Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №295/47/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/47/26

Категорія 70

2/295/42/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт батьківства ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , складеного 10.06.2010 за №1435 відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, записавши ОСОБА_4 , громадянина України, батьком дитини.

В обґрунтування вимог вказано, що з червня 2005 року позивач почала проживати разом з ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

Під час спільного проживання з ОСОБА_4 у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Шлюб між позивачем та ОСОБА_8 зареєстровано не було, реєстрація народження дітей була проведена на підставі ч. 1 ст. 135 СУ України, в графі «Батько» обох дітей вказано « ОСОБА_9 ».

06.05.2009 на підставі договору купівлі-продажу позивачем та ОСОБА_4 було придбано у спільну часткову власність житловий будинок АДРЕСА_1 .

Після діагностування невиліковної хвороби у ОСОБА_4 , останній подарував належну йому частину вказаного будинку позивачці.

Позивач зазначила, що з моменту народження сина ОСОБА_10 та доньки ОСОБА_11 "ї, ОСОБА_12 завжди піклувався про своїх дітей, приділяв багато уваги їх розумовому, духовному та фізичному розвитку. Зокрема, протягом всього часу спільного проживання ОСОБА_12 піклувався про родину, був люблячим чоловіком, турботливим батьком, всі побутові питання родини вирішував самостійно. Всі родичі, знайомі та друзі сприймали позивачку та ОСОБА_4 виключно як чоловіка та дружину, як повноцінну родину.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 , стосовно ОСОБА_5 необхідно для внесення змін до актового запису про народження доньки та оформлення пенсії у зв?язку із втратою годувальника, у зв?язку з чим фактично наявний спір з органом, який призначає та виплачує таку допомогу, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху (а.с. 20).

Ухвалою суду від 02.02.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 46).

Ухвалою суду від 05.03.2026 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу (а.с. 65-66).

Таку ухвалу суду експертом залишено безвиконання у зв`язку з тим, що позивач не здійснила оплату за експертизу.

Ухвалою суду від 17.06.2026 провадження у справі було поновлено.

В судове засідання сторони не з`явились.

17.02.2026 представник ГУ ПФУ в Житомирській області подав заяву про розгляд справи без його участі, при вирішенні справи покладалась на розсуд суду (а.с. 51).

Листом, отриманим судом 19.02.2026, представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України просив розгляд справи провести без його участі (а.с. 58).

01.07.2026 позивач, ОСОБА_3 , ОСОБА_13 подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_13 позовні вимоги визнали в повному обсязі та просили їх задовольнити. ОСОБА_13 у своїй заяві зазначила, що її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вислухавши пояснення сторін, за їх участі в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 народила сина ОСОБА_3 , що підтверджується змістом сводоцтва про народження серії НОМЕР_1 ( а.с.29).

Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої ст.135 Сімейного кодексу України вбачається, що відомості про батька ОСОБА_5 записані зі слів матері, згідно приписів ч. 1 ст. 135 СК України- « ОСОБА_9 ».

06.05.2009 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О.В., позивачем та ОСОБА_4 було придбано у спільну часткову власність житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 36).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_5 , що підтверджується змістом сводоцтва про народження серії НОМЕР_2 ( а.с. 14).

ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 належну йому житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування частини житлового будинку від 25.06.2011, посвідченого державним нотаріусом Другої Житомирської державної нотаріальної контори Брох А.А. (а.с. 37).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 , його матір"ю є ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 39).

Відповідачі за їх участі в судовому засіданні не заперечували, тих обставин, що між позивачем та ОСОБА_4 з 2004 року склались дружні відносини, які в подальшому переросли у такі, що притаманні чоловіку та дружині, та останні проживали без реєстрації шлюбу, вели спільний побут, господарство, бюджет, відвідували спільних друзів, приймали участь у сімейних зустрічах спільних родичів, родичі, знайомі та друзі сприймали позивачку та ОСОБА_4 виключно як чоловіка та дружину, як повноцінну родину.

Згідно висновку про біологічну спорідненість №MGU3480 від 29.06.2026 ймовірність споріднення бабусі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 99, 89552089%.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 51 Конституції України, частинами 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ст. 122 СК України).

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа «Калачова проти Російської Федерації», № 3451/05, § 34, рішення від 07.05.2009 року).

Відповідно до абзацу 11 пункту 20 глави 1 розділу III «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Підпунктом 2.13.1 пункту 2.13 розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5 передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до підпункту 2.16.4 пункту 2.16 розділу II «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач просила судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покласти на неї (зворот а.с. 28), а тому суд не стягує судові витрати з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 122, 125, 126, 135 СК України, ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення (факт батьківства), а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести до актового запису №1435 від 10.06.2010 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, наступні зміни:

- вказати батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який за життя проживав АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: м. Житомир, майдан Соборний, 1, код ЄДРПОУ: 42506517

Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місцезнаходження: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ: 13559341.

Повний текст рішення складено 29.10.2026.

Суддя Л.М. Чішман