Рішення від 20 жовтня 2026 р. у справі №910/6307/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/6307/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

За позовом ОСОБА_1

до Національної спілки художників України

про визнання рішення недійсним,

За участі представників сторін:

від позивача: Сеньків А.І. за ордером від 19.05.2026 року серії ВС № 1464996;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Національної спілки художників України (далі - відповідач, Спілка) про визнання недійсним рішення засідання Ради Спілки, оформленого протоколом № 4 засідання Ради Спілки від 17.04.2026 року, про виключення із членів Спілки ОСОБА_1 .

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення було прийняте за відсутності підстав, передбачених пунктом 4.8 Статуту Спілки, а також без попереднього прийняття вказаного рішення територіальною організацією Спілки з подальшим затвердження Правлінням (Радою) Спілки.

Крім того, позивач зазначав про те, що не був належним чином повідомлений про засідання Ради (Правління) Спілки 17.04.2026 року та порядок денний.

Ухвалою від 01.06.2026 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/6307/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 01.07.2026 року.

08.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Спілки від 08.06.2026 року на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що підставами для прийняття рішення про виключення ОСОБА_1 з лав Спілки була рекомендація Центральної контрольно-ревізійної комісії відповідача від 02.12.2025 року щодо виключення позивача зі складу членів Спілки відповідно до пунктів 4.7, 4.8 та 4.9 Статуту відповідача, а також неетична поведінка та висловлюваннях позивача в бік Голови Спілки.

29.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача від 29.06.2026 року про відкладення розгляду справи на іншу дату.

До початку призначеного підготовчого засідання 01.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 01.07.2026 року № 01-07/2026/046/-2-К, в якому останній просив суд, зокрема, відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Ухвалою від 01.07.2026 року господарський суд міста Києва встановив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 10.07.2026 року, встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 22.07.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 29.07.2026 року.

13.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшло сформоване у цій системі 10.07.2026 року клопотання позивача про продовження йому процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 15.07.2026 року.

15.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 15.07.2026 року на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові мотиви на підтвердження обґрунтованості пред`явлених до Спілки позовних вимог.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 року господарський суд міста Києва продовжив позивачу процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 15.07.2026 року, а також продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/6307/26 на 30 днів.

Ухвалою від 29.07.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/6307/26 до судового розгляду по суті на 09.09.2026 року.

У судовому засіданні 09.09.2026 року господарський суд міста Києва оголосив перерву до 30.09.2026 року.

Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 30.09.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 30.09.2026 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/6307/26 на 21.10.2026 року.

У судовому засіданні 21.10.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Спілка про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 21.10.2026 року не забезпечила, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.

У судовому засіданні 21.10.2026 року суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є членом Спілки з 1993 року (посвідчення № 3769), а з 15.05.2025 року був головою її Львівського обласного осередку.

17.04.2026 року у місті Києві відбулося засідання Правління (Ради) Спілки, на якому було ухвалене рішення, оформлене протоколом від 17.04.2026 року № 4, про виключення позивача з членів Спілки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Спілки, а також вказуючи, що останнє було прийняте за відсутності підстав, передбачених пунктом 4.8 Статуту Спілки, без попереднього прийняття вказаного рішення територіальною організацією Спілки з подальшим затвердження Правлінням (Радою) Спілки, та без належного повідомлення ОСОБА_1 про засідання Ради (Правління) Спілки 17.04.2026 року та його порядок денний, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Правовий статус професійних творчих працівників, а також правові, соціальні, економічні та організаційні засади діяльності творчих спілок у галузі культури та мистецтва регламентовані Законом України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення).

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка - це добровільне об`єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

В силу абзацу 1 статті 3 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка діє на принципах добровільного об`єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напрямі може бути створено одне або більше добровільних творчих об`єднань.

Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

За умовами статті 5 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творча спілка діє на підставі статуту, що приймається загальними зборами (з`їздом, конференцією).

Статут творчої спілки не повинен суперечити законодавству України.

У статуті творчої спілки має бути визначено: найменування, статус творчої спілки, професійна спрямованість; цілі, завдання і основні форми діяльності творчої спілки; умови прийому до членів творчої спілки та вибуття з неї; права і обов`язки членів творчої спілки; територіальні осередки творчої спілки; структура, порядок створення та компетенція виборних органів творчої спілки, строки та механізм здійснення їх повноважень; джерела формування майна та коштів творчої спілки і порядок їх використання; порядок реорганізації та припинення діяльності творчої спілки.

До статуту можуть включатися інші положення, пов`язані з особливостями діяльності творчої спілки.

Конференцією Національної Спілки художників України 10.11.2005 року та V Конференцією Національної Спілки художників України 08.02.2007 року затверджено Статут Спілки у новій редакції (далі - Статут).

Згідно з пунктом 1.1 Статуту Спілка - всеукраїнська творча спілка, що є добровільним об`єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників - художників та мистецтвознавців та діє на всій території України.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" творчі спілки України можуть мати всеукраїнський та регіональний (місцевий) статус. До всеукраїнських творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві творчі осередки у більшості її областей. До регіональних (місцевих) творчих спілок належать спілки, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону.

Діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з`їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.

Статтею 14 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" унормовано, що діяльністю творчої спілки керують загальні збори (з`їзд, конференція), правління, президія (рада тощо) та голова правління.

Загальні збори (з`їзд, конференція) є вищим керівним органом творчої спілки, що скликаються відповідно до статуту творчої спілки (абзац 1 статті 15 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки").

Згідно з абзацом 1 статті 16 Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки" у період між загальними зборами (з`їздами, конференціями) діяльністю творчої спілки керує правління творчої спілки, яке обирається загальними зборами (з`їздом, конференцією) на строк, визначений статутом.

До компетенції правління належить: попередній розгляд і обговорення всіх питань, що розглядаються загальними зборами (з`їздом, конференцією); визначення чергових завдань, формування цільових програм розвитку та діяльності творчої спілки; здійснення контролю за реалізацією рішень загальних зборів (з`їзду, конференції) творчої спілки, проведення заходів, спрямованих на їх виконання; затвердження кошторису творчої спілки; прийом до членів творчої спілки; вирішення інших питань діяльності згідно із статутом творчої спілки.

Спілка, відповідно до пункту 1.1 Статуту, є всеукраїнською творчою Спілкою, що є добровільним об`єднанням з фіксованим членством професійних творчих працівників - художників і мистецтвознавців та діє на всій території України.

Спілка складається з обласних, міських і регіональних організацій (територіальних осередків), Київської, Севастопольської та Кримської організації НСХУ, які діють на основі власних Статутів (Положень), що не суперечать цьому Статуту, та зареєстровані у встановленому законом порядку. Голови структурних організацій діють на підставі Положення про голову територіальної організації. При Спілці діє Об`єднання молодих художників і мистецтвознавців, яке у своїй роботі керується Положенням, затвердженим Правлінням (Радою) Спілки (пункт 1.2 Статуту).

Згідно з пунктом 2.2 Статуту Спілка здійснює свою діяльність на принципах добровільного об`єднання і рівноправності її членів, законності, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, свободи творчості і вільного вибору форм і методів творчої діяльності, гуманності, гласності, визнання та захисту авторських прав.

Зі змісту пункту 4.6 Статуту вбачається, що член Спілки, зокрема має право брати участь в обговоренні всіх питань, що вирішуються Спілкою, вносити пропозиції щодо поліпшення її діяльності.

У пункті 4.7 Статуту визначені обов`язки члена Спілки.

Так, член Спілки зобов`язаний: брати участь у художніх виставках або інших культурно-мистецьких акціях, що проводить Спілка чи її організації; член Спілки-мистецтвознавець - публікувати матеріали з питань історії та розвитку мистецтва; дотримуватись вимог Статуту Спілки та Статуту територіальної організації; сприяти розвитку українського мистецтва своєю творчою працею; дотримуватись професійної етики та морально-етичних норм суспільства; сплачувати членські внески повною сумою протягом поточного року за встановленим терміном. У разі несплати членських внесків за один рік і більше неплатники виключаються із Спілки; щомісячно вносити плату за користування майстернею; виконувати рішення органів управління Спілкою; сприяти виконанню статутних завдань Спілки.

Особи, які не сплатили членські внески за звітний рік, вважаються такими, що механічно вибули із Спілки; члени Спілки, які без поважних причин (хвороба члена Спілки або хвороба членів його сім`ї чи інші непередбачені обставини) мають борг по оплаті за користування майстернею більше ніж за три місяці, попереджаються письмово про необхідність погашення боргу. Якщо борг не буде погашено протягом місяця, вони позбавляються права користування майстернею. За використання майстерні не за призначенням або несанкціоновану здачу в оренду іншим особам член Спілки позбавляється права користування майстернею. У разі відмови звільнити майстерню такі особи виключаються із Спілки.

Також, у Статуті унормований порядок прийняття в члени Спілки та підстави та порядок виключення з членів Спілки; яких відповідач мав дотримуватись.

Статут передбачає вичерпний перелік підстав для припинення членства у Спілці.

Так, згідно з частиною 4.8 Статуту член Спілки може бути виключений зі Спілки за систематичні або грубі порушення Статуту Спілки, Статуту відповідної територіальної організації Спілки; невиконання рішень органів управління Спілки, рішень органів управління її територіальної організації; за здійснення неетичних дій, які не сумісні із званням члена творчої спілки і професійного творчого працівника, за рішенням органів, що здійснювали прийом до Спілки, якщо такі рішення прийняті в межах їх повноважень.

Рішення про виключення членів Спілки приймає її територіальна організація з подальшим затвердженням Правлінням (Радою) Спілки. Правління (Рада) НСХУ при вирішенні питання про виключення з членів Спілки може враховувати рекомендації Центральної КРК Спілки та/або КРК територіальної організації Спілки, та/або Голови територіальної організації Спілки, та/або Секретаріату Спілки (пункт 4.9 Статуту).

У пункті 5.8.5 Статуту визначено, що Правління (Рада) Спілки за поданням територіальних організацій проводить прийом згідно з положенням до членів Спілки та здійснює виключення з неї.

Із системного аналізу пунктів 4.8 та 4.9 Статуту вбачається, що останні передбачають двоетапний порядок виключення члена зі Спілки.

У силу приписів пункту 4.9 Статуту рішення про виключення члена Спілки спочатку, за наявності підстав, передбачених у пункті 4.8 Статуту, має прийняти відповідна територіальна організація Спілки, що є первинною юридичною підставою, і лише в подальшому таке рішення затверджується Правлінням (Радою) Спілки.

Як на одну з підстав пред`явлених у даній справі вимог позивач посилався на порушення Правлінням (Радою) Спілки при прийнятті спірного рішення встановленого Статутом порядку, оскільки відповідна територіальна організація не приймала рішення про виключення ОСОБА_1 з членів НСХУ.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття територіальною, тобто Львівською обласною організацією НСХ України (членом якої є позивач), рішень про виключення ОСОБА_1 з членів Спілки.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідне рішення, оформлене протоколом № 4 засідання Ради (Правління) Спілки від 17.04.2026 року, було прийняте за відсутності відповідної правової підстави (прийняття рішення про виключення члена територіальною організацією), передбаченої пунктом 4.8 Статуту, за відсутності у Правління (Ради) Спілки повноважень на прийняття такого рішення, та порушує права позивача на здійснення діяльності з управління юридичною особою як члена такої юридичної особи.

Крім того, ОСОБА_1 також вказував на те, що його не було належним чином повідомлено про засідання Ради (Правління) Спілки 17.04.2026 року та порядок денний.

Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому, позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення певних пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими, які мали місце. З огляду на це, права учасника можуть бути порушені внаслідок безпідставного позбавлення останнього можливості взяти участь у зборах (зокрема, у зв`язку з не повідомленням про них) та належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.01.2020 року в справі № 924/641/17.

Обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

У пункті 5.8.1 Статуту передбачено, що Правління (Рада) Спілки скликається щоквартально, при необхідності може бути скликана позачергово на вимогу голови Спілки, Секретаріату, Центральної контрольно-ревізійної комісії.

При цьому, положення Статуту Спілки не визначають конкретного механізму повідомлення члена про збори Правління (Ради) Спілки, а тому суд зауважує, що особа, яка скликає таку Раду (щоквартальну та позачергову), повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про її проведення. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 року в справі № 906/592/17.

Таким чином, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників юридичної особи, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника юридичної особи про проведення зборів, на яких прийняте спірне рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав позивача спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2020 року в справі № 916/1996/19, від 06.02.2020 року в справі № 906/307/19 та інших.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про порядок денний засідання Правління (Ради) НСХУ, яке відбулося 17.04.2026 року, та на якому було прийнято оскаржуване позивачем рішення.

За таких обставин, неповідомлення Спілкою позивача про питання, що виносяться на обговорення, позбавило останнього можливості належним чином підготуватися до такого засідання, сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з таких складових, як інформація про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний), а також відсутність самого повідомлення може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Заперечуючи проти задоволення вимог позивача, Спілка у відзиві від 08.06.2026 року вказувала на те, що 10.04.2026 року Центральною контрольно-ревізійною комісією Спілки було складено акт № 20 про встановлення факту невиконання обов`язкового запиту органу статутного контролю та виявлені порушення у діяльності ОСОБА_1 (далі - Акт № 20).

Спілка зазначала, що підставами для складання ЦКРК НСХУ вищезазначеного акту в межах наданих останній повноважень, зокрема є невиконання позивачем обов`язкового до виконання офіційного запиту ЦКРК НСХУ від 16.01.2026 року щодо діяльності позивача під час перебування останнього на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури", а також надходження матеріалів, що свідчать про можливі порушення у діяльності ОСОБА_1 .

Проте, суд оцінює такі твердження відповідача критично, з урахуванням такого.

З аналізу змісту пункту 5.13 Статуту Центральна контрольно-ревізійна комісія Спілки контролює виконання статуту спілки, рішень з`їзду, конференцій, правління (ради), перевіряє творчо-організаційну та фінансово-господарську діяльність спілки, її структурних підрозділів та підприємств.

В силу положень пункту 4.9 Статуту акт, складений Центральною КРК НСХУ, носить рекомендаційний характер.

Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників, членів з юридичної особи, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення такого члена повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для його виключення, в чому полягає систематичність невиконання членом юридичної особи його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) він перешкоджає досягненню цілей юридичної особи. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена юридичної особи може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого члена.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року в справі № 923/650/17.

Водночас, суд зауважує, що наведені у вказаному акті формулювання "можливі порушення" не свідчать про те, що провина або факт порушення Статуту доведені. Процедура виключення за статутом Спілки вимагає, щоб факти порушення були доведеними, очевидними та підтвердженими. Акт про "можливі" порушення не є самостійною підставою для виключення позивача з членів Спілки без дотримання встановленої у пунктах 4.8-4.9 Статуту процедури.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховані судом заперечення відповідача проти позовних вимог не спростовують вищевикладених висновків суду.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 .

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Ради Національної спілки художників України (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 1-5; код ЄДРПОУ 00015912), оформлене протоколом № 4 засідання Ради Національної спілки художників України від 17.04.2026 року, про виключення із членів Національної спілки художників України ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з Національної спілки художників України (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 1-5; код ЄДРПОУ 00015912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.10.2026 року.

Суддя В.С. Ломака