Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №147/2042/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/2042/26

Провадження № 3/147/807/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Натальчук О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 07.08.2026 серії ДПР18 №222619 вбачається, що 07.08.2026 о 18 год. 50 хв. в с-щі Тростянець по вул. Соборна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Фабія д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія. Результат позитивний 0,72 проміле, тест №4798.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_1 було роз`яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково, вказав, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Являється учасником бойових дій, хворіє в результаті отриманих травм, тому вживав медичний препарат "Корвалол". Просив не позбавляти права керування транспортним засобом, так як є годувальником багатодітної сім`ї. Разом з тим, попросив відкласти судове засідання для залучення представника.

В подальшому вказав, що вживав кроворозріджуючі препарати, вину не визнав.

14.09.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Лобуренко С.В подав до суду письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що фабула протоколу серії ДПР18 №222619 від 07.08.2026 про адміністративне правопорушення не відповідає обставинам наявним в матеріалах справи. Так, у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом не в стані алкогольного сп`яніння, а з явними ознаками алкогольного сп`яніння, що в розумінні положень ст. 130 КУпАП, не може вважатися адміністративним правопорушенням.

Вказав, що обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений "Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299. Відповідно до п. 5. розділу II цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. В матеріалах справи 147/2042/26 міститься відеозапис здійснений ст. сержантом поліції Ільніцьким С. М., ID реєстратора 800128 стосовно складання протоколу серії ББА № 264855 від 07.08.2026 року за ч. 1 ст. 126, 121 КУпАП. Безперервна відеофіксація огляду на стан сп`яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який проводив лейтенант поліції Доля В. В. матеріалах справи № 147/2042/26 відсутня, за таких умов він повинен був залучити свідків. Запис з наявної у нього боді камери № 800146 відсутній, відомості про дану камеру відсутні у протоколі серії ДПР18 №222619 від 07.08.2026 року та у акті огляду на стан сп`яніння. Процесуальні дії ОСОБА_2 зафіксовані його колегою епізодично, не безперервно.

Відео про складання та підписання ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп`яніння відсутнє. В порушення Інструкції поліцейським ОСОБА_2 другий примірник акту не був вручений ОСОБА_1 . З показниками газоаналізатора "Drager" 6810 він не був згодний, оскільки категорично заперечив вживання алкогольних напоїв.

З результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не був згідний, про що свідчить складення поліцейським Долею В. B. направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07.08.2026 року. У направленні зазначено час складання - 18 год. 55 хв. Однак з відеозапису від 07.08.2026 року видно, що направлення у зазначений час не складалося, та не оголошувалось поліцейським ОСОБА_2 , оскільки у зазначений час ОСОБА_3 надавав документи працівникам поліції, а о 18-56 проходив огляд з використанням спеціального технічного засобу, проте водію ОСОБА_4 не пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. З відеозапису не вбачається належного роз`яснення ОСОБА_1 права пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, оскільки саме на працівників поліції покладається обов`язок роз`яснити особі її процесуальні права та встановлений порядок проведення огляду.

Вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 категорично заперечив, запах алкоголю відеокамера не передає, інших ознак алкогольного сп`яніння у нього не виявлено, крім того присутність запаху може бути виключно суб`єктивною думкою поліцейського. Оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення свідчать про порушення працівником поліції ОСОБА_2 процедури огляду водія на стан сп`яніння, а саме не містять доказів пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому медичному закладі, захист вважає не доведеним факт порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.9 а ПДР України.

З наданого до справи № 147/2042/26 відео (час 18-56 07.08.2026 року) видно, що поліцейський Доля В. В., порушив Європейський стандарт EN 15964:2011, який у свою чергу наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1494 від 30.12.2014 прийнято як національний стандарт за позначенням ДСТУ EN 15964:2014, а саме: - не названо модель та номер аналізатора «ALKOTEST»; - не зазначено, що використовуються виключно оригінальні мундштуки Drager®Alcotest Mouthpeces Standart; - не продемонстровано герметичну упаковку; - не знято упаковку після встановленні мундштука; - при встановленні мундштука не було чутно виразного клацання; - не відео не видно результатів як обнулення показників аналізатора "ALKOTEST" такі його кінцевих показників. Виходячи із вищевикладеного, в даному випадку було порушено порядок проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, тому наявний у справі результат із приладу "Драгер ALKOTEST 6810" є неналежним та недопустимим доказом. Згідно вимог, викладених в п. 22 Розділу III Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Тому, враховуючи вищевикладене, просив суд провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Лобуренко С.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі з огляду на зазначене ним у письмових поясненнях та додатково вказав, що ОСОБА_1 направлення, акт огляду та роздруківку з алкотестера не підписував.

За клопотанням адвоката Лобуренка С.В. у судове засідання було викликано начальника СРПП ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Долю В.В., який на питання адвоката вказав, що саме він складав адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Автомобіль було зупинено за порушення ПДР, так як не світився один "стоп". При розмові було виявлено запах алкоголю та запропоновано пройти освідування на місці чи у лікарні. Відеофіксація велася із двох бодікамер. Чому до суду направлено лише один запис не знає, так як не займається направленням матеріалів до суду. Свідки не залучались, так як велась відеофіксація. Ним дійсно було складено направлення на освідування у лікарню, та як ОСОБА_1 пропонувалось проведення освідування і на місці і в лікарні. Наскільки пам`ятає акт склав лише в одному екземплярі. Усі документи надавались ОСОБА_1 для підпису. Освідування проводилось зі згоди водія на місці із застосуванням приладу Драгер, який пройшов і сертифікацію і калібрування. Дані прилади періодично передаються до ГУНП, яким направляються для перевірки. Він особисто слідкує за справністю приладів. Чому у протоколу не відображено номер Драгера не пам`ятає, так само як і чому не вказано номер протоколу у роздруківці з приладу. З результатом освідування водій був ознайомлений, заперечень не висловлював.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його представника адвоката Лобуренка С.В., начальника СРПП ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Долі В.В., суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена у зв`язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп`яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Відповідно до вищевказаної Інструкції стан алкогольного сп`яніння встановлюється при наявності 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, 07.08.2026 о 18 год. 50 хв. в с-щі Тростянець по вул. Соборна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Фабія д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія. Результат позитивний 0,72 проміле, тест №4798.

Суд зазначає, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу серії ДПР18 №222619 від 07.08.2026 щодо ОСОБА_1 , останній не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, зокрема те що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, а також те, що працівниками поліції останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у визначеному законодавством порядку та було роз`яснено його права та обов`язки.

Істотним є те, що після отримання результату 0,72 проміле ОСОБА_1 його не заперечував, з результатом огляду погодився та від проходження огляду в закладі охорони здоров`я відмовився.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222619 від 07.08.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатами проведення огляду - тест №4798 від 07.08.2026, результат огляду 0,72 о/оо; відеозаписом з боді-камери працівника поліції.

Так, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи.

На переконання суду, на наданих відеофайлах зафіксовані фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації, що спростовують твердження сторони захисту.

Посилання представника на те, що відеофіксацію здійснював один поліцейський, а оформлення матеріалів справи складено іншим, є безпідставними, оскільки чинне законодавство не містить вимоги щодо тотожності особи, яка здійснює фіксацію правопорушення, та здійснює оформлення матеріалів справи. На відеоматеріалах, наданих до суду чітко видно процедуру проходження освідування та її алгоритм.

Цим же відеозаписом спростовано і інші заперечення представника. Зокрема, поліцейським було продемонстровано ОСОБА_1 готовність технічного приладу до роботи, розпаковано герметичний мундштук та надано його для проведення освідування. На відео, всупереч запереченням, також чути характерне клацання про достатність повітря для аналізу, після чого встановлено та озвучено результати. Водій не заперечував отриманий результат і в ході усього відеозапису не озвучив заперечень з приводу вживання алкоголю.

Суд також критично оцінює позицію ОСОБА_1 про те, що ним вживались медичні препарати, оскільки означене працівникам поліції він не повідомляв, а під час розгляду справи судом, змінював свої пояснення з приводу самого препарату.

Суд приймає до уваги те, що акт освідування складено лише в одному екземплярі, однак означене не спростовує факту проведення освідування. Сам же ОСОБА_1 результати освідування не оспорює.

Не може слугувати і доказом невинуватості водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП наявність направлення до лікарні, оскільки він не наполягав на проведенні освідування у медичному закладі та не оспорював результатів освідування, які були проведені на місці зупинки, що чітко видно на відеозаписі.

Суд критично оцінює покликання представника на те, що ОСОБА_1 не підписував акт огляду та результат проведення освідування, оскільки для встановлення ідентичності підпису особи необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, а висновків експерта, які б спростовували підписання ОСОБА_1 означених документів, суду не надано.

Щодо невідповідності приладу Драгер, яким проводилось освідування, загальним стандартам, варто зазначити наступне.

Відповідно до Розділу ІІ вищезазначеної інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 не просив поліцейського надати сертифікат перевірки приладу чи інші документи, які характеризують даний прилад, а тому суд критично оцінює покликання представника на його відсутність. Крім того, роздруківка тестування, яка міститься в матеріалах справи (а.с.5), містить дані про калібрування приладу 05.02.2026, дату проведення освідування, номер приладу, принтеру та результат 0, 72 проміле, який був озвучений водієві.

Неточності протоколу, зокрема відсутність номера приладі Драгер, судом усунута у судовому засіданні під час дослідження відеозапису та тесту (а.с.5), номер якого співпадає із номером, вказаним у протоколі.

Вище перелічені докази узгоджуються між собою, будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості не має, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, зібрані у справі докази у своїй сукупності спростовують пояснення представника ОСОБА_1 , адвоката Лобуренка С.В. щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Санкція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.33 КУпАП при призначенні адміністративного стягнення суд враховує, що ОСОБА_1 є особою, яка підлягає адміністративній відповідальності.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи матеріали справи, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення ПДР України, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, своїми діями наражав на небезпеку себе та інших громадян, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за доцільне, застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (рахунок - UA418999980313080149000002001, отримувач коштів: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37979858, Банк: Казначейство України (ЕАП), з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк позбавлення права керування транспортними засобами відраховувати з моменту примусового вилучення посвідчення водія або з моменту його добровільної здачі.

За ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Текст постанови виготовлено 29.10.2026.

Суддя О.А. Натальчук