Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №361/15072/25
Суддя: Анікушин В. М.
справа № 361/15072/25
провадження № 3/361/4779/25
19.10.2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката
Дригіної І.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
в с т а н о в и в:
05.12.2025, о 13 годині 20 хвилин, поблизу будинку № 9 п вулиці Олега Онікієнка в місті Броварах Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 прилад ARLJ 0175, тест № 1475, результат 1,75 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання на розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у процесуально передбачений спосіб. Захист його прав в судовому засіданні здійснювався адвокатом Дригіною І.М.
Захисник просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівниками поліції не був зафіксований момент зупинки транспортного засобу, відеозапис, що міститься в матеріалах справи, не є повним, на ньому відсутнє спілкування між поліцейськими та ОСОБА_1 після зупинки, з такого відеозапису не встановлюється, що саме ОСОБА_1 знаходився за кермом транспортного засобу за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що він зі своєю дружиною знаходяться на вулиці. З пояснень ОСОБА_1 не було жодних підстав законної зупинки транспортного засобу. Матеріали справи не містять даних щодо ознак алкогольного сп`яніння наявних у ОСОБА_1 , які були підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. З відеозапису неможливо встановити результат вимірювання ,неможливо перевірити достовірність та походження, не вбачаються номер приладу, ідентифікаційні дані приладу, не видно початкових показів приладу. Сукупність недоліків доказової бази створюють обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини. Крім того, в разі притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просила не застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 отримав тяжке поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується відповідною медичною документацією, має ІІІ групу інвалідності, таке стягнення значно обмежить його у самостійному пересуванні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку захисника, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.9 А ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на заперечення адвоката Дригіної І.М., вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 532417 від 05.12.2025 року, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння 1,75 ‰ тесту № 1475, проведеного за допомогою алкотесту Drager Alkotest 6820 прилад ARLJ 0175, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням, згідно з яким огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки, з підстав наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), відеозаписом обставин складання адміністративного матеріалу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не заперечує факту керування транспортним засобом та не висловлює незгоди з результатами пройденого огляду на стан алкогольного сп`яніння, містить всю необхідну інформацію достатню для можливості дослідити суду всі важливі для даного провадження обставини і можливості зробити відповідні висновки.
Суд вважає непереконливими твердження захисника про відсутність у матеріалах справи ознак алкогольного сп`яніння, які б давали підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 і як наслідок законність вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, встановлення наявності таких ознак алкогольного сп`яніння у водія здійснюється за суб`єктивною оцінкою поліцейських на місці зупинки транспортного засобу. Так, суд позбавлений можливості у судовому засіданні з долученого відеозапису з`ясувати, зокрема, такої ознаки, як наявність у водія запаху алкоголю з порожнини рота, яка може бути встановлена лише поліцейськими. Ознаки, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів, зафіксовані відповідно до вимог Інструкції та Направлення у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на огляд.
Отже, факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування ним транспортним засобом доведений поза розумним сумнівом переліченими судом належними та допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи.
Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, такими, що зібрані у законний спосіб, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України
№ 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Відтак, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Щодо клопотання адвоката Дригіної І.М. стосовно не позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, то суд виходить із санкції ч . 1 ст. 130 КУпАП, яка є імперативною і передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Отже, суд, визнаючи особу винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, застосовує адміністративне стягнення, передбачене санцією.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачається наявність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на один рік.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору не встановлено.
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин
Оригінал: reyestr.court.gov.ua