Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №357/11279/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11279/26

3/357/3539/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 689838 від 11 червня 2026 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНКОПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягалася до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

11 червня 2026 року о 09 год 39 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське, 168, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ЗАЗ 110307-42, н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARMF 0338, результат позитивний 1,04 % (проміле).

З результатом огляду водій ОСОБА_1 згодна.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У ході розгляду, ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що взагалі не перебувала у стані алкогольного сп`яніння та не керувала трансортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Зазначила, що її мати хворіє, а сама вона має єдине джерело заробітку, тому ніколи не дозволила б собі керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Повідомила, що на момент зупинки працівниками поліції поспішала на автостанцію, працівники поліції на неї тиснули, щоб вона пройшла тест. Ввважає зупинка була незаконною. Жодних ознак алкогольного сп`яніння вона не мала, а чому тест показав такий результат їй невідомо.

На уточнюючі запитання про те, що саме вона мала на увазі на відеозаписі коли говорила «давайте домовимось», ОСОБА_1 пояснила, що поспішала на автостанцію, тому хотіла домовитися, аби швидше поїхати.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають … оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та, у якої виявлені одна або кілька ознак, перелічених у п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів…

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суддя, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується:

- протоколом, де вказано, що: «11 червня 2026 року о 09 год 39 хв в м. Біла Церква, шосе Сквирське, 168, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом ЗАЗ 110307-42, н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARMF 0338, результат позитивний 1,04 % (проміле).

З результатом огляду водій ОСОБА_1 згодна.

Вищевказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».

У протоколі ОСОБА_1 будь-яких пояснень, зауважень не вказала, а лише засвідчила підписами;

- квитанцією з приладу «Alcotest Drager 7510» від 11 червня 2026 року, тест № 1805, де зафіксований результат огляду ОСОБА_1 – 1,04 % (проміле);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 червня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 направлялася до лікарня для огляду на стан сп`яніння.

У направленні вказано, що огляд у лікарні не проводився, та ОСОБА_1 підтвердила вказане підписом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна 1,04% (проміле).

У вище вказаному акті ОСОБА_1 підписом підтвердила, що «згодна»;

- рапортом поліцейського від 11 червня 2026 року, згідно якого, 11 червня 2026 року під час несення служби в складі наряду Вулкан 0152 молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції Донченко О.О., за адресою: м.Біла Церква, шосе Сквирське, 168, було виявлено транспортний засіб ЗАЗ 110307-42, н.з. НОМЕР_2 згідно ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» зупинено даний транспортний засіб та виявлено водія ОСОБА_1 .

Під час спілкування було виявлено, ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкіряного покриву обличчя.

Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, ARMF- 0338 проба позитивна 1.04 % (проміле), тест 1805.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився.

Транспортний засіб був залишений на місці зупинки без порушень правил дорожнього руху.

Подія зафіксована на бодікамеру моторола № 477330, № 477600;

- диском із відеозаписами від 11 червня 2026 року, згідно якого, зокрема, зокрема, установлені обставини викладені у суті учиненого адміністративного правопорушення.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Так, на відеозаписах вбачається, що працівниками поліції повідомлено водія ОСОБА_1 про те, що вона має має ознаки алкогольного сп`яніння.

На вимогу працівників поліцій пройти огляд водій ОСОБА_1 погодилася.

Водію було видано прилад та надано мундштук, та водій ОСОБА_1 пройшла відповідний огляд.

Жодних зауважень, заперечень водій ОСОБА_3 щодо порушень працівниками поліції не висловлювала, клопотань не заявляла.

ОСОБА_1 висловила позицію до працівників поліції «давайте домовимось».

Сукупність наведених доказів підтверджує факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджує порушення ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Суддя вважає, що докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд констатував, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати Правила дорожнього руху України.

Суддя установив, що працівники поліції зупини транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», про що зазначено у рапорті працівника поліції.

Окрім того суддя зазначає, що працівники поліції можуть зупиняти транспортні засоби, зокрема, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 1455, № 1456, оскільки поліцейські мають право на проведення перевірки транспортних засобів та здійснення поверхневої перевірки речей, багажу, транспортних засобів та проведення перевірки документів у осіб.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що вона не керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки дана позиція спростовується переглянутими в судовому засіданні відеозаписами, письмовими доказами, зокрема, після установлення стану алкогольного сп`яніння на прилад, жодних зауважень, заперечень по суті вимог працівників поліції не висловлювала, та засвідчила підписами складені матеріали.

Водночас поліцейський за внутрішнім переконання встановлює наявність ознак алкогольного сп`яніння та діє згідно інструкції, що зобов`язує його, зокрема, роз`яснити особі підстави для проведення огляду на стан сп`яніння, процедуру проведення такого огляду, суть вчиненого правопорушення.

З дослідженого відео вбачається, що поліцейськими виконані ці дії без тиску та примусу на водія ОСОБА_1 .

Пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні не ґрунтуються на наявних у справах доказах.

Тому суддею не приймаються до уваги доводи ОСОБА_1 , оскільки вони не спростовуються жодними доказами, зокрема, відеозаписами, письмовими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21липня 2011 рок у справі «Коробов проти України» Європейський суд з правлюдини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суддя зазначає, що наведені доводи особи, яка притягається до адміністративої відповідальності, захисника, спростовуються вище вказаними письмовими доказами, відеозаписами.

Отже, суддею надані мотиви щодо аргументів сторони захисту, що стосуються суті учиненого адміністративного правопорушення та мають важливе значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, зважаючи на характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують адміністративне стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА