Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №143/965/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Бойка А.В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

прокурора Максимишина О. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Погребище цивільну справу за позовом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Погребищенської міської ради, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,-

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей Погребищенської міської ради, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте участі у вихованні дитини не бере, хоча сплачує аліменти на його утримання, не підтримує з ним постійне спілкування, не цікавиться його фізичним, психічним та емоційним станом, не бере участі у вирішенні питань щодо його розвитку, лікування та забезпечення належних умов для життя. Фактично відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не виявляє бажання брати участь у житті дитини та не створює належних умов для її забезпечення, розвитку, піклування та здоров`я.

У зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків неповнолітній ОСОБА_2 з 03.06.2025 перебуває на обліку Служби у справах дітей Вінницької міської ради, як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах.

З огляду на вищезазначене, позивач просить суд відібрати неповнолітнього ОСОБА_2 від батька ОСОБА_3 без позбавлення його батьківських прав.

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.09.2026 до участі у справі був залучений прокурор Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури.

21.10.2026 від прокурора Липовецького відділу Немирівської окружної прокуратури надійшов висновок (пояснення) про доцільність відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав (а. с. 44-45).

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та щодо відібрання дитини не заперечував. Вказав, що понад чотирнадцять років він не бере участі у вихованні сина, не спілкується з ним та не забезпечує його належний розвиток. Фактично єдиним обов`язком, який він виконує, є сплата аліментів (а. с. 37).

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Служби у справах дітей Погребищенської міської ради в судове засідання не з`явився, у телефонному режимі повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просив розглянути у його відсутності.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 виданим 11.05.2010 виконкомом Черемошненської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (а. с. 6).

Відповідно до характеристики, виданої ВПУ №11 м. Вінниця від 06.04.2026 №01/142, неповнолітній ОСОБА_2 навчається у зазначеному закладі з 01.09.2025. За період навчання ОСОБА_2 зарекомендував себе як дисциплінований, скромний, доброзичливий та врівноважений студент. Навчається не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю. ОСОБА_5 виховується у неповній сім`ї: мати - ОСОБА_4 , батько - ОСОБА_3 з сім`єю не проживає. Батьки дитини розлученні. Сім`я має статус багатодітної та малозабезпеченої (а. с. 9).

Як вбачається з копії виконавчого листа від 03.08.2018 виданого Погребищенським районним судом Вінницької області у справі №143/899/18, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки від всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 12).

Рішенням виконавчого комітету Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області від 14.05.2026 №234 затверджено висновок про відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_3 , без позбавлення його батьківських прав (а. с. 10).

Згідно з висновком Служби у справах дітей Погребищенської міської ради про відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, ОСОБА_3 протягом 15 років участі у вихованні дитини не бере, не цікавиться його життям та нічого про сина не знає, проте сплачує аліменти на його утримання. ОСОБА_6 створив нову сім`ю та підтвердив, що в подальшому не має наміру брати участь у житті сина. ОСОБА_5 з батьком не бачиться та не спілкується, проживає з матір`ю ОСОБА_4 та меншими братами і сестрами. З червня 2025 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в службі у справах дітей міської ради як такий, що опинився у складних життєвих обставинах через ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. Сім`я ОСОБА_4 також перебуває на обліку сімей (осіб), які опинилися у складних життєвих обставинах у КУ «Центр соціальних служб Погребищенської міської ради». ОСОБА_5 з братами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 більшу частину часу проживає у матері ОСОБА_9 , яка фактично займається їх вихованням та доглядом. Органом опіки та піклування Погребищенської міської ради затверджено висновок про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та подано відповідний позов до суду. 29.04.2026 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Погребищенської міської ради розглянуто питання про доцільність відібрання дитини від батька ОСОБА_3 без позбавлення його батьківських прав (а. с. 10-11).

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблею ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Крім того, ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересів дитини. Таке визначення може бути необхідними у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Згідно із п. п. 2-5 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З огляду на зазначене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, з урахуванням визнання позову відповідачем ОСОБА_3 , який ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не займається вихованням сина, не проявляє батьківської уваги та турботи до нього, суд приходить до висновку, що відібрання неповнолітньої дитини від батька без позбавлення його батьківських прав, буде відповідати інтересам дитини, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 4 ст. 170 СК України визначено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Разом з тим, питання стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже вирішено рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області у справі №143/899/18.

Відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Відібрати без позбавлення батьківських прав у громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , його неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 3328,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 26.10.2026.

Суддя