Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №132/1115/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №132/1115/26

Суддя: Павленко І. В.

Справа № 132/1115/26

Провадження № 2-а/132/17/26

Рішення

Іменем України

14 жовтня 2026 року Калинівський районний суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді Павленка І.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Катрича П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Катрич Павло Степанович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області 01.04.2026 звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – Катрич Павло Степанович, з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № R269422 від 24.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою № R269422 від 24.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1833 від 18.12.2025, згідно з відомостями АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), однак у зазначений у повістці час він не прибув. Лише 18.12.2025 позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де дізнався про перебування його в розшуку.

В оскаржуваній постанові зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, 3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач стверджує, що жодної повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував, а на його домашню адресу така повістка не надсилалася, про що ним було зазначено у поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, позивач зазначає, що ні в протоколі, ні в оскаржуваній постанові не вказано дати виписування повістки, способу її вручення, дати, на яку він був зобов`язаний з`явитися до ТЦК та СП, а також не наведено доказів належного повідомлення про виклик. При цьому відомості про вручення повістки відсутні в АІТС «Оберіг», що, на думку позивача, підтверджується розгорнутим витягом із зазначеної системи станом на 23.12.2025.

Позивач вважає, що відповідачем не дотримано встановленого законодавством порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки до матеріалів справи не долучено належних доказів вручення йому повістки та його неявки за викликом без поважних причин. На переконання позивача, відповідачем не доведено наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, а оскаржувану постанову винесено без повного та всебічного з`ясування обставин справи.

У поданому разом із позовною заявою клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що оскаржувана постанова йому не вручалася та поштою не надсилалася. Про її існування він дізнався лише 23.03.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у Калинівському відділі державної виконавчої служби, де отримав постанови про відкриття виконавчого провадження № 80560020 та про арешт коштів боржника від 20.03.2026. У зв`язку із цим просить поновити строк звернення до суду.

Також позивач зазначає, що на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження, у межах якого сума штрафу становить 34000 грн, виконавчий збір – 3400 грн, а на його кошти накладено арешт у межах суми 37755 грн. Позивач вказує, що є особою з інвалідністю III групи та не має фінансової можливості сплатити зазначені суми.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову № R269422 від 24.12.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач виклав свою позицію у відзиві на позовну заяву.

До суду від представника відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву з додатками, підписаний тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 , у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на такі обставини.

Відповідач зазначає, що відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ). Незважаючи на зазначені обставини, ОСОБА_1 у визначений у повістці час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув.

За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів № Е4149234, другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ) було оголошено у розшук ОСОБА_1 у зв`язку з неприбуттям вчасно за повісткою для складення адміністративного протоколу за ст. 210, 210-1 КУпАП.

У зв`язку із цим 18.12.2025 старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1833 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

До відзиву долучено копію зазначеного протоколу, з якого, на думку відповідача, вбачається, що позивач ознайомився з його змістом та отримав копію протоколу, що підтверджується його підписом у відповідній графі.

Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності такої особи справа може бути розглянута лише за наявності даних про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та за відсутності клопотання про відкладення розгляду.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, призначеного на 24.12.2025, однак на розгляд не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

У зв`язку із цим 24.12.2025 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було досліджено наявні матеріали, за результатами чого начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_5 винесено постанову № R269422 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

На переконання відповідача, оскаржувану постанову винесено в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Щодо процесуального руху справи суд зазначає наступне.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови № R269422 від 24.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн та закриття справи про адміністративне правопорушення надійшов 01.04.2026 до Калинівського районного суду Вінницької області.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 06.04.2026 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 05.05.2026 о 09 год. 30 хв. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, що обґрунтовують його заперечення, та роз`яснено обов`язок одночасного направлення копії відзиву з доданими документами іншим учасникам справи.

01.04.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача – адвокатом Катричем П.С. подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просив зупинити дію постанови № R269422 від 24.12.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та зупинити стягнення штрафу на її підставі. Заяву мотивовано тим, що на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження № 80560020 від 20.03.2026, у межах якого з позивача підлягає стягненню штраф у подвійному розмірі 34000 грн, виконавчий збір у розмірі 3400 грн, а також накладено арешт на його кошти в межах суми 37755 грн. На думку представника позивача, продовження примусового стягнення коштів до вирішення спору по суті може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 05.05.2026 заяву представника позивача – адвоката Катрича П.С. про забезпечення позову задоволено повністю. Зупинено дію постанови № R269422 від 24.12.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн та зупинено стягнення на підставі зазначеної постанови.

07.07.2026 до суду від представника позивача – адвоката Катрича П.С. надійшло клопотання про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження у зв`язку з необхідністю виклику та допиту свідків.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 07.07.2026 клопотання представника позивача задоволено. Постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 19.08.2026 о 11 год. 15 хв.

Від представника позивача – адвоката Катрича П.С. 19.08.2026 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, у якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 19.08.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 17.09.2026 о 09 год. 30 хв.

У судовому засіданні 17.09.2026 представником позивача – адвокатом Катричем П.С. заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналів матеріалів справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Клопотання мотивовано необхідністю дослідження доказів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, зокрема документів щодо направлення та вручення йому повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_4 оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у тому числі всі наявні документи та докази, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, відомості щодо виклику до ТЦК та СП, докази направлення та вручення відповідної повістки. Зобов`язано відповідача надати витребувані матеріали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. У судовому засіданні оголошено перерву до 14.10.2026 о 11 год. 30 хв.

На виконання ухвали суду від 17.09.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 супровідним листом № 1/7920 від 07.10.2026 направлено до суду належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: протоколу про адміністративне правопорушення № 1833 від 18.12.2025, постанови № R269422 від 24.12.2025 та довідки № 1/7920 від 07.10.2026.

Також до суду від представника відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_4 Поляруш Т.М. надійшов відзив на позовну заяву, підписаний тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 , у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. До відзиву долучено копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення та документи на підтвердження викладених у ньому обставин.

13.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Катрича П.С. надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів направлення і вручення ОСОБА_1 повістки про виклик до ТЦК та СП. Зокрема, представник позивача вказав, що надана відповідачем довідка від 07.10.2026 не підтверджує факту належного вручення повістки, а в матеріалах справи відсутні відомості про дату її оформлення, спосіб направлення та дату, на яку позивач був зобов`язаний з`явитися. Крім того, послався на розгорнутий витяг з АІТС «Оберіг» станом на 23.12.2025, у якому, за його твердженням, відсутні відомості про вручення повістки. У зв`язку із цим представник позивача вважає, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної постанови та не спростовано доводів позовної заяви.

14.10.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача – адвоката Катрича П.С. надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 23/03 від 23.03.2026, акт наданих послуг № 1 від 12.10.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 12/10 від 12.10.2026 на суму 10000 грн. Представник позивача просив стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, а також розглянути зазначене клопотання за відсутності позивача та його представника.

У судове засідання 14.10.2026 з`явилися позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Катрич П.С., які позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд позов задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_1 – у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Відомостей про причини неявки представника відповідача до суду не надходило, клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності його представника на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, надані сторонами та витребувані судом докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Встановлюючи фактичні обставини справи, суд виходить із наступного.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1/7920 від 07.10.2026, згідно з відомостями АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ). За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, 13.12.2025 за зверненням № Е4149234 ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_1 було оголошено у розшук у зв`язку з неприбуттям у визначений час за повісткою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. При цьому у зазначеній довідці вказано, що повістка про виклик ОСОБА_1 , а також докази її направлення та вручення знаходяться у другому відділі ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ).

18.12.2025 старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим лейтенантом ОСОБА_6 щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 1833 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із зазначеним протоколом 18.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками поліції було супроводжено ОСОБА_1 , 1986 року народження. Відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), однак у визначений у повістці час він не прибув, а з`явився лише 18.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де дізнався, що перебуває у розшуку. Зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.ч. 1, 3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 24.12.2025 о 15 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , кабінет № 30, про що у протоколі міститься його підпис.

У графі протоколу «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягується до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 зазначив, що повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не отримував, а також висловив незгоду з викладеними у протоколі обставинами.

Згідно з протоколом до нього долучено витяг з АІТС «Оберіг».

Постановою № R269422 від 24.12.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Відповідно до змісту зазначеної постанови ОСОБА_1 не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За результатами розгляду матеріалів справи посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому в постанові не зазначено дати оформлення та направлення повістки, дати, на яку ОСОБА_1 був зобов`язаний з`явитися до ТЦК та СП, а також способу його оповіщення про виклик.

Крім того, у наданій відповідачем копії постанови № R269422 від 24.12.2025 відсутні відомості про дату вручення її копії ОСОБА_1 , а відповідна графа щодо отримання постанови позивачем не заповнена.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам сторін, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для виконання обов`язків, визначених законодавством.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, особистий підпис про отримання повістки, відеозапис її вручення або ознайомлення з її змістом, а в разі направлення повістки засобами поштового зв`язку — відповідні відомості та документи поштового оператора, які підтверджують її отримання, відмову від отримання або відсутність особи за відповідною адресою у випадках, передбачених зазначеним Порядком.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення громадянами та/або посадовими особами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно із ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідач, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, повинен надати суду належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стала його неявка за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ).

Так, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 1833 від 18.12.2025, складеним уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), однак у визначений у повістці час він не прибув.

Водночас у зазначеному протоколі при описі обставин адміністративного правопорушення не вказано дати оформлення та направлення повістки, дати і часу, на які ОСОБА_1 викликався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також способу його оповіщення.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.12.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Однак зі змісту оскаржуваної постанови також неможливо встановити конкретну дату, на яку позивач був зобов`язаний з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дату вчинення адміністративного правопорушення та обставини належного повідомлення позивача про необхідність такої явки.

На підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідачем надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1/7920 від 07.10.2026, згідно з якою відповідно до відомостей АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 направлялася повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ).

Крім того, у вказаній довідці зазначено, що 13.12.2025 за зверненням № Е4149234 ОСОБА_1 було оголошено у розшук у зв`язку з неприбуттям за повісткою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому в самій довідці зазначено, що повістка про виклик ОСОБА_1 , а також докази її направлення та вручення перебувають у ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ).

Таким чином, надана відповідачем довідка підтверджує лише наявність відповідних відомостей в інформаційній системі, однак сама по собі не підтверджує факту належного оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано копії повістки, яка нібито направлялася ОСОБА_1 , доказів її вручення позивачу особисто або направлення засобами поштового зв`язку, зокрема поштового повідомлення про вручення, повернення поштового відправлення з відповідною відміткою чи інших документів, які б підтверджували належне оповіщення позивача у встановленому законом порядку.

Більше того, ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 17.09.2026 у відповідача витребувано оригінали матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , у тому числі документи та відомості щодо його виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, докази направлення та вручення відповідної повістки.

Проте на виконання зазначеної ухвали відповідачем надано лише засвідчені копії протоколу про адміністративне правопорушення, постанови та довідки від 07.10.2026, які не містять безпосередніх доказів належного оповіщення позивача.

Крім того, на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, представником позивача надано розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформовані 23.12.2025 о 23 год. 46 хв.

Згідно із зазначеним витягом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , має статус військовозобов`язаного, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 з 18.12.2025, а також має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 02.02.2026 у зв`язку з наявністю інвалідності.

Крім того, із зазначеного витягу вбачається, що датою уточнення позивачем військово-облікових даних є 18.12.2025, а в розділі «Правопорушення» зазначено, що дані в цьому реєстрі відсутні.

Отже, надані позивачем відомості підтверджують, що станом на 23.12.2025, тобто за день до винесення оскаржуваної постанови, у нього була чинна відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з інвалідністю.

Водночас суд зазначає, що наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації сама по собі не звільняє його від виконання передбаченого законодавством обов`язку з`являтися за належним викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Разом із тим зазначені обставини підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема з огляду на необхідність повного та об`єктивного з`ясування обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

При цьому відсутність у розширеному витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про правопорушення не є самостійним доказом відсутності такого правопорушення, однак у сукупності з ненаданням відповідачем доказів належного оповіщення позивача не спростовує його доводів щодо необізнаності про відповідний виклик.

Суд також враховує, що позивач не заперечує факту неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ), однак послідовно зазначає, що повістки про виклик не отримував, а тому не був обізнаний про необхідність явки у визначені дату та час.

При цьому сам по собі факт неявки військовозобов`язаної особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не може безумовно свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, без встановлення обставин належного оповіщення такої особи про виклик.

Належне оповіщення особи про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є необхідною передумовою виникнення обов`язку прибути у визначені дату та час, а відтак має істотне значення для встановлення наявності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Проте відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та, будучи обізнаним про необхідність прибуття, не виконав відповідного обов`язку.

Сам факт внесення до АІТС «Оберіг» відомостей про направлення повістки або оголошення особи у розшук не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, за результатами дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом не встановлено факту належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а відтак не підтверджено наявності в його діях винної протиправної бездіяльності, яка полягала б у невиконанні належним чином доведеного до його відома обов`язку з`явитися за викликом.

Крім того, відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення та оскаржуваній постанові конкретної дати неявки позивача позбавляє суд можливості перевірити дотримання відповідачем строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було забезпечено всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, як того вимагають положення ст.ст. 245, 280 КУпАП.

Відповідачем, усупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не доведено правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд виходить із того, що адміністративна відповідальність особи можлива лише за умови встановлення всіх необхідних ознак складу адміністративного правопорушення, зокрема протиправності та винності її дій чи бездіяльності.

Оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено факту належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд дійшов висновку про недоведеність наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП прийнята без належного встановлення та підтвердження обставин, які свідчили б про вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення щодо нього – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю доведеного складу адміністративного правопорушення в його діях.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно з матеріалами справи позивачем ОСОБА_1 за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1 064,96 грн згідно з платіжною інструкцією № 1.597446073.1 від 26.03.2026.

Крім того, за подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 798,72 грн згідно з платіжною інструкцією № 1.597448349.1 від 26.03.2026.

Таким чином, загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 863,68 грн (1064,96 грн + 798,72 грн).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також задоволення заяви про забезпечення позову ухвалою суду від 05.05.2026, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1 863,68 грн.

Крім того, 14.10.2026 представником позивача – адвокатом Катричем П.С. подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

На підтвердження зазначених витрат представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 23/03 від 23.03.2026, акт наданих послуг № 1 від 12.10.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 12/10 від 12.10.2026 на суму 10 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що інтереси ОСОБА_1 під час розгляду цієї адміністративної справи представляв адвокат Катрич П.С., який здійснював підготовку та подання процесуальних документів, зокрема позовної заяви, заяви про забезпечення позову, клопотань про витребування доказів, відповіді на відзив, а також брав участь у судових засіданнях.

Оцінюючи надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер спірних правовідносин, обсяг виконаної адвокатом роботи, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, значення результату її вирішення для позивача, а також документальне підтвердження фактичної оплати наданих послуг.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн є обґрунтованою, співмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Таким чином, з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 11 863,68 грн, з яких 1 863,68 грн – витрати зі сплати судового збору та 10 000 грн – витрати на професійну правничу допомогу.

Відомості про здійснені сторонами інші судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 38, 210-1, 245, 247, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 2, 77, 132, 134, 139, 242–246, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № R269422 від 24.12.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 863 (одна тисяча вісімсот шістдесят три) грн 68 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Катрич Павло Степанович, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: Поляруш Тетяна Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Кулікова, будинок № 31А.

Повне рішення суду складене 16.10.2026.

Суддя І.В. Павленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua