Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №922/2808/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2808/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка", с. Старовірівка

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тамбер", м. Дніпро

простягнення коштів

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамбер", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 2 132 675,87 грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі 1 550 000,00 грн, три проценти річних у розмірі 41 777,77 грн, пеня у розмірі 423 974,70 грн, інфляційні втрати у розмірі 116 923,40 грн. Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України позивач просить суд нараховувати та стягувати з відповідача три проценти річних до моменту виконання судового рішення відповідачем за таким розрахунком: сума несплаченого основного боргу х три проценти річних (які обраховуються, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок: 365 або 366 днів) х кількість днів прострочення у відповідному році, починаючи з 07.08.2026 і до моменту повного виконання судового рішення відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №1308/2025 від 13.08.2025 щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 25 592,11 грн та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 60 000,00 грн та "гонорар успіху" у розмірі 10% від суми задоволених позовних вимог, позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.08.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

15.10.2026 до суду від позивача надійшла заява, в якій позивач просить суд закрити провадження у справі №922/2808/26 в частині позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 100 000,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору та здійснювати подальший розгляд справи №922/2808/26 в межах позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 2 032 675,87 грн, з яких: основна сума заборгованості - 1 450 000,00 грн, сума трьох процентів річних - 41 777,77 грн, сума пені - 423 974,70 грн та сума інфляційних втрат - 116 923,40 грн; нараховувати та стягувати з відповідача три проценти річних до моменту виконання судового рішення відповідачем за таким розрахунком: сума несплаченого основного боргу х 3% річних (які обраховуються, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок: 365 або 366 днів) х кількість днів прострочення у відповідному році, починаючи з 07.08.2026 і до моменту повного виконання судового рішення відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та постановити ухвалу про повернення позивачу з Державного бюджету України частини сплаченого судового збору у розмірі 1 200,00 грн. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що після закриття підготовчого провадження у справі 24.09.2026, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується платіжною інструкцією №1288 від 29.09.2026 із призначенням платежу “за пшеницю дог.1308/2025 вiд 13.08.25 У сумi 87719.30 грн., ПДВ - 14% 12280.70 грн.”, копія якої додана позивачем до цієї заяви.

Позивач правом на участь представника у судовому засіданні 22.10.2026 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань позивач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України, що підтверджується довідками про отримання відповідних ухвал суду в електронному кабінеті.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 22.10.2026 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України, що підтверджується довідками про отримання відповідних ухвал суду в електронному кабінеті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка" (далі – позивач, ТОВ "Агроінвест Холдинг Старовірівка", Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тамбер” (далі – відповідач, ТОВ “Тамбер”, Покупець) був укладений Договір поставки №1308/2025 (надалі – Договір) за умовами якого Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, українського походження (надалі - Товар) на умовах, зазначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору).

Базисні показники, кількість, асортимент, ціна Товару, інші умови, зазначено у Специфікації (-ях), що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

До вказаного Договору сторонами було укладено Специфікацію № 1 від 13.08.2026, Специфікацію № 2 від 14.08.2026, Специфікацію № 3 від 21.08.2026, Специфікацію № 4 від 22.08.2026, Специфікацію № 5 від 28.08.2026, Специфікацію № 6 від 01.09.2026, якими врегульовано, що Постачальник зобов`язаний передати у власність Покупця Товар, а Покупець прийняти та оплатити Товар: найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 450 000 кг, всього з ПДВ – 3 915 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 1); найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 50 000 кг, всього з ПДВ – 435 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 2); найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 100 000 кг, всього з ПДВ – 870 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 3); найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 100 000 кг, всього з ПДВ – 870 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 4); найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 300 000 кг, всього з ПДВ – 2 610 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 5); найменування – пшениця врожаю 2025 р.; кількість – 450 000 кг, всього з ПДВ – 3 915 000,00 грн (п. 1 Специфікації № 6). Всього Товару пшениці врожаю 2025 року у кількості 1 450 000 кг, загальною вартістю з ПДВ – 12 615 000,00 грн.

Умови поставки FCA склад Продавця, що розташований за адресою: 63251, Харківська область, Берестинський р-н., с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95 (п. 2 Специфікацій).

Терміни поставки: 30.09.2025 включно (п. 3 Специфікацій).

Умови оплати: 86% - по факту завантаження протягом 10 днів; 14% - протягом 10-х банківських днів після реєстрації податкової накладної в програмі “М.Е.Doc”. Якщо Покупець, на момент виникнення зобов`язань щодо повного розрахунку з поставлений Товар, з`ясує що Постачальник порушив строки виконання податкових зобов`язань згідно закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” від 30.11.2021 №1914, або дізнається що Постачальник знаходиться у списку ризикових платників ПДВ, на підставі чого Покупець не зможе включити податковий кредит в податкову декларацію та скористатися податковим лімітом, Покупець має право затримати наступний платіж за Договором, до моменту повного усунення Постачальником вищенаведених обставин (п. 4 Специфікацій).

Датою поставки Товару та переходу права власності на Товар вважається дата підписання видаткової накладної на поставку Товару (п. 6 Специфікацій).

В рамках Договору та вищевказаних Специфікацій ТОВ "Агроінвест Холдинг Старовірівка" було поставлено на користь ТОВ "Тамбер" Товар - пшеницю врожаю 2025 року, зокрема: за видатковою накладною № 79 від 13.08.2025 в кількості 204 160 кг на суму 664 368,52 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 80 від 14.08.2025 в кількості 76 380 кг на суму 1 775 824,51 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 80/1 від 14.08.2025 в кількості 52 340 кг на суму 455 263,79 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 82 від 15.08.2025 в кількості 172 460 кг на суму 1 500 091,57 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 85 від 21.08.2025 в кількості 104 800 кг на суму 911 571,36 грн. з ПДВ; за видатковою накладною № 86 від 22.08.2025 в кількості 76 760 кг на суму 667 673,83 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 87 від 28.08.2025 в кількості 52 980 кг на суму 460 830,64 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 88 від 30.08.2025 в кількості 24 820 кг на суму 215 889,32 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 89 від 31.08.2025 в кількості 83 900 кг на суму 729 778,98 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 90 від 01.09.2025 в кількості 102 000 кг на суму 887 216,4 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 91 від 02.09.2025 в кількості 77 740 кг на суму 676 198,07 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 98 від 04.09.2025 в кількості 77 280 кг на суму 672 196,90 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 99 від 04.09.2025 в кількості 174 800 кг на суму 1 520 445,36 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 100 від 05.09.2025 в кількості 25 960 кг на суму 225 805,27 грн з ПДВ; за видатковою накладною № 101 від 05.09.2025 в кількості 25 900 кг на суму 225 283,38 грн з ПДВ. Всього поставлено товару у кількості 1 332 280 кг на суму 11 588 437,90 грн з ПДВ.

Сторонами було погоджено поставку Товару загальною кількістю 1 450 000 кг, при цьому у кожній Специфікації прямо передбачено допустиме відхилення від погодженої кількості Товару “+/- 10 %” (п. 1 Специфікацій). Різниця між погодженою та фактично поставленою кількістю Товару становить 117 720 кг, або 8,12 % від погодженого сторонами обсягу поставки, що не перевищує допустимого Договором відхилення. Отже, позивач здійснив поставку Товару у межах кількості, погодженої сторонами, а тому свої зобов`язання щодо обсягу поставки виконав належним чином та у повній відповідності до умов Договору і Специфікацій до нього.

За період з 13.08.2025 по 16.10.2025 ТОВ "Тамбер" було проведено оплати за Товар на користь ТОВ "Агроінвест Холдинг Старовірівка", що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, зокрема: платіжна інструкція № 1019 від 13.08.2025 на суму 1 600 000,00 грн; платіжна інструкція № 1021 від 14.08.2025 на суму 425 000,00 грн; платіжна інструкція № 1029 від 15.08.2025 на суму 1 000 000,00 грн; платіжна інструкція № 1037 від 19.08.2025 на суму 1 370 548,39 грн; платіжна інструкція № 1059 від 27.08.2025 на суму 845 498,62 грн; платіжна інструкція № 1087 від 02.09.2025 на суму 1 194 577,22 грн; платіжна інструкція № 1104 від 06.09.2025 на суму 1 000 000,00 грн; платіжна інструкція № 1113 від 09.09.2025 на суму 700 000,00 грн; платіжна інструкція № 1119 від 10.09.2025 на суму 452 813,67 грн; платіжна інструкція № 1132 від 26.09.2025 на суму 950 000,00 грн; платіжна інструкція № 1145 від 16.10.2025 на суму 500 000,00 грн. Всього проведено оплат на загальну суму 10 038 437,90 грн.

ТОВ "Агроінвест Холдинг Старовірівка" за фактами оплати та поставки Товару було сформовано та скеровано на реєстрацію податкові накладні, які були прийняті та зареєстровані Державною податковою службою України в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкова накладна № 100 від 13.08.2025 на суму 1 600 000,00 грн, зареєстрована в ЄРПН 27.08.2025; податкова накладна № 101 від 14.08.2025 на суму 840 193,03 грн, зареєстрована в ЄРПН 03.09.2025; податкова накладна № 102 від 14.08.2025 на суму 455 263,79 грн, зареєстрована в ЄРПН 29.08.2025; податкова накладна № 103 від 15.08.2025 на суму 1 500 091,57 грн, зареєстрована в ЄРПН 03.09.2025; податкова накладна № 108 від 21.08.2025 на суму 911 571,36 грн, зареєстрована в ЄРПН 03.09.2025; податкова накладна № 109 від 22.08.2025 на суму 667 673,83 грн, зареєстрована в ЄРПН 10.09.2025; податкова накладна № 111 від 28.08.2025 на суму 460 830,64 грн, зареєстрована в ЄРПН 10.09.2025; податкова накладна № 114 від 30.08.2025 на суму 215 889,32 грн, зареєстрована в ЄРПН 10.09.2025; податкова накладна № 116 від 31.08.2025 на суму 729 778,98 грн, зареєстрована в ЄРПН 10.09.2025; податкова накладна № 120 від 01.09.2025 на суму 887 216,40 грн, зареєстрована в ЄРПН 24.09.2025; податкова накладна № 121 від 02.09.2025 на суму 676 198,07 грн, зареєстрована в ЄРПН 25.09.2025; податкова накладна № 122 від 04.09.2025 на суму 672 196,90 грн, зареєстрована в ЄРПН 01.10.2025; податкова накладна № 123 від 04.09.2025 на суму 1 520 445,36 грн, зареєстрована в ЄРПН 03.10.2025; податкова накладна № 126 від 05.09.2025 на суму 225 805,27 грн., зареєстрована в ЄРПН 01.10.2025; податкова накладна № 127 від 05.09.2025 на суму 225 283,38 грн, зареєстрована в ЄРПН 01.10.2025.

Отже, за період з 13.08.2025 по 16.10.2025 позивачем були здійснені поставки Товару в обсязі 1 332 280 кг на загальну суму 11 588 437,90 грн; відповідачем були здійснені оплати Товару на загальну суму 10 038 437,90 грн. Грошова сума, що складає 10 038 437,90 грн. у повному обсязі погашає 86% вартості Товару за кожною поставкою, здійсненою в межах зазначеного Договору, а саме: грошову суму у розмірі 9 966 056,59 грн (у тому числі, хоча й з простроченням, щодо останніх трьох поставок, здійснених протягом 04-05.09.2025); частково 14% вартості Товару за поставкою, здійсненою 13.08.2025, а саме грошову суму у розмірі 72 381,31 грн. Оплата 14% вартості Товару за поставками, здійсненими з 13.08.2025 відповідачем проведена не була, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 550 000,00 грн.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позивачем останньому до стягнення нараховані три проценти річних у розмірі 41 777,77 грн, пеня у розмірі 423 974,70 грн та інфляційні втрати у розмірі 116 923,40 грн.

20.07.2026 позивач направив на попередньо погоджену адресу електронної пошти ТОВ "Тамбер", а також за офіційною адресою місцезнаходження засобами компанії-оператора “Укрпошта” листом із описом вкладення письмову Претензію № 1 за вих. № 20/07-1. Проте, відповідь на таку вимогу від відповідача електронною поштою не надходила, поштове відправлення у відділенні отримано не було, через що було здійснено повернення у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту компанії-оператора “Укрпошта”. Таким чином, врегулювати спір у позасудовому порядку не вдалося, а зобов`язання з оплати повної вартості Товару боку відповідача й досі залишається невиконаним.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Як зазначалося вище по тексту рішення, 24.09.2026 відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за договором у розмірі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується платіжною інструкцією №1288 від 29.09.2026 із призначенням платежу “за пшеницю дог.1308/2025 вiд 13.08.25 У сумi 87719.30 грн., ПДВ - 14% 12280.70 грн.”.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Отже, провадження у справі в частині стягнення 100 000,00 грн основної заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд звертає увагу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За статтями 626-629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частинами 1, 2 ст. 712 ЦУ України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу або позов. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 1 450 000,00 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 41 777,77 грн три проценти річних та 116 923,40 грн інфляційних втрат.

Перевіривши правильність нарахування процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 423 974,70 грн пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема. сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За прострочення оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості (п. 4.2. Договору). Сторони домовились, що термін позовної давності по стягненню неустойки за цим Договором встановлюється у три роки згідно із ст. 259 ЦК України, а період, за який нараховуються штрафні санкції, встановлюється в один рік (п. 4.4. Договору). Застосування визначених цим договором штрафних санкції є правом Сторін (п. 4.7. Договору).

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору поставки, є обґрунтованим, обчислення здійснено позивачем арифметично вірно, що має наслідком задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 450 000,00 грн основного боргу, 41 777,77 грн трьох процентів річних, 423 974,70 грн пені та 116 923,40 грн інфляційних втрат як обґрунтованих, підтверджених наданими доказами та не спростованих відповідачем. Провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн суд закриває за відсутністю предмету спору.

У позовній заяві позивачем заявлене клопотання, в якому він просить суд, відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, нараховувати та стягувати з відповідача три проценти річних до моменту виконання судового рішення відповідачем за таким розрахунком: сума несплаченого основного боргу х три проценти річних (які обраховуються, виходячи з фактичної кількості днів у році, за який здійснюється розрахунок: 365 або 366 днів) х кількість днів прострочення у відповідному році, починаючи з 07.08.2026 і до моменту повного виконання судового рішення відповідачем.

Згідно з ч.10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз наведеної норми, свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності. Нарахування пені або відсотків у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є й підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання грошового зобов`язання. Тобто це ті самі відсотки чи пеня, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується. Зазначені правові норми не визначають якоїсь іншої особливої правової природи відсотків чи пені, які нараховуються до моменту виконання судового рішення. Відтак, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних охоплюються приписами ч.10 ст. 238 ГПК України, якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення трьох процентів річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.

За приписами частин 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наявність у відповідача боргу та заявлене позивачем клопотання, суд дійшов висновку про можливість зазначення в цьому рішенні про нарахування трьох процентів річних на суму залишку основного боргу органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, до моменту виконання рішення згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України починаючи з 07.08.2026 за такою формулою: СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - три проценти річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Водночас суд зазначає, що нарахування трьох процентів річних здійснюється виключно на суму основного боргу, а не на суму основного боргу з урахуванням вже нарахованих трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 24 392,11 грн покладається на відповідача. Судовий збір у розмірі 1 200,00 грн, відповідно до ст. 231 ГПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір", підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 231, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 100 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамбер" (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, 4, код ЄДРПОУ 44838153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка" (63251, Харківська область, Берестинський район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95, код ЄДРПОУ 44093424) 1 450 000,00 грн основного боргу, 41 777,77 грн три проценти річних, 423 974,70 грн пені, 116 923,40 грн інфляційних втрат та 24 392,11 грн судового збору.

Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.2026 у справі №922/2808/26, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, здійснювати нарахування трьох процентів річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 07.08.2026 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де: СОБ - сума основного боргу, 3 - три проценти річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка" (63251, Харківська область, Берестинський район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95, код ЄДРПОУ 44093424) з державного бюджету України 1 200,00 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №6031 від 07.08.2026 про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг Старовірівка" (63251, Харківська область, Берестинський район, с. Старовірівка, вул. Вишнева, 95, код ЄДРПОУ 44093424).

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тамбер" (49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, 4, код ЄДРПОУ 44838153).

Повне рішення підписано 29 жовтня 2026 року.

СуддяО.В. Погорелова