Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання батьківства
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №279/1648/26
Суддя: Пацко О. О.
провадження №2/279/1580/26
Справа № 279/1648/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2026 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді Пацко О.О.
секретаря Зубкової І.М.
учасники по сраві:
позивач ОСОБА_1
представника позивача адвоката Юревича І.В.
третя особа ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Юревич Ігор Вікторович до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенськоу районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання батьківства,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Юревич І.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 з зазначеним позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актового запису № 624, складеного 24 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказавши батьком ОСОБА_3 .
Вимоги обґрунтовані тим, що з 2014 року позивач зустрічалася з громадянином ОСОБА_3 , з яким проживала спільно. На початку 2015 року ОСОБА_1 завагітніла, а ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася їхня спільна донька ОСОБА_6 . Батько дитини записаний з її слів на підставі ст. 135 СК України. Після народження дитини ОСОБА_3 не мав жодних сумнівів у своєму батьківстві, забирав позивача з дитиною із пологового будинку, надавав матеріальну допомогу на потреби дитини. ОСОБА_3 та його найближча рідня, в тому числі і його мати ОСОБА_2 , брали участь у святкуванні хрещення доньки та інших сімейних святкуваннях, також він періодично приводив дитину до школи, відвідував батьківські збори та був учасником групи батьків класу в соціальних мережах. Згідно сповіщення сім`ї від 24 листопада 2025 року № з/5539 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що 22 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 зник безвісти в м. Родинське Покровського р-ну Донецької області. Згідно з висновком спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» від 13 січня 2026 року №HID25-003278 в результаті дослідження, проведеного між ОСОБА_2 (матір`ю ОСОБА_3 ) та ОСОБА_5 , встановлено, що вони між собою є біологічною бабусею та біологічною онукою з ймовірністю 99,99 %. Враховуючи викладене, а також те, що запис про батька ОСОБА_5 вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, та те, що встановлення факту батьківства породжує юридичні наслідки, надає можливість реалізувати право на отримання соціальної допомоги у зв`язку з втратою годувальника, та те що, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, подано дану заяву.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимрги підтримала, просила їх задоволити.
Представник позивача в судовому зхасіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав викладених в ньому.
ОСОБА_2 , в судовому засіданні зазначила, що добровільно здавала генетичний матеріал для проведення генетичного аналізу про біологічну спорідненість, відповідно до висновку якого дійсно є бабусею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Також підтверджує факт спільного проживання матері і батька дитини, їх спільне виховання та утримання доньки. З народження дівчинка завжди вважала її донькою свого сина і своєю онукою.
Представник третьої особи - відділу ДРАЦС у Коростенськоу районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у судове засідання не з`явився, надала письмові пояснення , просила справу розглянути без його участі.
Представник третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України у судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд справи без її участі.
Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_7 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Будь-яких заперечень не подано.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, відносини між ними були гарними, в них народилася дитина ОСОБА_6 , яку ОСОБА_3 називав своєю донькою.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, заслухавши учасників справи та свідків, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
За змістом статті 51 Конституції України, частин другої, третьої статті 5 Сімейного кодексу України (далі СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За правилами статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
За правилами статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття . Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
За правилами статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
У статті 76 ЦПК України зазначено, зокрема, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти РФ № 3451/05 від 07 травня 2009 року).
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, який є одним з ключових доказів та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Наведене відповідає позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі № 205/5698/21.
Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Наведене відповідає позиції Верховного Суду у справі № 760/3977/15 від 16 травня 2018 року.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18.
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц, від 29 серпня 2018 у справі № 641/9147/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 562/1155/18.
Суд установив, що гідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Коростень Житомирської області, батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , актовий запис про народження № 624 від 24 листопада 2015 року.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, відомості про батька в свідоцтві про народження ОСОБА_5 внесені на підставі ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Згідно сповіщення сім`ї від 24 листопада 2025 року № з/5539 ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомив, що 22 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 зник безвісти в м. Родинське Покровського р-ну Донецької області.
До матеріалів позовної заяви позивач долучив висновок про біологічну спорідненість. Згідно з висновком спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» від 13 січня 2026 року №HID25-003278 в результаті дослідження, проведеного між ОСОБА_2 (матір`ю ОСОБА_3 ) та ОСОБА_5 , встановлено, що вони між собою є біологічною бабусею та біологічною онукою з ймовірністю 99,99 %.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані заявником докази в сукупності, суд вважає, що такі докази є належними, допустимими та достатніми у розумінні статей 77-80 ЦПК України, а також достатніми для визнання батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За положеннями ст.134 Сімейного Кодексу України на підставі заяви осіб, зазначених у ст. 126 та 127 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Ураховуючи наведене, виходячи з найкращих інтересів дитини, суд вбачає наявність підстав для задоволення заяви про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Керуючись статтями 2, 3, 4, 10, 76-80, 89, 263-265, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Юревич Ігор Вікторович до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_2 , Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенськоу районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання батьківства.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Коростень Житомирської області, громадянина України, батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Коростень Житомирської області.
Внести зміни до актового запису № 624, складеного 24 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Коростень Житомирської області, а саме у графі «Батько» замість « ОСОБА_11 , громадянин України», вказати « ОСОБА_3 , громадянин України»
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.О.Пацко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua