метою належного захисту прав позивача слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку ОСОБА_1 .

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 зробити відповідний запис у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів є передчасною.

Внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та до військово-облікового документа є наслідком виконання рішення про виключення особи з військового обліку та здійснюється суб`єктом владних повноважень у порядку, визначеному чинним законодавством. На момент вирішення спору відсутні підстави вважати, що відповідач після набрання рішенням суду законної сили ухилятиметься від виконання покладених на нього обов`язків щодо внесення відповідних відомостей до реєстру.

За таких обставин заявлена позовна вимога спрямована на зобов`язання відповідача вчинити дії, обов`язок щодо яких виникатиме лише після виконання рішення суду про виключення позивача з військового обліку, а тому є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 31 липня 2026 року № 3068-3745-3236-8206, (а.с. 5).

Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Пересоляка Олександра Сергійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття 03 липня 2026 року на військовий облік ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з військового обліку ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп.).

5. В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 жовтня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль