Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №910/6196/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/6196/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 37498536) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 56, кв. 52, код ЄДРПОУ 41543652) про стягнення 320 820,00 грн,

Без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 320 820,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у період застосування спрощеної системи оподаткування (платник єдиного податку за ставкою 2%) було безпідставно включено податок на додану вартість до вартості енергосервісних послуг за укладеними між сторонами договорами, що призвело до завищення їх вартості на суму еквівалентну ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

09.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відзив мотивовано тим, що спірні кошти не є окремо нарахованим та безпідставно отриманим ПДВ, а є договірною енергосервісною винагородою, розрахованою відповідно до умов чинних енергосервісних договорів як частка від фактично досягнутої економії витрат замовника на оплату теплової енергії. Позивач не довів, що відповідач отримав кошти понад суму, визначену за погодженою сторонами формулою розрахунку енергосервісного платежу, передбаченою п.п. 7.1, 7.2, 7.5 та 7.6 договорів. Акт ревізії Держаудитслужби не створює самостійного цивільно-правового обов`язку відповідача повернути кошти та не звільняє позивача від обов`язку довести заявлені вимоги належними і допустимими доказами.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача, в яких позивач просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що справа є малозначною, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання.

15.06.2026 представником позивача в системі «Електронний суд» сформовано відповідь на відзив на позовну заяву.

16.06.2026 представником відповідача в системі «Електронний суд» сформовано заперечення на відповідь на відзив та заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.06.2026 постановлено здійснювати розгляд справи №910/6196/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.26 о 14:00 год.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/267/26 від 29.07.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 ), призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 матеріали справи № 910/6196/26 передано на розгляд судді Демидова В.О.

22.07.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Еско Юа» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 03.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2026 у справі № 910/6396/26 у задоволенні позову відмовлено повністю.

13.10.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення у відповідності до якого просив стягнути судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відзиву на позовну заяву останній містив розмір витрат на професійну правничу допомогу, що складає 25 000,00 грн.

16.06.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/6196/26 у відповідності до якої представник просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, а також було долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію Договору про надання правничої допомоги №08-0626 від 08.06.2026; Рахунок на оплату послуг №1 від 08.06.2026; платіжну інструкція АТ КБ Приватбанк №232 від 09.06.2026 про оплату; копію Акту наданих послуг від 16.06.2026.

14.10.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до яких представник зокрема зазначає:

- щодо неспівмірності та завищеного розміру витрат на правничу допомогу;

- Адвокатом Відповідача на підтвердження витрат надано лише загальний акт, який не містить деталізації: за які саме процесуальні дії та за який час нараховувалась плата;

- управління освіти є неприбутковою державною установою та утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва, тож стягнення таких витрат на правничу допомогу в бюджеті по галузі «Освіта» не передбачено.

14.10.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано Додаткові пояснення у справі щодо заперечень Позивача на заяву про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до яких представник зокрема зазначив, що детальний опис виконаної адвокатом роботи наведено безпосередньо в заяві Відповідача від 16.06.2026, а також у заяві про ухвалення додаткового рішення від 13.10.2026.

Окрім того представник зазначив щодо безпідставності посилань Позивача на бюджетне фінансування як підставу для звільнення від відшкодування судових витрат оскільки не ґрунтуються на нормах господарського процесуального законодавства та не можуть бути самостійною підставою для звільнення Позивача від установленого законом порядку розподілу судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи на підставі частини 3 статті 244 ГПК України.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відтак, ч. 3 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом п.1 ч.3 ст.123 та ст.126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України подаються разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги у сумі 25000,00 грн представник відповідача надав копію: Договору про надання правничої допомоги №08-0626 від 08.06.2026; Рахунок на оплату послуг №1 від 08.06.2026; платіжну інструкція АТ КБ Приватбанк №232 від 09.06.2026 про оплату; копію Акту наданих послуг від 16.06.2026.

08.06.2026 між Адвокатським бюро «ЄРЕСЬКО ТА ПАРТНЕРИ» (далі - Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» (далі Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1 - 1.2 якого Клієнт доручає Бюро, а Бюро в особі адвоката Єресько О.С., на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, надає Клієнту правничу допомогу щодо представництва інтересів Клієнта у Господарському суді міста Києва у справі №910/6196/26 за позовом Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про стягнення 320 820,08 грн. надмірно сплачених коштів.

Правнича допомога за цим Договором включає, зокрема, але не виключно:

аналіз позовної заяви, доданих до неї доказів та матеріалів справи;

підготовку та подання відзиву на позовну заяву;

підготовку за необхідності заяв, клопотань, пояснень, заперечень та інших процесуальних документів;

надання усних та письмових консультацій Клієнту з питань, пов`язаних із розглядом справи.

Обсяг правничої допомоги за цим Договором охоплює представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції - Господарському суді міста Києва, якщо інше додатково не буде погоджено Сторонами.

Жодних обмежень повноважень на представництво та/або захист інтересів та/або на Інші дії Договором не передбачено.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що між Сторонами узгоджено, що вартість правничої допомоги, вказаної у п.1.1. цього Договору становить фіксовану оплату у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Згідно п. 3.6 Договору за результатами надання правничої допомоги, складається Акт наданих послуг, що підписується кожною Стороною. В Акті вказується обсяг наданої Бюро правничої допомоги та її вартість. Акт передається Клієнту особисто та/або засобами поштового зв`язку та/або направляється на електронну адресу та/або на месенджер (WhatsApp, Telegram. , тощо). Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, а послуги прийняті Клієнтом без зауважень, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його отримання особисто або поштою, або підтвердження надіслання на електронну адресу Клієнта, Клієнт не надав Бюро письмові аргументовані заперечення на акт. Допускається обмін сканованою версією Акту з обов`язковим направленням документа у письмовій формі або підписання Акту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису Сторонами.

Відповідно до акту наданих послуг №1 Бюро надало, а Клієнт прийняв правничу допомогу щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» у Господарському суді міста Києва у справі №910/6196/26 за позовом Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» про стягнення 320 820,08 грн, надмірно сплачених коштів, що включає:

- аналіз позовної заяви, доданих до неї доказів та матеріалів справи;

- підготовку та подання відзиву на позовну заяву;

- підготовку та подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву;

- підготовку та подання інших процесуальних заяв у справі.

Разом 25 000,00 грн. без ПДВ.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

14.10.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення у відповідності до яких представник зокрема зазначає:

- щодо неспівмірності та завищеного розміру витрат на правничу допомогу;

- Адвокатом Відповідача на підтвердження витрат надано лише загальний акт, який не містить деталізації: за які саме процесуальні дії та за який час нараховувалась плата;

- управління освіти є неприбутковою державною установою та утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва, тож стягнення таких витрат на правничу допомогу в бюджеті по галузі «Освіта» не передбачено.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, згідно з якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та [або] значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім [орієнтовним] розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 ГПК України. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Водночас суд з урахуванням позиції викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 липня 2022 року у справі 910/7765/20 вважає, що заявлений відповдіачем розмір витрат на професійну правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі з урахуванням предмету спору, складності відповідної роботи та кількістю процесуальних документів, що містяться в матеріалах справи.

Так, частина п`ята статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Враховуючи вищевикладене, суд не може погодитись, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені представником відповідача у розмірі 25000,00 грн є співрозмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг.

Окрім того суд звертає увагу заявника, що останній у сформованих 14.10.2026 в системі «Електронний суд» Додаткових поясненнях у справі щодо заперечень Позивача на заяву про ухвалення додаткового судового рішення зокрема зазначив, що детальний опис виконаної адвокатом роботи наведено безпосередньо в заяві Відповідача від 16.06.2026, а також у заяві про ухвалення додаткового рішення від 13.10.2026.

У заяву про ухвалення додаткового рішення представник відповідача зазначив, що на виконання п. 1.1. Договору про надання правничої допомоги №08-06/26 від 08.06.2026, адвокатом Єресько О.С. адвокатського бюро «Єресько та партнери» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕСКО ЮА» наступні послуги:

1. аналіз позовної заяви, доданих до неї доказів та матеріалів справи;

2. підготовку та подання відзиву на позовну заяву від 09.06.2026 через систему «Електронний суд»;

3. підготовку та подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву від 16.06.2026 через систему «Електронний суд»;

4. підготовку та подання інших процесуальних заяв у справі через систему «Електронний суд», зокрема:

заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) від 09.06.2026, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи від 09.06.2026, повторну заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) від 16.06.2026, заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/6196/26 від 16.06.2026.

5. участь представника Відповідача у судових засіданнях та підготовка до них:

29.07.2026 о 14:00 год. - судове засідання не відбулося у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 . Водночас представник Відповідача адвокат Єресько О.С. здійснила підготовку до судового засідання, опрацювала матеріали справи, сформувала правову позицію та була готова до участі в розгляді справи.

27.08.2026 об 11:50 год. - судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві. Попри це, представник Відповідача адвокат Єресько О.С. завчасно здійснила необхідну підготовку до судового засідання, повторно опрацювала матеріали справи та забезпечила свою готовність до представництва інтересів Відповідача.

08.09.2026 о 10:30 год. - представником Відповідача адвокатом Єресько О.С. завчасно подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням адвоката у щорічній відпустці з долученням відповідних підтвердних документів, зокрема проїзних документів та наказу.

24.09.2026 о 12:15 год. - судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві. Представником Відповідача було здійснено підготовку до судового засідання, актуалізовано правову позицію з урахуванням матеріалів справи та забезпечено готовність до участі в судовому розгляді.

06.10.2026 об 11:30 год. - судове засідання відбулося за безпосередньої участі представника Відповідача адвоката Єресько О.С., яка забезпечила представництво інтересів Відповідача та підтримала його правову позицію.

З означеного опису представником було включено зокрема послугу про подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/6196/26 від 16.06.2026.

Верховним Судом неодноразово було викладено висновок зокрема у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Щодо заперечень представника позивача в частині того, що управління освіти є неприбутковою державною установою та утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва, тож стягнення таких витрат на правничу допомогу в бюджеті по галузі «Освіта» не передбачено, суд відзначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на Позивача.

Отже, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають до стягнення у розмірі 15000,00 грн. В іншій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 37498536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСКО ЮА" (03191, м. Київ, вул. Ломоносова, 56, кв. 52, код ЄДРПОУ 41543652) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання додаткового рішення 29.10.2026

Суддя Владислав ДЕМИДОВ