Суд: Березнегуватський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №470/786/26
Суддя: Луста С. А.
Провадження № 2/470/650/26
Справа № 470/786/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідача, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Новіковим І.А., що діє на підставі довіреності № 2402/26-01 від 24 лютого 2026 року.
В позові зазначено, що ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 23 січня 2026 року уклали Кредитний договір (оферти) №23.01.2026-100002229. Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Згідно умов кредитного договору від 23 січня 2026 року Позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 23 січня 2026 року, сума кредиту 10000 грн., строк, на який надається кредит 181 день з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 22 липня 2026 року. ОСОБА_1 23 січня 2026 року отримав кредитні кошти у розмірі 10000 грн., однак відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість, у розмірі 30130,09 грн., що складається з: тіла кредиту 10000 грн., процентів 15000 грн., комісії пов`язаної з наданням кредиту 780,09 грн., процентів, нарахованих по ст.625 ЦК України 4350,00 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий Центр" заборгованість за Кредитним договором №23.01.2026-100002229 від 23 січня 2026 року, у розмірі 30130,09 грн, судовий збір, у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 127,38 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі. Крім того направив на адресу суду відповідь на відзив відповідача, у якому його заперечення проти позову вважав безпідставними та позовні вимоги просив задовольнити (а.с.53-56).
Відповідач в судове засідання також не з`явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнав частково, в межах заборгованості за тілом кредиту, а іншу заборгованість просив зменшити, оскільки вона є явно завищеною та не відповідає засадам справедливості, доброчесності та розумності. Крім того просив слухати справу за його відсутності (а.с.65).
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
23 січня 2026 року між позивачем та відповідачем в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №23.01.2026-100002229, за яким позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 10000,00 грн. строком на 181 день, зі сплатою за користування кредитом фіксованої процентної ставки 1,0 % за день від суми кредиту, яка застосовується протягом усього строку кредитування та комісії за надання кредиту, в розмірі 2000,00 грн.
Про вказане свідчать копія заявки до кредитного договору від 23 січня 2026 року, підписана відповідачем електронним підписом, копія пропозиції про укладення договору (оферта) від 23 січня 2026 року та копія відповіді позичальника про прийняття пропозиції від 23 січня 2026 року, також підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором (а.с.29-35).
Також того ж дня відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторони детально визначили умови кредитування, визначені договором (а.с.27-28).
Позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачу грошові кошти на картковий рахунок, що підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий Дім» від 21 квітня 2026 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та проценти за їх користування не повернув, у зв`язку з чим, станом на 13 серпня 2026 року, йому нараховано заборгованість, в розмірі 30130,09 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 15000,00 грн. заборгованість за процентами, 780,00 грн. комісія за надання кредиту та 4350,00 проценти, нараховані за ст.625 ЦК України (а.с.26,36-38).
Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.
Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 10000,00 грн. та заборгованості за процентами, в розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача щодо розміру заборгованості за процентами суд вважає безпідставними та такими, що зменшенню не підлягають.
Щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту, в розмірі 780,00 грн., то 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ, у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
У пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України № 1734-VІІІ встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання, обслуговування та повернення кредиту.
До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частина 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У пункті 7 відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору від 23 січня 2026 року передбачена одноразова сплата комісії за надання кредиту, у розмірі 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 20 процентів від суми кредиту.
ТОВ «Споживчий Центр» є фінансовою установою, яка надає єдину фінансову послугу надання коштів у кредит (мікрокредитування) фізичним особам на будь-які цілі, переважно у вигляді швидких онлайн-кредитів на банківську картку на умовах строковості, платності та зворотності.
Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за надання кредиту, фінансова установа не повідомила, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику, оскільки надання кредиту це фінансова послуга, що надає ТОВ «Споживчий Центр». Разом з тим наявні в матеріалах справи документи взагалі не містять будь-якого опису послуг, за які ТОВ «Споживчий Центр» встановлена комісія за надання кредиту.
Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу та обмежують права відповідачки з огляду на права споживача, викладені у законі України № 1734-VІІІ.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України № 1734-VІІІ умови договору, які обмежують права відповідачки порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.
За такого, суд дійшов висновку про відмову позивачу у стягненні з відповідача комісії за надання кредиту, в розмірі 780,00 грн.
Стосовно стягнення з відповідача процентів, у розмірі 4350,00 грн., на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, то за вимогами сказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 15 відповіді позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору від 23 січня 2026 року передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000 процентів річних від суми заборгованості за весь час прострочення, в силу положень ст.625 ЦК України.
Однак за вимогами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
За такого, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за порушення виконання грошового зобов`язання, на підставі ст.625 ЦК України, в розмірі 4350,00 грн. задоволенню не підлягають.
Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за укладеним 23 січня 2026 року кредитним договором, складає 25000,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15000,00 грн. заборгованість за процентами.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам, обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, в розмірі 2209,09 грн., а в стягненні витрат на оплату надсилання відповідачу позовної заяви, в розмірі 127,38 грн. відмовляє, оскільки сума вказаних витрат будь-якими доказами не підтверджена (а.с.15).
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором №23.01.2026-100002229 від 23 січня 2026 року, в розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 15000,00 грн. заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2209,09 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2026 року.
Суддя С. А. Луста
Оригінал: reyestr.court.gov.ua