Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №294/2161/23 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 1-кп/294/348/26

справа № 294/2161/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі:

- секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- обвинуваченого ОСОБА_4 ,

- захисника ОСОБА_5 ,

- потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060470000275 від 20.09.2023 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Бердичів Житомирської області, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження

13.10.2023 до Чуднівського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12023060470000275 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 01.07.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.

ІІ. Формулювання обвинувачення та правова кваліфікація дій обвинуваченого

Згідно з обвинувальним актом, затвердженим 13.10.2023, та угодою про визнання винуватості від 13.10.2023, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи обізнаним про дію воєнного стану в Україні, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки, 17.09.2023 близько 10 години під час перебування на Чуднівському кооперативному ринку, що розташований по вул. Героїв Майдану, 167, м. Чуднів, Житомирського району Житомирської області, підійшов до торговельної палатки під номером 109 та переконавшись у відсутності уваги власника майна та інших осіб, які могли завдати вчиненню злочину, в умовах воєнного стану, умисно, таємно викрав з торгового прилавку мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy M22» вартістю 4128,00 грн., який знаходився в захисному чохлі, вартістю 161,06 грн., який належить ОСОБА_6 .

З викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 4289,06 грн.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4 ст. 185 КК України.

ІІІ. Відомості про укладену угоду, її зміст та узгоджена міра покарання

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної 13.10.2023 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 підтримали думку прокурора, просили затвердити укладену угоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що розуміє надані йому законом права, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, та наполягав на затвердженні угоди.

Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив надання згоди на укладену між прокурором та обвинуваченим угоду, погодився на призначену сторонами міру покарання, претензій до обвинувченого в судовому засіданні не всиловив.

ІV. Мотиви суду

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд, вивчивши матеріали обвинувального акта з угодою про визнання винуватості, дійшов висновку, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачений, визначена в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладання такої угоди судом не встановлено, угода не суперечить інтересам суспільства.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбаченених положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості та характеру кримінального правопорушення, а також особі обвинуваченого.

При узгодженні покарання, сторонами враховано обставини, передбачені ст.ст. 66, 67 КК України, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.

За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_4 наявності пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, визнання своєї винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 13.10.2023 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі його захисника ОСОБА_5 , і призначення узгодженого сторонами виду і міри покарання.

V. Висновки суду

З урахуванням встановлених обставин, угода про визнання винуватості, укладеної 13.10.2023 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , відповідає як вимогам кримінального процесуального законодавства, так і вимогам закону України про кримінальну відповідальність.

Підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, встановлено не було, тому суд дійшов висновку про необхідність затвердження вказаної угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Запобіжний захід відносно особи не застосовувався та у суду відсутні підстави для його обрання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до вимог п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_4 суд дійшов висновку про стягнення з нього на користь держави витрат на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, що становлять 1 434 грн. 00 коп.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.314, 369, 373-374, 392, 393, 394, 395, 473-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13.10.2023 між прокурором Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі його захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12023060470000275.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України обчислювати з дня проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 1 434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) гривні 00 копійок.

Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy M22», який знаходиться в захисному чохлі, - залишити потерпілому ОСОБА_6 .

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором - виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8