Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №152/1645/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1645/26

3/152/297/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 жовтня 2026 року м. Шаргород

Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Войнаровський І.В.

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Північного офісу Держудитслужби у Вінницькій області Північного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої вчителем у Покутинському ліцею Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області,

- за ч. 5 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №02/098/2026ПР від 16 вересня 2026 року встановлено, що пунктом 3-7 розділу X Прикінцевих положень Закону установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 4/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості № 1178). Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону проводять закупівлі з урахуванням Особливостей № 1178 та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Пунктом 55 Особливостей № 1178 визначено, що оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням Особливостей № 1178. Відповідно до частини 22 статті 18 Закону, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Моніторингом установлено, що Замовник 26 травня 2026 року оприлюднив в електронній системі закупівель оголошення про проведення відкритих торгів (ID: UA-2026-05-26-014593-а) та тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи від 26 травня 2026 року на закупівлю суміші вугілля. Рішенням комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - комісія АМКУ) від 09 червня 2026 року № 6954-р/пк-пз за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійський Альянс» від 29 травня 2026 року № UA-2026-05-26-014593-а.а2 Замовника зобов`язано внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі — «Суміш вугілля», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2026-05-26-014593-а, з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення. Зокрема, комісією АМКУ, встановлено: «...що документація не містить переліку лабораторій, їх адреси, вартість доставки проб та вартість послуг з проведення лабораторних досліджень, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої цінові пропозиції та є дискримінаційним по відношенню до суб`єктів господарювання, у тому числі скаржника. Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у документації наведеної вище вимоги документації у вказаній редакції. За таких умов, Замовник з незалежних від учасника обставин на власний розсуд може обрати лабораторію, що здійснюватиме випробування якісних характеристик поставленого товару/партії товару, а учасник зобов`язаний оплатити відповідні лабораторні випробування, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої цінові пропозиції, що є дискримінаційною умовою для таких суб`єктів господарювання, у тому числі скаржника. Також документація не містить інформації щодо кількості випробувань лабораторних досліджень, що перешкоджає учасникам належним чином сформувати свої пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб`єктів господарювання, у тому числі скаржника. Крім того, за таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть при цьому забезпечити оплату непередбачуваних додаткових витрат (зберігання, охорона, ризики псування та/або засмічення товарів під дією атмосферних Факторів тощо), що є дискримінаційним по відношенню до інших суб`єктів господарювання, у тому числі, скаржника». Згідно з інформацією, оприлюдненою в електронній системі закупівель Замовником 19 червня 2026 року внесено зміни до тендерної документації та розміщено коментар щодо усунення порушення: «Рішення АМКУ Замовником виконано». Так, Замовником внесені зміни до тендерної документації (рішенням уповноваженої особи від 19 червня 2026 року), відповідно до яких пункт 2.4 проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) викладено в наступній редакції: «Покупець має право перевірити якісні характеристики фактично поставленого Товару (партії Товару) на відповідність вимогам цієї закупівлі (за показниками: зольність на сухий стан палива, загальна волога на робочий стан палива, нижча теплота згорання на робочий стан) шляхом залучення незалежної акредитованої лабораторії. Покупець (Замовник) має право самостійно, без погодження з Постачальником, обрати будь-яку незалежну випробувальну (вуглехімічну) лабораторію, яка на дату проведення дослідження акредитована Національним агентством з акредитації України (НААУ) відповідно до стандарту ДСТУ EN ІSО/ІЕС 17025 та має чинну сферу акредитації на випробування палива твердого мінерального (вугілля кам`яного). Діапазон вартості проведення лабораторних випробувань за 1 (одну) пробу на ринку України становить від 12000,00 грн до 30000,00 грн залежно від обраної установи та терміновості виконання робіт (зокрема, але не виключно: ДП «УХІН» (№20728), НДВЛ ДП «УкрНДІпроект» (№202347) або інша рівнозначна акредитована установаз офіційного реєстру НААУ). Відбір точкових проб для лабораторного випробування здійснюється Сторонами спільно виключно в момент поставки Товару (під час його фактичного розвантаження на території Покупця) з кожної окремої партії поставки (обсяг випробувань - 1 дослідження з кожної фактично доставленої партії товару), відповідно до чинних на момент поставки національних стандартів України щодо відбору та підготовки проб твердого палива. За результатами спільного відбору складається двосторонній Акт відбору проб за підписами уповноважених представників Покупця та Постачальника, а відібрана проба опечатується обома Сторонами на місці розвантаження. Витрати на доставку проби до лабораторії несе Постачальник. Організація лабораторних випробувань опечатаної проби у вибраній Покупцем лабораторії здійснюється за рахунок Постачальника, що є невід`ємною обов`язковою транспортно-супутню умовою поставки Товару за цим Договором. Постачальник бере на себе обов`язок самостійно оплатити Фактичну вартість випробувань згідно з рахунком, виставленим обраною Покупцем лабораторією у межах зазначеного ринкового діапазону, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання від лабораторії або від Покупця. Сума проведення одного випробування (однієї проби) не може перевищувати 50000,00 грн. У разі порушення Постачальником строків оплати рахунку за проведення випробування, або у разі отримання від лабораторії офіційного Протоколу випробувань, який Фіксує невідповідність якісних характеристик вугілля технічним вимогам закупівлі. Покупець має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши Постачальника письмово протягом 3-х робочих днів з дня настання підстави без підписання додаткових угод про розірвання. Результати випробувань спільно відібраної в момент розвантаження проби поширюються на всю партію товару, з якої її було відібрано відповідно до Акту відбору)». За результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійський Альянс» комісією АМКУ було прийняте рішення від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз, відповідно до якого встановлено, зокрема, що Замовник не усунув порушення, зазначене у рішенні комісії АМКУ від 09 червня 2026 року № 6954-р/пк-пз. Згідно з рішенням комісії АМКУ від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз. Замовник не виконав попереднє рішення від 09 червня 2026 року № 6954-р/пк-пз у частині проекту договору (пункт 2.4), оскільки повторно встановив дискримінаційні умови щодо свого одноосібного права обирати випробувальну лабораторію без зазначення її конкретної адреси, кількості випробувань та вартості доставки проб, поклавши на постачальника непередбачувані додаткові витрати з правом одностороннього розірвання контракту у разі їх не оплати. Згідно з інформацією, оприлюдненою в електронній системі закупівель Замовником 17 липня 2026 року внесено зміни до тендерної документації та розміщено коментар щодо усунення порушення: «Рішення АМКУ Замовником виконано». Так, Замовником внесені зміни до тендерної документації (рішенням уповноваженої особи від 17 липня 2026 року), відповідно до яких пункт 2.4. проекту договору (додаток 4 до тендерної документації) викладено в наступній редакції: «Якість товару та порядок проведення лабораторних випробувань: Покупець має право перевірити якісні характеристики фактично поставленого Товару (партії Товару) на відповідність вимогам цієї закупівлі (за показниками: зольність на сухий стан палива, загальна волога на робочий стан палива). Лабораторія для проведення дослідження визначається за взаємною згодою Сторін. Це може бути будь-яка незалежна випробувальна (вуглехімічна) лабораторія, яка на дату проведення дослідження акредитована Національним агентством з акредитації України (НААУ) відповідно до стандарту ДСТУ EN ІSО/ІЕС 17025, має чинну сферу акредитації на випробування палива твердого мінерального (вугілля кам`яного) та включена до офіційного реєстру НААУ. Відбір точкових проб для лабораторного випробування здійснюється Сторонами спільно виключно в момент поставки Товару (під час його фактичного розвантаження на території Покупця). З кожної фактично доставленої партії товару спільно відбирається строго 1 (одна) проба. За результатами спільного відбору складається двосторонній Акт відбору проб за підписами уповноважених представників обох Сторін, а відібрана проба опечатується Сторонами безпосередньо на місці розвантаження. Лабораторне дослідження може проводитися не більше одного разу щодо кожної окремої партії Товару, стосовно якої виникли обґрунтовані підстави для перевірки. Повторне дослідження тієї самої партії допускається лише у разі пошкодження, втрати, неналежного оформлення зразків або визнання результатів попереднього дослідження недійсними з причин, що не залежать від Сторін. Вартість послуг з проведення лабораторного дослідження 1 (однієї) проби на ринку України становить від 12000,00 грн до 30000,00 грн (залежно від обраної установи та терміновості виконання робіт). Вартість доставки опечатаної проби до лабораторії силами кур`єрської служби становить орієнтовно від 200,00 грн до 500,00 грн за прайсом оператора. Первинну оплату послуг лабораторії та витрат на доставку проби здійснює Покупець (Замовник) за рахунок власних коштів, або Постачальник у разі погодження. У разі отримання від лабораторії офіційного Протоколу випробувань, який фіксує невідповідність якісних характеристик вугілля технічним вимогам закупівлі. Постачальник зобов`язаний повністю відшкодувати Покупцю документально підтверджені витрати на проведення лабораторного дослідження та доставку проби протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги. Крім того, у цьому випадку Покупець має безумовне право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку, повідомивши Постачальника письмово протягом 3-х робочих днів з дня настання підстави без підписання додаткових угод. Результати випробувань поширюються на всю партію товару, з якої було відібрано пробу. Претензії щодо якості вугілля приймаються Постачальником в письмовій формі протягом 10 (десяти) робочих днів після поставки Товару. У випадку не проведення Замовником контрольного відбору проб товару і його аналізу протягом вказаного строку, товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Замовником. Постачальник не несе відповідальності за погіршення якісних показників поставленого товару, що сталося внаслідок неналежного його зберігання в місцях поставки вугілля Замовника». Моніторингом установлено, що нова редакція пункту 2.4 проекту договору (додаток 4 до тендерної документації), внесена Замовником 17 липня 2026 року не містить інформації визначеної органом оскарження у рішенні комісії АМКУ від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз. Зазначене свідчить про невиконання Замовником рішення комісії АМКУ від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз. Крім того, відсутня інформація про оскарження рішення комісії АМКУ від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз до суду. Таким чином, Замовник на порушення вимог пункту 55 Особливостей № 1178 та частини 22 статті 1 Закону не виконав рішення комісії АМКУ від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз. Відповідно до частини 1 статті 44 Закону за порушення вимог, встановлених Законом та нормативні правовими актами, прийнятими на виконання Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особі замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до наказу Замовника від 26 червня 2026 року № 26-ктр «Про призначення виконував обов`язків директора Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Вінницької області» виконані обов`язків директора з 27 червня 2026 року покладено на ОСОБА_1 . Відтак, перебуваючи на посаді виконуючої обов`язків директора Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Вінницької області ОСОБА_1 не виконала рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єкт оскарження, подання яких передбачено законом. Виявлене порушення мало місце на момент проведення моніторингу.

13 жовтня 2026 року від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення із запереченнями проти протоколу, в яких вона вказує, що заперечує проти притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 164-14 КУпАП на підставі протоколу від 16 вересня 2026 року № 02/098/2026ПР. Прошу дослідити наведені нижче обставини та закрити провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях. Зазначає, що протокол стосується закупівлі суміші вугілля иА-2026-05-26-014593-а Покутинським ліцеєм Джуринської сільської ради Вінницької області. Їй інкриміновано невиконання рішення комісії АМКУ від 30.06.2026 № 7947-р/пк-пз. Датою порушення зазначено 17.07.2026, а висновок моніторингу датований 10.08.2026. Висновок про її відповідальність у протоколі пов`язано з виконанням нею обов`язків директора з 27.06.2026. Наказом Покутинського ліцею від 05.01.2026 № 3 К/ТМ про призначення відповідальної особи за публічні закупівлі уповноваженою особою визначено вчителя історії та права ОСОБА_2 з 01.01.2026. На час його тимчасової відсутності виконання цих обов`язків покладено на заступника директора з НВР ОСОБА_3 . Пункт 4 передбачає персональну відповідальність уповноваженої особи за дотримання норм Закону, а пункт 5 залишає контроль за виконанням наказу за директором. Її прізвище серед осіб, на яких цим наказом покладено закупівельні функції, не зазначене. Водночас наказ посилається на постанову КМУ від 28.02.2022 № 169, частини третю і сьому статті 3 Закону та оприлюднення звітів про договори без використання електронної системи закупівель. Тому його застосовність саме до відкритих торгів за Особливостями № 1178 потребує перевірки разом з іншими чинними наказами, положенням про уповноважену особу та документами конкретної закупівлі. Вона не стверджую, що цей наказ самостійно й безумовно звільняє керівника від відповідальності. Вказує, що ч. 5 ст. 164-14 КУпАП передбачає відповідальність керівника замовника. Отже, відсутність у її статусу уповноваженої особи не є достатньою підставою для закриття справи. Проте призначення іншої особи для закупівель має значення для встановлення фактичного розподілу функцій, її конкретних обов`язків та наявності вини. Необхідно встановити, хто готував і підписував рішення від 17.07.2026, хто оприлюднював зміни та якими були її дії або бездіяльність щодо виконання рішення АМКУ. Особиста вина не може підмінятися посиланням на посаду. За ст. 9-11 і 14 КУпАП необхідно встановити винну поведінку конкретної особи та її службові обов`язки. У наданому протоколі після опису дій замовника наведено посилання на її посаду і зроблено висновок про невиконання нею рішення АМКУ. Однак не конкретизовано, яке її розпорядження, відмова чи не вжитий захід спричинили невиконання, коли вона отримала рішення АМКУ та які документи підтверджують умисел або необережність. Просить оцінити докази її ознайомлення з рішенням АМКУ, передачі їй закупівельної документації, обсягу повноважень виконувача обов`язків директора, взаємодії з уповноваженою особою та фактичної можливості забезпечити виконання рішення. Посада сама по собі не доводить вини. За ст. 251, 252 і 280 КУпАП суд має оцінити докази в сукупності та встановити, чи вчинено правопорушення і чи винна саме вона; збирання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи. Потребують перевірки зміст невиконаного обов`язку та дата порушення. Сам протокол підтверджує, що 17.07.2026 замовник змінив пункт 2.4 проекту договору: передбачив погодження лабораторії сторонами, відбір однієї проби з партії, обмеження повторних досліджень, орієнтовну вартість доставки та первинну оплату замовником. Ці зміни не доводять автоматично повного виконання рішення, але потребують предметного зіставлення з повним текстом рішення АМКУ від 30.06.2026, а не лише з його переказом у протоколі. Просить встановити, яку конкретну вимогу залишено невиконаною і чому внесені зміни її не усувають. Частина 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається орган контролю, передбачає виконання неоскарженого до суду рішення не пізніше 30 днів з дня його прийняття. Між 30.06.2026 та 17.07.2026 минуло лише 17 днів. Тому зазначення 17.07.2026 як дати завершеного невиконання потребує окремого обгрунтування. Просить дослідити всі дії замовника до завершення встановленого строку, а також обставини можливого судового оскарження. Не стверджує, що внесення змін 17.07.2026 саме по собі виключає можливість подальшого невиконання; заперечує проти висновку без перевірки всього відповідного періоду. У протоколі також зазначено наказ про покладення обов`язків директора від 26.06.2022 № 26-к тр, водночас початок виконання обов`язків визначено 27.06.2026. Ця розбіжність може бути опискою, але її слід перевірити за оригіналом або належно засвідченою копією наказу. Сама розбіжність не є автоматичною підставою для закриття справи. Просить: долучити ці пояснення та копію наказу від 05.01.2026 № 3 К/ТМ до матеріалів справи; забезпечити можливість ознайомлення з усіма матеріалами та подання додаткових пояснень до розгляду справи по суті; дослідити повні рішення АМКУ від 09.06.2026 № 6954-р/пк-пз і від 30.06.2026 № 7947-р/пк-пз, висновок моніторингу від 10.08.2026 та документи, що підтверджують його фактичні висновки. Для перевірки доводів захисту витребувати, якщо їх немає у справі, чинні накази й положення про закупівельні повноваження, наказ про покладення на неї обов`язків директора, рішення уповноваженої особи від 19.06.2026 і 17.07.2026, редакції тендерної документації та історію змін до закінчення строку виконання рішення АМКУ, докази її особистих дій, ознайомлення з рішенням АМКУ та відповідного службового обов`язку. За результатами дослідження доказів закрити провадження за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в її діях (а.с.92-94).

27 жовтня 2026 року від адвоката Країло С.В. до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому він вказує, що за приписами ч.ч. 1, 2, 15, 18 та 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України». Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Суб`єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що вважається таким відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається у повному обсязі інформація, передбачена частиною п`ятою цієї статті. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 вересня 2026 року за № 02/098/2026ПР ОСОБА_1 , будучи виконуючою обов`язки директора Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, нібито не виконала рішення Антимонопольного комітету України від ЗО червня 2026року за № 7947-р/пк-пз. Вважає, що наведене не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 виконувала обов`язки директора Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області лише в період з 27 червня 2026 року по 09 липня 206 року. На підставі рішення 72 позачергової сесії 8 скликання Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 09 липня 2026 року за № 1857 «Про реорганізацію Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Вінницької області з пониженням ступеня та припинення юридичної особи шляхом приєднання до Хоменківського ліцею Джуринської сільської ради Вінницької області як філії». Це означає, що рішення Антимонопольного комітету України від ЗО червня 2026 року за № 7947-р/пк-пз перебувало на розгляді виконуючої обов`язки директора Покутинського ліцею Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_1 лише 9 календарних днів, а решта 21 день вже перебувала (чи мало б перебувати) на розгляді директора Хоменківського ліцею Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, як посадової особи правонаступника Покутинського ліцею, яка б мала бути суб`єктом інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. Цей факт виключає наявність в діях/бездіяльності ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення. У вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що періодом вчинення порушення є 17 липня 2026 року, а сам протокол складено лише 16 вересня 2026 року. З цим також не погоджується, оскільки чинним законодавством чітко не визначено, яку дату слід розуміти під датою виявлення адміністративного правопорушення. Не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами. Складання протоколу - це остаточний, завершальний етап складання процесуального документу на підставі раніше виявлений фактів щодо встановлених порушень, які підпадають під встановлені заборони встановлені законодавством у сфері боротьби з корупцією. У постанові у справі № 149/2498/17 від 28.92.2019 року ВС зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Відтак, моментом виявлення правопорушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП, є не дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, а день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Оскільки рішення Антимонопольного комі тещу України за № 7947-р/пк-пз прийнято 30 червня 2026року, днем виявлення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 164-14 КУпАП, є наступний день після закінчення терміну, визначеного ч. 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», яким, в даному випадку, є 31 липня 2026року. Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення не повинен мати переваги перед іншими доказами, сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оскільки нібито вчинене ОСОБА_1 правопорушення було виявлене набагато раніше, аніж складено протокол, останній є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, а так само є неналежними та недопустимими доказами інші матеріали, що містяться у справі. Протокол відносно ОСОБА_1 складено у її відсутності, а відтак їй не було роз`яснено прав, що є грубим порушенням вимог статті 268 КУпАП та права на захист. Якби уповноваженою особою було забезпечено присутність ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 16 вересня 2026 року за № 02/098/2026ПР, це допомогло б з`ясувати обставини, які мають важливе значення для справи, та вдалося б уникнути складання безпідставного протоколу. У випадку, якщо суд дійде висновку про наявність в діях чи бездіяльності ОСОБА_1 ознак правопорушення, просить суд звернути увагу на наступне. Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. За правилами ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. В п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року за № 8 зазначено, що, вирішуючи питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суди повинні враховувати як вартість, так і кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення. Стаття 164-14 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Як зазначено в Законі України «Про публічні закупівлі» метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Отже, законодавець не встановив перешкод для можливості на підставі ст. 22 КУпАП звільнення особи від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 164-14 КУпАП і обмеження усним зауваженням через малозначність вчиненого правопорушником. З урахуванням того, що в даному випадку нікому не було спричинено жодної шкоди, вважаємо, що може бути застосовано такий заходів, як усне зауваження, яке буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, а на підставі ст. 40-1 КУпАП судовий збір не стягується. На підставі вищевикладеного, просить справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 164-14 КУпАП, провадженням закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпА (а.с.99-101).

В судове засідання ОСОБА_1 та адвокат Країло С.В. не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.96).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

КУпАП визнає відсутність у діянні складу (сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, справа №175/1982/16-а (2а/175/10/16), адміністративне провадження №К/9901/9231/18, висловив позицію, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За висновками Верховного Суду, викладеними у Постанові від 18.07.2019 року у справі №216/5226/16-а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №536/1703/17 (К/9901/3839/17).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Об`єктом правопорушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП, є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб`єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов`язання сторін і регулюються їх господарські відносини. При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов`язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.

Об`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст. 164-14 КУпАП, полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Диспозицією ч. 5 ст. 164-14 КУпАП встановлена відповідальність за невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні адміністративного правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб`єктів оскарження, подання яких передбачено законом.

Пунктом 22 ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Положення ч. 22 ст. 18 Закону «Про публічні закупівлі», на які, як на підставу для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , посилається орган який склав протокол про адміністративне правопорушення, не містить норми про відповідальність керівника підприємства (установи) у разі невиконання ним рішення Комісії рішення Антимонопольного комітету України.

Також у матеріалах справи про адміністративне правопорушення вбачається, що органом не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про рішення від 30 червня 2026 року № 7947-р/пк-пз.

Згідно з ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП).

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09 червня 1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Такі обставини підтверджують заперечення адвоката Країло С.В. щодо не відображення всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 164-14 КУпАП, зокрема належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом лише в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та на підставі наданих доказів, вихід за вказані межі є недопустимим.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Виходячи з наведеного, вважаю, що не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 164-14 КУпАП, а тому не вбачаю підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 164-14 КУпАП.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у даній справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 284 КУпАП, відповідно до якої за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Отже, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у даній справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164-14, ст. 247, п. 1 ст. 247, статтями 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 164-14 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області.

Суддя І.В. Войнаровський