Суд: Тетіївський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 20 жовтня 2026 р.
Справа: №940/923/26
Суддя: Мандзюк С. В.
21.10.2026 Провадження по справі № 2-о/940/31/26
Справа № 940/923/26
РІШЕННЯ
Іменем України
21 жовтня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці Столярчука В.М.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Тетієві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Тетіївського районного суду Київської області з заявою, в якій просить встановити факт проживання її та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зниклого безвісти 26.09.2024 під час ведення бойових дій, однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомилися в 2005 році в м. Ірпінь, разом почали проживати з 2006 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Водночас зауважено, що заявниця не проживала зі своїм першим чоловіком ОСОБА_5 з 2003 року, шлюб між ними було розірвано 05.12.2007, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 . Після розірвання шлюбу заявниці присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
Також зазначено, що починаючи з 2006 року заявниця та ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, вели спільний бюджет, побут, спільне господарство, мали спільні витрати, спільно харчувалися, разом сплачували за орендоване житло та комунальні витрати, фактично виконували права та обов`язки подружжя. Спочатку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом проживали в м. Ірпінь (знімали разом квартиру), а починаючи з 2010 року проживали разом в АДРЕСА_1 .
Із 19.07.2023 ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . Під час служби постійно частину своєї заробітної плати пересилав на картку своєї доньки ОСОБА_4
30.09.2024 на ім`я ОСОБА_1 надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, 26.09.2024 року зник безвісти під час ведення бойових дій в населеному пункті Ольгівка Курської області.
За даним фактом здійснюється кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111300000098 від 03.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Також зауважено, що близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, згідно з ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
За таких обставин, заявниця ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
12.06.2026 представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надіслав до суду пояснення, в якому зазначено, що надані заявницею докази не можуть свідчити про ведення спільного господарства з військовослужбовцем, наявності у них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна саме в інтересах сім`ї, а також не надано доказів на підтвердження надання допомоги військовослужбовцем заявнику, чи то у вигляді грошових переказів, чи інших видах допомог протягом всього заявленого періоду, чи взагалі присутності в її житті. Тому, вважають заявлені вимоги недоведеними, необґрунтованими, не підтверджені належними і допустимими доказами.
Водночас зазначено, що військовослужбовець під час проходження військової служби проживає разом з особовим складом військової частини в місці дислокації військової частини чи виконання поставлених завдань.
Крім того, як стверджує представник Міністерства оборони України, заявницею не надано до суду доказів, які б свідчили про не перебування заявниці, чи військовослужбовця у шлюбі, оскільки відповідно до ст. 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Враховуючи зазначене, на думку представника Міністерства оборони України, заявницею не доведено факту постійного її проживання, в зазначений період, разом із військовослужбовцем однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрацію шлюбу з 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оскільки заявником не надано доказів на підтвердження факту спільного проживання, факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків та інших доказів, які можуть свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю в період, за який заявниця просить встановити факт, у сукупності усіх ознак, що притаманні наведеному визначенню, просить суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Столярчук В.М. заяву підтримали та просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно з актом № 37 про спільне фактичне проживання від 25.03.2026, складеним Чорним О.А. , депутатом Тетіївської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та її цивільний чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали як подружжя, вели спільний побут та господарство та мали спільний сімейний бюджет за адресою: АДРЕСА_1 з 2006 року по 2024 рік (а. с. 22).
Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16-17).
Згідно з повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_8 (а. с. 20).
Згідно з повторним свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , після державної реєстрації розірвання шлюбу 05.12.2007 ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , присвоєно ОСОБА_8 прізвище « ОСОБА_5 » (а. с. 21).
Із 19.07.2023 ОСОБА_3 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою тво. начальника штабу військової частини НОМЕР_1 від липня 2023 року за №2639 (а. с. 23).
Згідно з повідомленням про зниклого безвісти, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.09.2024, ОСОБА_1 сповіщено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, 26.09.2024 року зник безвісти під час ведення бойових дій в населеному пункті Ольгівка Курської області. З метою з`ясування обставин зникнення військовослужбовця проводиться службове розслідування. Підстава: сповіщення командира в/ч НОМЕР_1 № 1269 від 28.09.2024 р. (а. с. 24).
За фактом зниклого безвісти ОСОБА_3 здійснюється кримінальне провадження №12024111300000098 від 03.10.2024, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250506-1323 від 06.05.2025 (а. с. 25).
Згідно з Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 № 6034 «Про результати проведення службового розслідування», зникнення безвісті 26 вересня 2024 року гранатометника механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 вважати пов`язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби при веденні бойових дій з підрозділами держави - агресора російської федерації (а. с. 26-28).
Разом з тим, у матеріалах справи наявні та досліджені у судовому засіданні копії фотографій, на яких зображено спільний відпочинок та дозвілля заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а також виписки банку, згідно з яких вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово надсилав на картку доньки ОСОБА_4 грошові кошти (а. с. 32-34, 113-117).
У ході судового розгляду судом також були допитані свідки.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є батьком ОСОБА_3 , повідомив, що його син ОСОБА_3 та ОСОБА_1 більше 20 років проживали разом в селі Високе в житловому будинку, який належав його батькам. Разом виховували доньку ОСОБА_4 . Після мобілізації ОСОБА_3 у житловому будинку продовжували проживати ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_4 . Також свідок зазначив, що інших жінок та дітей у сина не було.
Свідок ОСОБА_10 , яка є матір`ю ОСОБА_3 , повідомила, що її син ОСОБА_3 з 2006 року проживав з ОСОБА_1 в м. Ірпінь. У 2007 році у них народилась донька ОСОБА_4 . У подальшому її син та ОСОБА_1 переїхали у село Високе, де проживали разом в одній кімнаті в будинку батьків чоловіка. Син працював, а ОСОБА_1 доглядала за батьками чоловіка. Також зазначила, що її син та ОСОБА_1 тримали господарство, мали спільний бюджет, разом робили ремонт у будинку. Стосунки у них були як у чоловіка та дружини.
Свідок ОСОБА_4 , яка є дочкою заявниці та ОСОБА_4 , повідомила, що скільки себе пам`ятає, постійно проживала у будинку в селі Високе однією сім`єю разом з мамою ОСОБА_1 , папою ОСОБА_3 , прабабусею та прадідусем. У батьків у будинку була своя окрема кімната. Її вихованням займалися обоє батьків. Також зазначила, що батьки спільно робили косметичний ремонт у будинку, разом купували матеріали для ремонту та побутову техніку.
Свідок ОСОБА_11 повідомив, що є сусідом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та зазначив, що у 2009 році купив житловий будинок в селі Високе по сусідству з будинком, в якому проживали баба з дідом ОСОБА_3 , також ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з дочкою. Сусіди проживали як сім`я, тримали господарство, спільно робили ремонт. Також свідок зазначив, що навіть не знав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не перебували у зареєстрованому шлюбі, оскільки у них були стосунки притаманні подружжю.
Свідок ОСОБА_12 , який є сином заявниці ОСОБА_1 , повідомив, що у 2010 році він разом з мамою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 переїхали з м. Ірпінь в с. Високе, де проживали разом у житловому будинку баби та діда ОСОБА_3 . Його стосунки з ОСОБА_3 були хороші, називав його ОСОБА_13 . ОСОБА_3 працював, а мама ОСОБА_1 доглядала за дідом та бабою ОСОБА_3 . У 2011 році він виїхав з с. Високе до свого батька. Також свідок зазначив, що його мати та ОСОБА_3 разом робили ремонт у будинку, купували побутову техніку.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов`язаних із встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, пов`язані з набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Статтею 6 вищевказаного Закону визначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Зокрема, близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Згідно з частиною 1 статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Отже, для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню, і предметом доказування у таких справах є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. До того ж, цим рішенням Конституційного Суду України визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.
Питання щодо встановлення факту спільного проживання однією сім`єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.
Нормами Сімейного кодексу України не визначено, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду під час їх оцінки.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 посилалася на те, що починаючи з 2006 року вона та ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільний бюджет, побут, спільне господарство, мали спільні витрати, спільно харчувалися, разом сплачували комунальні витрати, фактично виконували права та обов`язки подружжя. 26.09.2024 ОСОБА_3 зник безвісті під час ведення бойових дій в населеному пункті Ольгівка Курської області.
Метою встановлення факту заявницею зазначено необхідність отримання відомостей щодо зниклого безвісти ОСОБА_3 та подальшого оформлення соціальних виплат та гарантій, передбачених для членів сім`ї військовослужбовців, що й стало підставою для звернення до суду.
Так, у цій справі суд бере до уваги надані заявницею письмові докази, як належні та допустимі на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу.
Водночас цей факт підтверджується також показаннями свідків, які описали характер їхніх сімейних стосунків, ведення спільного господарства та повсякденного життя. Суд вважає ці показання достовірними, логічними та послідовними, які узгоджуються з матеріалами справи, поясненнями заявниці та іншим доказам у справі не суперечать.
За таких обставин, відсутні сумніви, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали, як чоловік та жінка без шлюбу з 2007 року до 26.09.2024, не приховуючи своїх відносин, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки, й усталені стосунки притаманні подружжю.
Відтак, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 2007 року по 26.09.2024 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, під час яких вони проживали разом, вели спільне господарство, виховували спільну дитину ОСОБА_4 , мали взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного. Водночас ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мали постійне фактичне місце проживання за однією адресою, дане помешкання сприймалось ними як основне, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений був тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби).
Також ні заявниця, ні ОСОБА_3 не перебували в інших шлюбах.
Отже, встановлені у цій справі обставини та подані на їх підтвердження докази у своїй сукупності свідчать про доведеність факту проживання заявниці ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Встановлення зазначеного факту породжує юридичні наслідки, зокрема, дозволить реалізувати права заявниці, передбачені Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Що стосується доводів представника Міністерства оборони України про відсутність доказів на підтвердження факту проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, то суд вважає їх необґрунтованими, які спростовуються дослідженими матеріалами справи та показаннями свідків. Поряд з цим, будь-яких відомостей про наявність осіб, права чи інтереси яких були б порушені при ухваленні рішення, у справі відсутні.
Отже, з огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76- 81, 89, 263-268, 293, 294, 315, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 21, 36, 74 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зниклого безвісти 26.09.2024 під час ведення бойових дій, однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу в період з 2007 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення суду: 30 жовтня 2026 року.
Суддя С.В. МАНДЗЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua