Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №487/3394/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3394/25

Провадження № 2-о/487/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді Гаврасієнко В.О., присяжних: Лозенко В.Д., Полінкевич Ю.В., за участю секретаря Радченко К.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївська міська рада, особа щодо якої розглядається питання визнання її недієздатною ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановленням опіки над нею та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій заявник просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його її опікуном.

В обґрунтування доводів заяви заявник зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його матір`ю. Через сильний стрес та хвилювання у його матері у 2014 році було значне погіршення її психічного стану, інтелектуальних здібностей то стану пам`яті. Мати є особою з інвалідністю у зв`язку з психічним захворюванням та з січня 2015 року їй встановлена ІІ група інвалідності безстроково. Впродовж останніх десяти років мати постійно вживає психотропні речовини однак стан її психічного здоров`я тільки погіршувався. У наслідок психічної хвороби вона не може висловлювати свої думки, не може одягнутись, приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо неї, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, самостійно вийти з дому. Починаючи з 2025 року заявник самостійно здійснює догляд за свою матір та за цей час набув певних знань та вмінь, які будуть сприяти подальшому виконанню його обов`язків опікуна з урахуванням інтересів недієздатної матері. Також вказує, що в силу необхідності догляду за матір`ю, яка не може ані самостійно одягнутись, ані подбати про свою особисту гігієну, для забезпечення її нормальної життєдіяльності опікун повинен мати чоловічу силу. Тому вражає, що з кола найближчих родичів лише заявник має можливість ефективно дбати про свою мати, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати її доглядом та лікуванням. Повнолітні члени родини заявника, а саме дружина ОСОБА_3 не заперечує проти призначення заявника опікуном матері. Оскільки мати заявника за станом здоров`я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки, вважає, що її необхідно визнати недієздатною та призначити опікуна. На підставі викладеного просив заяву задовольнити.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

Ухвалою суду від 09 липня 2025 року витребувано з Комунального некомерційного підприємства «Херсонський міський психіатричний центр» Херсонської міської ради усю наявну медичну документацію (оригінал) відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року призначено у справі судово-психіатричну експертизу, провадження по справі було зупинено.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року витребувано з комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради медичні документи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року повторно призначено у справі судово-психіатричну експертизу, провадження по справі було зупинено.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2026 року провадження у справі поновлено, призначено справу до розгляду.

Представник заявника адвокат Беспалов О.С. до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без участі заявника та представника.

Представник особи щодо якої розглядається питання визнання її недієздатною ОСОБА_2 адвокат Корець С.В., в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та ухвалити по справі законне та справедливе рішення.

Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності представника за наявними матеріалами.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №017435 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є інвалідом другої групи загального захворювання безстроково.

З довідки від 27.12.2022 № 4803-5002467271 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно акту про фактичне проживання особи від 18.04.2025 за адресою АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_1 проживають матір ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , донька ОСОБА_4 .

Згідно з висновком за результатами проведення судово-психіатричної експертизи №212 від 25.09.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на хронічний стійкий психічний розлад – параноїдну шизофренію, та за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Підстав для заперечення вказаних висновків судово-психіатричної експертизи немає. Висновок судової експертизи узгоджується з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ст. 41 ЦК України правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Отже, закон, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Згідно ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил, опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил, опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Відповідно до п. 3.1 Правил, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Згідно з пунктом 3.2 Правил, опікунами не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Згідно із ч. 4 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 341/1526/23, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Орган опіки та піклування має як найкраще враховувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21.

Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування, як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

У п. 3.3. вищевказаних Правил визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Так, із подання Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Миколаївської міської ради слідує, що на розгляд опікунської ради надійшла заява ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , 1958 року народження. Встановлено, що ОСОБА_1 постійно піклується про ОСОБА_2 , здійснює догляд за нею. Згідно з медичним висновком від 10.03.2025 року ОСОБА_1 за станом здоров`я може бути опікуном. Керуючись ст.60 ЦК України виконавчий комітет Миколаївської міської ради пропонує на розгляд суду кандидатуру ОСОБА_1 , 1986 року народження для призначення його опікуном недієздатної матері ОСОБА_2 , 1958 року народження.

Крім того, відповідно до витягу з протоколу №3 від 27.03.2025 року засідання опікунської ради при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради. Слухали начальника відділу по роботі з інвалідністю управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Санькову Г.А., яка повідомили наступне. До опікунської ради при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради 11.03.2025 року надійшла заява від ОСОБА_1 про призначення його опікуном матері ОСОБА_2 , якщо в судовому порядку її буде визнано недієздатною. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно довідки спеціалізованої психіатричної МСЕК від 26.01.2015 року №017435 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 14.03.2025 умови проживання за адресою проживання підопічної добрі. ОСОБА_1 характеризується позитивно, відповідно до характеристики сусідів. Згідно висновку про стан здоров`я громадянина, який виявив бажання стати опікуном, придатний. Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 запропонувала підтримати заяву ОСОБА_1 , 1986 року народження щодо позначення його опікуном матері ОСОБА_2 , 1958 року народження,у разі визнання її недієздатною в судовому порядку. Також згідно вказано витягу з протоколу опікунська рада вирішила рекомендувати на засіданні Заводського районного суду м. Миколаєва призначити ОСОБА_1 , 1986 року народження опікуном ОСОБА_2 , 1958 року народження у разі визнання її недієздатною у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами його сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Стаття 300 ЦПК України передбачає встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Аналізуючи зібрані по справі докази та враховуючи те, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад, який впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, з метою захисту її особистих та майнових інтересів, суд приходить до висновку, що є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Суд вважає правильним встановити строк дії рішення два роки і роз`яснити заінтересованим особам положення ч. 7, 8 ст. 300 ЦПК України згідно яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.39, 40, 41, 58, 60,63 ЦК України, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 293, 294, 299,300 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , недієздатною.

Встановити опіку відносно недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити строк дії рішення тривалістю два роки з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати, пов`язані з провадженням справи, віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного рішення 28.10.2026.

Суддя В.О. Гаврасієнко

Присяжний В.Д. Лозенко

Присяжний Ю.В. Полінкевич