Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №296/515/23 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/966/26

справа № 296/515/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі судді Білери І.В., за участі секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором надання банківських послуг «Monobank» у розмірі 16 545,86 грн., яка утворилась станом на 12.10.2022, та судових витрат у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що отримав примірник договору у мобільному додатку, ознайомився та погодився з умовами договору та зобов`язується їх виконувати. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 16 545,86 грн. Зважаючи на вищевказане, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 27.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.

Ухвалою судді від 17.06.2026 суддею справу прийнято до провадження, здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін до її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 19.06.2026.

У судові засідання, призначені на 19.06.2026, 23.09.2026 та 29.10.2026 відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся за місцем реєстрації, про причини неявки суд не повідомив, будь - яких заяв по суті справи не подав.

В тексті позовної заяви міститься клопотання від позивача про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі матеріалами, також проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що одночасно існують умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, не з`явлення в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, неподання ним відзиву, наявність згоди позивача на заочне вирішення справи, дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю даного проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в Акціонерному товаристві «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.

11.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку (а.с.9).

Підписуючи Анкету-заяву шляхом накладення електронного підпису, відповідач погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» про надання банківських послуг щодо продуктів monobank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені у відкритому доступі за посиланням, тарифами складають Договір про надання банківських послуг. Беззастережно погодився, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.

У пункті 10 Анкети - заяви ОСОБА_1 підтвердив, що він беззастережно погодився із тим, що Банк має право здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у Банку, без додаткових розпоряджень, для погашення будь яких інших його грошових зобов`язань перед Банком, що випливають з умов Договору.

До матеріалів справи додано Витяг з Умови і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» у редакції від 12.02.2020, тобто в редакції чинній на момент укладення договору з відповідачем. Разом з тим, Витяг з Тарифів банку Чорної картки monobank, доданий до позовної заяви, наданий від 06.10.2022, тобто у редакції, яка ще не вступила в дію на час підписання відповідачем Анкети-заяви.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 12.10.2022 становить 16545,86 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Однак, із нього неможливо встановити, чи клієнтом здійснювались будь - які банківські операції з використанням наданої картки, оскільки виписка з особового рахунку клієнта, яка є первинним документом, в матеріалах справи відсутня.

З матеріалів справи також вбачається, що долучені до позовної заяви Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Вank, Витяг з Тарифів банку Чорної картки monobank, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не містять підпису ОСОБА_1 , в тому числі шляхом накладення електронного підпису, а також підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем їх в електронному вигляді. У той же час підписана відповідачем Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані, контактну інформацію, однак не містить істотних умов кредитування, зокрема обрання відповідачем виду кредитної картки, суму встановленого кредитного ліміту, відсоткову ставку та інші умови, які збільшують вартість кредиту.

Враховуючи зазначене, позивач не надав доказів погодження між сторонами розміру відсотків, а тому, відповідно, перевірити правомірність та правильність їх нарахування не є можливим.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (ст. 526 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першої статті 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24.09.2014 (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У заяві позичальника від 18.02.2011 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18.02.2011) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20.02.2017), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.01.2020 у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява від 18.03.2011 не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.

Отже, судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

У цій справі, в Анкеті-заяві від 11.03.2020 ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Вимог про стягнення процентів за користування кредитом та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред`явив.

З наданого розрахунку за договором № бн від 11.03.2020, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, за що банк нараховував відповідачу відсотки та списував їх з рахунку, збільшуючи заборгованість за тілом кредиту. Всього за період з 11.03.2020 по 12.10.2022 було нараховано та списано відсотків на суму 3 400,14 грн.

З урахуванням того, що докази погодження сторонами розміру відсотків у справі відсутні, списання банком відсотків на загальну суму 3 400,14 грн у рахунок збільшення заборгованості за тілом кредиту суд вважає безпідставним.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, визначену банком, за вирахуванням суми нарахованих та списаних відсотків, яку банк додав до тіла кредиту. Така заборгованість буде складати 13 145,72 грн (16 545,86 грн. - 3 400,14 грн).

Відповідач, стверджуючи про здійснені платежі на кредитним лімітом, не надав суду доказів відсутності в нього заборгованості за отриманим кредитом або наявності її в меншому розмірі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, проаналізувавши всі доводи позивача, дослідивши та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.03.2020 в розмірі 13 145,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 684 грн. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з такого розрахунку: 13 145,72 грн х 100: 16 545,86 грн = 79,45 % (відсоток розміру задоволених позовних вимог); 2 684 грн х 79,45 %: 100 = 2 132, 43 грн (сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.03.2020 в розмірі 13 145 (тринадцять тисяч сто сорок п`ять) гривень 72 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) гривні 43 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем, або в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - відповідачем, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ірина БІЛЕРА