Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: усиновлення громадянами України, що проживають на території України
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №477/2103/26
Суддя: Козаченко Р. В.
ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
Справа №477/2103/26
Провадження №2-о/477/84/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Козаченка Р.В.,
із секретарем судового засідання - Клюсевич Н.М.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованих осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України,
про усиновлення повнолітньої особи,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, в якій просить суд визнати його усиновлювачем повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та внести відповідні зміни про батьківство до актового запису про його народження.
В обґрунтування своєї заяви вказав, що він, хоча й був у шлюбі із ОСОБА_2 , але мав нетривалі позашлюбні відносини із ОСОБА_4 , в результаті яких у неї народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина - ОСОБА_3 . Але в зв`язку з тим, що ОСОБА_4 перебувала у іншому шлюбі, то при реєстрації народження дитини відомості про батька були внесені виходячи із її сімейного стану, тобто батьком був зазначений її чоловік ОСОБА_5 , який потім здійснював початкове виховання дитини. Але він помер у 2000 році і далі між ним та ОСОБА_6 встановилися міцні довірливі, глибоко емоційні відносини, притаманні між батьком та сином. Він постійно підтримував його морально та фізично, весь час брав участь у його житті, а після смерті ОСОБА_4 в 2020 році їх відносини ще більше зблизилися.
В подальшому вони фактично поріднилися і відносини сина та батька вже існують реально.
Дружина заявника не заперечує проти усиновлення і сам ОСОБА_3 також згоден на це.
Вказав, що усиновлення йому потрібно, щоб узаконити відносини батька та сина, оскільки має похилий вік і потребує допомоги сина, і така дія є актом любові, відповідальності та визнання їх кровного споріднення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою заяву підтримав та просив задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_7 був згоден на своє усиновлення, підтвердивши, що давно мав добрі відносини із ОСОБА_1 , а коли він дізнався всю правду про батька, то вони поріднилися та стали остаточно відноситися як син та батько.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 не заперечувала проти усиновлення. Пояснила, що віднедавна дізналася, що ОСОБА_3 є сином її чоловіка, але вона згодна з юридичним оформленням їх відносин.
Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи зокрема й про усиновлення (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення повнолітньої особи з обов`язковою участю заявника (заявників), усиновлюваної особи, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За загальним правилом дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя (ст. 122 СК України).
Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини; якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Також в ч. 1 ст. 126 СК України виписано, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу.
Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ч. 2 ст. 207 СК України).
За загальними положеннями усиновленою може бути дитина, тобто особа до досягнення нею повноліття - 18 років (ч. 1 ст. 208 СК України).
В той же час в ч. 2 цієї статті зазначено, що у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 211 СК України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. (Ч. 2 ст. 211 СК України).
В ч. 4 ст. 224 СК України передбачено, що суд, постановляючи рішення про усиновлення повнолітньої особи, враховує мотиви, на підставі яких особи бажають усиновлення, можливість їхнього спільного проживання, їхній сімейний стан та стан здоров`я, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Верховний суд України у п. 3 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав», з мето забезпечення однакового та правильного застосування судами законодавства при розгляді справ таких категорій надав судам таке роз`яснення: у зв`язку із включенням у СК правових норм про усиновлення повнолітньої особи необхідно брати до уваги, що така особа може бути усиновлена лише у виняткових випадках, зокрема якщо вона є сиротою або була позбавлена батьківського піклування до досягнення повноліття. Враховуючи винятковий характер права на усиновлення повнолітньої особи, суди мають установлювати при розгляді справ цієї категорії додаткові обставини, зокрема необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв`язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв`язку (можливо, вже наявного фактично). Слід також з`ясовувати наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.
Заявник ОСОБА_1 з 10 січня 1986 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який триває до цього часу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від цієї ж дати серії НОМЕР_1 , виданого 10 січня 1986 року.
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 січня 1989 року, вони були зазначені його батьками. Реєстрація його народження відбулася у Будинку урочистої реєстрації новонароджених виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів, про що був вчинений актовий запис під № 339.
В той же час, як встановлено під час розгляду справи заявник ОСОБА_1 мав нетривалі позашлюбні відносини в 1988 році з ОСОБА_4 , від яких народився син: який був записаний при народженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В дійсності його батьком є ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , який був зазначений юридично батьком ОСОБА_3 , помер.
Орієнтовно в той час заявник ОСОБА_1 став налагоджувати добрі, родині стосунки з ОСОБА_6 . За час їх спілкування між ними склалися міцні родинні, довірливі, та емоційно глибокі стосунки, притаманні відносинам між батьком і сином.
За тривалий час їх відносин для заявника ОСОБА_1 . ОСОБА_6 став не просто позашлюбною дитиною, а рідною людиною, яка щоденно брала та продовжує брати участь у його житті, він протягом тривалого часу підтримує його морально та фізично як син батька.
У заявника ОСОБА_1 маються свої рідні діти, але він не відокремлює ОСОБА_3 від них.
А після смерті матері ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 її син ОСОБА_3 ще більше зблизився з батьком ОСОБА_1 та його родиною.
ОСОБА_3 хоча й має звільнення від військової служби за станом здоров`я, але має достатній та сталий заробіток, який дозволяє з доброї волі допомагати заявнику.
Дружина заявника - ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення, надавши завірену нотаріально заяву від 29 липня 2026 року, що відповідає положенням ст. 220 СК України.
Сам ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що підтримує бажання ОСОБА_1 та згоден на своє ним усиновлення. Про це він також надав письмову заяву, завірену нотаріально.
Виходячи зі встановлених під час розгляду справи обставин суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки усиновлення ним повнолітнього ОСОБА_3 , який в неповнолітньому віці втратив батька, буде відповідати їх інтересам, спрямованим на зміцнення сімейних стосунків та укріплення сімейних цінностей, а також забезпечить правову визначеність родинних відносин.
Відповідно до ст. 225 СК України усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням (ч. 3 ст. 232 СК України).
Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків (ч. 4 та 5 цієї ж статті).
За положеннями ст. 230 та ст. 231 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення має право просити про внесення змін щодо батьківства усиновленої особи, а також, у разі її згоди, на зміну імені, прізвища та по батькові.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 він просив внести до актового запису про народження ОСОБА_3 тільки щодо батьківства, тобто зазначити його батьком. Інші дані - залишитибез змін.
Згідно зі ст. 233 СК України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, скасовується.
В ч. 2 ст. 314 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви (про усиновлення) суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками).
За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками (ч. 3 ст. 314 ЦПК України).
Згідно з ч. 7 ст. 314 ЦПК України усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.
За викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , від 21 січня 1989 року № 339, вчиненого Будинком урочистої реєстрації новонароджених виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів, зазначивши у графі «батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення.
Суддя Р.В. Козаченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua