Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №904/1063/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/1063/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),

суддів: Соп`яненко О.Ю., Дарміна М.О.,

за участю секретаря судового засідання: Антоненко Д.О.,

за участю представників:

скаржника, позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом, Акціонерного товариства «Укрнафта»: адвокат Дубчак Сергій Євгенович (поза межами приміщення суду),

відповідача за первісним позов, позивача за зустрічним позовом, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія»: адвокат Беззубкін Сергій Михайлович (в залі суду),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі 904/1063/26 (суддя Татарчук В.О.)

за первісним позовом Акціонерного товариства «Укрнафта» (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення штрафу

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

до Акціонерного товариства «Укрнафта» (м. Київ)

про визнання недійсною додаткову угоду в частині та стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Акціонерне товариство «Укрнафта» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» про стягнення штрафу у розмірі 591113,07 грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 в частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.04.2026.

26.03.2026 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Торгова трубна компанія» надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить:

- визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду №1 від 30.12.2025 до договору про закупівлю №13/3469- МТР/25 від 04.07.2025;

- стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» заборгованість у загальному розмірі 2017218,01 грн, з якої: 1889827,20 грн основного боргу, 78593,98 грн пені, 33254,76 грн інфляційних втрат, 15542,07 грн трьох відсотків річних.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на Акціонерне товариство «Укрнафта».

Разом з цим, 27.03.2026 до канцелярії суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Торгова трубна компанія» надійшла уточнена зустрічна позовна заява, в якій просить:

- визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду №1 від 30.12.2025 до договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 в частині зміни умов розрахунку за товар, а саме: пункт 2 (другий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025: 2. Пункт 4.2 договору викласти в такій редакції: “Розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень)»; пункт 5 (п`ятий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025: «Абзац три додатку №1 до договору викласти в такій редакції: «Строки оплати товару (партії товару): 90 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень)»;

- стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» заборгованість у загальному розмірі 2017218,01 грн, з якої: 1889827,20 грн основного боргу, 78593,98 грн пені, 33254,76 грн інфляційних втрат, 15542,07 грн трьох відсотків річних.

Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на Акціонерне товариство «Укрнафта».

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що укладена між сторонами додаткова угода №1 є недійсною з дня її укладання в частині зміни умов розрахунку за отриманий товар, оскільки суперечить нормам Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з чим, строк розрахунку покупцем за отриманий товар повинен становити 30 календарних днів, як визначено умовами договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025. Враховуючи викладене, ТОВ «Торгова трубна компанія» зазначає, що Акціонерне товариство «Укрнафта» своїх зобов`язань за договором про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 в частині своєчасної та повної оплати не виконало, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість за поставлений товар на яку нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі 904/1063/26 первісні позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» про стягнення штрафу у розмірі 591113,07грн – задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Водостічна, буд. 21, ідентифікаційний код 35341905) на користь Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) 591113,07грн - штрафу та 7093,36грн - витрат по сплаті судового збору.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» до Акціонерного товариства «Укрнафта» про визнання недійсною додаткову угоду в частині та стягнення заборгованості – задоволено частково.

Визнано недійсною з моменту укладання додаткову угоду №1 від 30.12.2025 до договору про закупівлю №13/3469- МТР/25 від 04.07.2025 в частині зміни умов розрахунку за товар, а саме: пункт 2 (другий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025: «Пункт 4.2 договору викласти в такій редакції: «Розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень)»; та пункт 5 (п`ятий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025: «Абзац три додатку №1 до договору викласти в такій редакції: «Строки оплати товару (партії товару): 90 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі Товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень)».

Закрито провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору в частині стягнення з Акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» 1298714,13?грн - основного боргу.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Водостічна, буд. 21, ідентифікаційний код 35341905) 591113,07грн - основного боргу, 55697,07грн - пені, 18898,27грн - інфляційних втрат, 11100,13грн - трьох відсотків річних та 9014,98грн - витрат по сплаті судового збору.

Відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення Акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» 22896,91грн - пені, 14356,49грн - інфляційних втрат, 4441,94грн - трьох відсотків річних.

Ухвалено провести зустрічне зарахування сум, стягнутих на користь сторін, шляхом стягнення з Акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Водостічна, буд. 21, ідентифікаційний код 35341905) 55697,07грн - пені, 18898,27грн - інфляційних втрат, 11100,13грн - трьох відсотків річних та 1921,62грн - витрат по сплаті судового збору.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

В апеляційній скарзі АТ «Укрнафта» просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/1063/26 у частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Торгова трубна компанія», посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що за результатами закупівлі UA-2025-05-22-013043-а, проведеної відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», між сторонами укладено договір про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025, а додатковою угодою №1 від 30.12.2025 змінено пункт 4.2 договору та абзац третій додатка №1 (Специфікація) шляхом збільшення строку розрахунків із 30 до 90 календарних днів.

На думку скаржника, суд першої інстанції помилково визнав відповідні зміни такими, що суперечать частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», фактично ототожнивши всі умови договору з істотними та виключивши можливість зміни будь-яких його положень. На обґрунтування доводів апелянт посилається на частину 3 статті 3, статті 627, 628, 638 Цивільного кодексу України та частину 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», наголошуючи на принципі свободи договору, праві сторін визначати його умови та відсутності в зазначеному Законі положень, які визнавали б усі умови договору про закупівлю істотними. Апелянт вважає, що частина 5 статті 41 цього Закону передбачає можливість зміни лише визначених законом істотних умов, зокрема щодо предмета договору, ціни та строку його дії (зобов`язань), тоді як частина 6 цієї статті окремо визначає істотні умови, які можуть змінюватися при проведенні оборонних закупівель. На підтвердження своєї позиції скаржник також посилається на абзаци другий частин восьмої та дев`ятої статті 15 Закону України «Про публічні закупівлі», які, на його думку, підтверджують можливість визначення сторонами окремих істотних умов договору та існування інших, неістотних умов. Оскільки пунктом 17.11.1 договору сторони погодили, що його істотними умовами є ціна, предмет і строк дії, апелянт стверджує, що інші умови, зокрема строк розрахунків, могли бути змінені за взаємною згодою сторін, а тому підстави для визнання недійсним пункту 2 додаткової угоди №1 від 30.12.2025 відсутні.

Посилаючись на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає, що визнання правочину недійсним можливе лише за умови недодержання встановлених законом вимог у момент його вчинення, тоді як суд не встановив належних правових підстав для недійсності спірної умови.

Крім того, апелянт вказує, що внаслідок визнання недійсною умови про 90-денний строк розрахунків суд дійшов помилкового висновку про наявність у ТОВ «Торгова трубна компанія» права вимоги оплати за поставлений товар за видатковою накладною №РН-0000698 від 22.12.2025 на суму 1 889 827,20 грн з ПДВ, прийнятий АТ «Укрнафта» 31.12.2025. За твердженням скаржника, відповідно до пункту 4.2 договору в редакції пункту 2 додаткової угоди №1 від 30.12.2025 строк оплати спливав 31.03.2026, а отже, на момент звернення ТОВ із зустрічним позовом право вимоги оплати ще не настало. У зв`язку із цим АТ «Укрнафта» вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення зустрічних позовних вимог.

3. Узагальнені доводи та вимог відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві вих. №001/26, сформованому в системі «Електронний суд» 20.08.2026, ТОВ «Торгова трубна компанія» заперечує проти доводів апеляційної скарги АТ «Укрнафта», вважає їх необґрунтованими та безпідставними й просить залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/1063/26.

Зазначає, що договір про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 укладено за результатами процедури публічної закупівлі UA-2025-05-22-013043-а, умовами якої, відображеними в оголошенні про проведення відкритих торгів (а.с. 17– 18, том 2), повідомленні про намір укласти договір (а.с. 24, том 2), звіті про результати проведення процедури закупівлі (а.с. 25– 26, том 2) та самому договорі (а.с. 18– 34, том 1), передбачено здійснення розрахунків за кожну партію товару протягом 30 календарних днів із дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних та актів приймання-передачі товару за кількістю та якістю після зняття всіх зауважень.

Посилаючись на статтю 638 Цивільного кодексу України, статті 5, 22, частини четверту та п`яту статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», товариство стверджує, що умови тендерної документації та проєкту договору, з якими учасник погодився шляхом подання тендерної пропозиції, мають істотне значення для визначення змісту договору та не можуть довільно змінюватися після визначення переможця закупівлі. Зокрема, ТОВ «Торгова трубна компанія» у складі цінової пропозиції підтвердило повну, безумовну та беззаперечну згоду з усіма умовами процедури закупівлі, визначеними тендерною документацією, а тому зміна строку оплати товару з 30 до 90 календарних днів шляхом укладення додаткової угоди №1 від 30.12.2025 порушує встановлені законом обмеження, принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників, об`єктивного та неупередженого визначення переможця закупівлі.

На думку товариства, визнання можливості довільної зміни умов розрахунків після проведення закупівлі створювало б передумови для маніпулювання її умовами, штучного усунення небажаних учасників та надання переваг обраному переможцю, нівелюючи мету публічних закупівель. Відхиляючи довід апелянта про те, що строк оплати товару не є істотною умовою договору та може змінюватися сторонами на власний розсуд, товариство наголошує, що істотність умов визначається не лише положеннями закону, а й необхідністю досягнення згоди сторін щодо відповідних умов, зокрема визначених замовником у тендерній документації.

На підтвердження своєї позиції посилається на постанову Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №160/16370/22, постанови Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №160/13903/21, від 05.05.2022 у справі №160/6513/21, від 29.06.2023 у справі №120/3872/22 та від 09.11.2023 у справі №160/7811/22, зазначаючи, що законодавча заборона стосується змістовної зміни істотних умов договору порівняно з тендерною пропозицією, а можливість уточнення редакції окремих положень не допускає зміни суті погоджених умов закупівлі. Оскільки зміна строку розрахунків із 30 до 90 календарних днів не належить до передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» випадків зміни істотних умов договору, ТОВ «Торгова трубна компанія» вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про недійсність із моменту укладення додаткової угоди №1 від 30.12.2025 до договору №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 у частині зміни умов розрахунків, а саме пункту 2 щодо викладення пункту 4.2 договору та пункту 5 щодо викладення абзацу третього додатка №1 (Специфікація) в редакції, яка передбачає оплату протягом 90 календарних днів.

У зв`язку із цим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги АТ «Укрнафта» в повному обсязі, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/1063/26 залишити без змін. Крім того, на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України товариство повідомляє, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи становить 15 000,00 грн, а докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення Центральним апеляційним господарським судом.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

За результатами закупівлі ID UA-2025-05-22-013043-а 04.07.2025 між Акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - покупець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова трубна компанія" (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір про закупівлю №13/3469-МТР/25 (далі договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору предмет договору труби сталеві безшовні ізольовані в асортименті (надалі за текстом - товар). На умовах цього договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору.

Обсяги закупівлі товару за цим договором можуть бути зменшені покупцем, зокрема з урахуванням, фактичного обсягу видатків покупця, шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (пункт 1.3 договору).

Пунктом 3.3 договору (з урахуванням додаткової угоди №1) сторони визначили, що загальна ціна договору становить - 3306310,00грн (три мільйони триста шість тисяч триста десять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) – 661262,00грн (шістсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 00 копійок), разом з ПДВ – 3967572,00грн (три мільйони дев`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні гривень 00 копійок).

Згідно з пунктом 4.2 договору розрахунок за товар (кожну окрему партію товару) здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень).

За змістом пункту 5.1 договору строки поставки, умови поставки (у тому числі, які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), орієнтовне місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки товару покупець письмово повідомляє постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання цього Договору.

Строк поставки товару зазначається у Технічній специфікації з урахуванням строку, необхідного для здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачений умовами Технічної специфікації) та/або приймання по кількості та якості, що складає 15 (п`ятнадцять) робочих днів (пункт 5.2 договору).

Згідно з пунктом 5.6 договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) та акту приймання-передачі товару. Підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі здійснюється покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі товару згідно з умовами даного договору. При цьому, товарно-транспортні накладні про приймання товару не є документами, що свідчать про прийом товару за кількістю та якістю (пункт 5.7 договору).

Відповідно до пункту 8.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару покупець має право нарахувати постачальнику:

за прострочення до 30 днів - штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару;

за прострочення від 30 днів і більше - штраф у розмірі 15% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого товару, який постачальник зобов`язаний сплатити. Ненадання разом з товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки товару.

У разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупцем, постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, але не більше розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яку покупець зобов`язаний сплатити (пункт 8.7 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами грошових зобов`язань за договором (пункт 12.1 договору).

Зміни або розірвання договору вчиняються шляхом укладання додаткових угод та набирають чинності з моменту укладання цих додаткових угод, окрім випадків, передбачених договором (пункт 17.9 договору).

Пунктом 17.11 договору сторони визначили, що істотними умовами договору є ціна, предмет та строк його дії.

Істотні умови договору про закупівлю, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених в пункті 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, та/або ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:

17.11.1. Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця;

17.11.2. Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладення;

17.11.3. Покращення якості товару за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

17.11.4. Продовження строку дії договору та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

17.11.5. Погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару);

17.11.6. Зміни ціни в договорі у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

17.11.7. Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі, у разі встановлення в договорі порядку зміни ціни;

17.11.8. Зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Між сторонами укладено додатки №№1-4 до договору (а.с. 26-34 том 1).

Відповідно до додатку №1 до договору «Специфікація» сторони погодили найменування товару, виробника, країну походження, одиницю виміру, кількість, ціну та окрім цього, визначили, що строки оплати товару (партії Товару): 30 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту (-ів) приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України).

Додатком №2 до договору «Технічна специфікація, інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики товару» (далі – Технічна специфікація) сторони визначили, окрім іншого, що строк поставки товару 90 календарних днів з дати укладання договору з правом дострокової поставки за погодженням з покупцем (пункт 2 розділу 2 Технічної специфікації).

30.12.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору відповідно до змісту якої, сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до договору і окрім іншого, пункт 3.3 договору викласти в новій редакції: « 3.3. Загальна ціна договору становить - 3306310,00 грн (три мільйони триста шість тисяч триста десять гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ (20%) – 661262,00 грн (шістсот шістдесят одна тисяча двісті шістдесят дві гривні 00 копійок), разом з ПДВ – 3967572,00 грн (три мільйони дев`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят дві гривні гривень 00 копійок)».

Пункт 4.2 договору виклали в новій редакції: « 4.2. Розрахунок за товар (кожну окрему партію товару) здійснюється протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидент України) та акту (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень)».

Абзац три додатку №1 до договору виклали в новій редакції: «Строки оплати товару (партії Товару): 90 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо постачальником товару є резидентом України) або акту (-ів) приймання-передачі товару (у випадку, якщо постачальником товару є нерезидент України)».

На виконання умов договору відповідач за первісним позовом поставив, а позивач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 3940753,80 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000672 від 05.12.2025 на суму 2050926,60 грн, дата прийняття товару покупцем та підписання видаткової 16.12.2025, видатковою накладною №РН-0000698 від 22.12.2025 на суму 1889827,20 грн, дата прийняття товару покупцем та підписання видаткової 31.12.2025 (а.с. 8, 13 том 1).

Акціонерне товариство "Укрнафта" частково розрахувалось за поставлений товар у загальній сумі 2050926,60 грн, що підтверджується виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова трубна компанія" (а.с. 119-121 том 1).

Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідач за первісним позовом порушив вимоги пункту 2 розділу 2 Технічної специфікації в частині своєчасної і повної поставки товару. У зв`язку з несвоєчасною поставкою товару позивач за первісним позовом заявляє до стягнення з відповідача за первісним позовом штраф у сумі 591113,07 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова трубна компанія" не погоджується з первісним позовом і звернулось із зустрічними позовними вимогами та просить визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду №1 від 30.12.2025 до договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 в частині зміни умов розрахунку за товар, а саме: пункт 2 (другий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025 та пункт 5 (п`ятий) додаткової угоди №1 від 30.12.2025, а також стягнути з Акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова трубна компанія" заборгованість у загальному розмірі 2017218,01 грн, з якої: 1889827,20 грн основного боргу, 78593,98 грн пені, 33254,76 грн інфляційних втрат, 15542,07 грн трьох відсотків річних.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки АТ «Укрнафта» оскаржує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/1063/26 виключно в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Торгова трубна компанія», колегія суддів здійснює апеляційний перегляд судового рішення саме в оскаржуваній частині. Висновки суду першої інстанції щодо задоволення первісного позову АТ «Укрнафта» про стягнення 591 113,07 грн штрафу не є предметом апеляційного перегляду, оскільки в цій частині рішення апелянтом не оскаржується.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025, укладеного за результатами процедури публічної закупівлі ID UA-2025-05-22-013043-а між Акціонерним товариством «Укрнафта» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова трубна компанія».

Вирішуючи питання щодо правомірності внесених сторонами змін до строку оплати товару, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із необхідності застосування спеціального правового регулювання публічних закупівель.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, однак така свобода реалізується з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та обов`язкових законодавчих обмежень.

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України прямо передбачено, що сторони не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано на обов`язковість таких положень або вона випливає з їх змісту чи суті відповідних правовідносин.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель, спрямованих на забезпечення потреб держави й інших замовників, визначені Законом України «Про публічні закупівлі». Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону закупівлі здійснюються, зокрема, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості й прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивного та неупередженого визначення переможця, запобігання корупційним діям і зловживанням.

Особливості укладення та зміни договорів про закупівлю в умовах воєнного стану також визначаються Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

За приписами частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Частиною четвертою статті 41 цього Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім прямо передбачених законом випадків. Водночас частина п`ята статті 41 Закону містить вичерпний перелік випадків, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до повного виконання сторонами зобов`язань.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в оголошенні про проведення відкритих торгів ID UA-2025-05-22-013043-а (а. с. 17– 18, том 2), повідомленні про намір укласти договір про закупівлю (а. с. 24, том 2), звіті про результати проведення процедури закупівлі (а. с. 25– 26, том 2) та первісній редакції договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025 (а. с. 18– 34, том 1) було погоджено строк оплати кожної партії товару протягом 30 календарних днів із дати підписання відповідних документів про його приймання.

Натомість додатковою угодою №1 від 30.12.2025 сторони змінили пункт 4.2 договору та абзац третій додатка №1 до нього, збільшивши строк оплати поставленого товару з 30 до 90 календарних днів. Отже, цією додатковою угодою було змінено умови розрахунків, установлені під час проведення процедури закупівлі та закріплені в укладеному за її результатами договорі.

Матеріали справи не містять доказів існування передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав, які дозволяли б сторонам внести таку зміну. Збільшення строку оплати товару до 90 календарних днів не віднесене зазначеною нормою до самостійних підстав для зміни умов договору про закупівлю, а наявність інших установлених законом обставин, які могли б виправдовувати таку зміну, сторонами не доведена.

Визначений законом порядок зміни договору про закупівлю має імперативний характер. Тому сама по собі згода обох сторін на зміну умов договору не є достатньою правовою підставою для внесення змін, якщо такі зміни виходять за межі випадків, прямо дозволених спеціальним законом. Протилежне тлумачення нівелювало б установлені законодавцем обмеження та створювало б можливість зміни умов закупівлі після визначення переможця процедури поза межами конкурентних умов, на яких ґрунтувалося укладення договору.

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміна строку оплати товару з 30 до 90 календарних днів не відповідала вимогам частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За змістом статей 203, 215 Цивільного кодексу України підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним є недодержання в момент його вчинення вимог, установлених законом, зокрема вимоги щодо відповідності змісту правочину актам цивільного законодавства. Відповідно до статті 204 цього Кодексу правомірність правочину презюмується, однак така презумпція може бути спростована в установленому законом порядку за наявності доведених підстав недійсності.

У цій справі підставою для визнання недійсними відповідних положень додаткової угоди є встановлена судом суперечність зміни строку оплати імперативним приписам спеціального законодавства про публічні закупівлі. Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог у частині визнання недійсними з моменту укладення пункту 2 та пункту 5 додаткової угоди №1 від 30.12.2025, якими строк оплати збільшено до 90 календарних днів, є правомірним.

В апеляційній скарзі АТ «Укрнафта» зазначає, що відповідно до пункту 17.11.1 договору його істотними умовами є ціна, предмет і строк дії, а тому строк оплати товару не є істотною умовою договору та міг бути змінений за взаємною згодою сторін. Посилаючись на положення статей 627, 628, 638 Цивільного кодексу України та умови договору, скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно визнав недійсними відповідні положення додаткової угоди №1 від 30.12.2025.

Колегія суддів відхиляє наведені доводи з огляду на таке.

По-перше, свобода договору, закріплена статтею 627 Цивільного кодексу України, не є абсолютною та не звільняє сторони від обов`язку дотримуватися імперативних приписів спеціального законодавства. У спірних правовідносинах ідеться не про звичайний господарський договір, умови якого сторони можуть вільно змінювати за взаємною згодою, а про договір, укладений за результатами публічної закупівлі, правовий режим якого передбачає спеціальні обмеження щодо зміни погоджених умов після завершення процедури закупівлі.

По-друге, визначення сторонами в пункті 17.11 договору переліку його істотних умов не усуває обов`язку дотримуватися статей 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Умова про строк оплати була прямо передбачена документацією закупівлі та первісною редакцією договору, а отже, належала до погоджених умов, на яких ґрунтувалися проведення закупівлі й укладення договору. Зміна такої умови після укладення договору підлягала оцінці з урахуванням спеціального законодавчого регулювання, а не лише формулювання пункту 17.11 договору.

По-третє, для вирішення питання про правомірність додаткової угоди визначальним є не саме по собі найменування певної умови в договорі як істотної чи неістотної, а дотримання сторонами встановлених законом обмежень щодо зміни умов договору про закупівлю. Навіть якщо виходити з аргументації скаржника про те, що строк оплати не належить до істотних умов договору в загальному цивільно-правовому розумінні, це не означає автоматичної допустимості його зміни після завершення процедури закупівлі. Відповідність таких дій вимогам спеціального законодавства має оцінюватися з урахуванням змісту договору, умов проведеної закупівлі та встановлених законом обмежень.

Зміна строку оплати з 30 до 90 календарних днів змінює часові межі виконання покупцем грошового зобов`язання та впливає на умови господарського обороту між сторонами. За таких обставин вона не може розглядатися як суто технічне уточнення договору, яке не має правового значення для умов закупівлі. Матеріали справи не підтверджують, що зазначена зміна була зумовлена будь-якою з підстав, прямо передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, посилання апелянта на пункт 17.11 договору, свободу договору та взаємну згоду сторін не спростовують висновку суду першої інстанції про невідповідність оспорюваних положень додаткової угоди вимогам спеціального законодавства.

АТ «Укрнафта» також стверджує, що за умови чинності строку оплати у 90 календарних днів оплата товару за видатковою накладною №РН-0000698 від 22.12.2025 на суму 1 889 827,20 грн мала бути здійснена до 31.03.2026, а тому вимога про стягнення основного боргу була заявлена передчасно.

Цей довід є похідним від твердження апелянта про правомірність зміни строку оплати додатковою угодою №1 від 30.12.2025. Однак, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними відповідні положення цієї додаткової угоди, визначення строку виконання грошового зобов`язання мало здійснюватися з урахуванням первісної редакції пункту 4.2 договору та відповідного положення додатка №1, які передбачали оплату протягом 30 календарних днів.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання, строк виконання якого встановлений договором, підлягає виконанню в цей строк. Згідно зі статтею 692 цього Кодексу покупець зобов`язаний оплатити прийнятий товар у строк, установлений договором або законом. Обов`язок здійснити оплату є зустрічним до обов`язку постачальника передати товар, а тому належне виконання постачальником зобов`язання з поставки зумовлює обов`язок покупця здійснити розрахунок у погоджений строк.

Як установлено судом першої інстанції, товар за видатковою накладною №РН-0000698 від 22.12.2025 на суму 1 889 827,20 грн був прийнятий покупцем, а накладна підписана 31.12.2025. Застосувавши первісну редакцію умов договору про 30-денний строк оплати, суд визначив, що строк виконання грошового зобов`язання за цією накладною настав 30.01.2026, а прострочення розпочалося 31.01.2026. Відповідно, на момент розгляду спору підстав для висновку про передчасність вимоги щодо несплаченої частини вартості поставленого товару не було.

Крім того, суд першої інстанції врахував здійснені АТ «Укрнафта» платежі на загальну суму 1 298 714,13 грн за платіжними інструкціями №36934УГ26 від 31.03.2026 на суму 155 517,03 грн та №36933УГ26 від 31.03.2026 на суму 1 143 197,10 грн. У зв`язку з припиненням існування предмета спору в цій частині провадження щодо стягнення зазначеної суми основного боргу закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, а до стягнення присуджено залишок заборгованості в розмірі 591 113,07 грн.

Отже, довід апелянта про передчасність зустрічних вимог ґрунтується на положеннях додаткової угоди, які суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними, та не спростовує встановленого факту невиконання покупцем грошового зобов`язання у строк, передбачений чинними умовами договору.

Відповідно до пункту 8.7 договору в разі несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов`язань постачальник має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період. Крім того, частина друга статті 625 Цивільного кодексу України передбачає обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи розрахунки, подані ТОВ «Торгова трубна компанія», суд першої інстанції встановив, що позивач за зустрічним позовом неправильно визначив період нарахування відповідних сум, не врахувавши дати виникнення прострочення грошових зобов`язань та правила обчислення строків, установлені статтями 253, 254 Цивільного кодексу України.

Здійснивши власний розрахунок з урахуванням фактичних дат виникнення прострочення та меж заявлених вимог, суд визначив обґрунтований розмір пені за період із 16.01.2026 до 25.03.2026 у сумі 55 697,07 грн, трьох відсотків річних за цей період у сумі 11 100,13 грн та інфляційних втрат у сумі 18 898,27 грн.

Таким чином, суд першої інстанції не обмежився формальним прийняттям розрахунків позивача за зустрічним позовом, а перевірив їх правильність та присудив до стягнення лише ті суми, які підтверджені належним розрахунком і відповідають установленим обставинам справи. Підстав для зміни відповідних висновків за наведеними в апеляційній скарзі аргументами не встановлено.

Відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а наявність обставини вважається доведеною, якщо докази на її підтвердження є більш вірогідними, ніж докази на її спростування.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили; оцінці підлягають належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі суд першої інстанції дослідив умови договору про закупівлю №13/3469-МТР/25 від 04.07.2025, додатки до нього, документацію процедури закупівлі ID UA-2025-05-22-013043-а, додаткову угоду №1 від 30.12.2025, видаткові накладні №РН-0000672 від 05.12.2025 та №РН-0000698 від 22.12.2025, банківські виписки й платіжні інструкції, а також перевірив розрахунки штрафу, пені, інфляційних втрат і трьох відсотків річних. Оцінка цих доказів у їх сукупності дала суду підстави встановити порушення постачальником строку поставки, недійсність зміни строку оплати товару, наявність заборгованості за поставлений товар та обґрунтований розмір належних до стягнення сум.

Доводи апелянта щодо свободи договору, визначення істотних умов у пункті 17.11 договору та чинності строку оплати у 90 календарних днів не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не враховують спеціального правового регулювання договорів про публічні закупівлі та встановленої законом заборони змінювати погоджені умови поза межами прямо передбачених випадків. Твердження про передчасність вимог щодо основного боргу також не може бути прийняте, оскільки ґрунтується на положеннях додаткової угоди, правомірність яких спростована встановленою судом суперечністю вимогам закону.

Колегія суддів також ураховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Проніна проти України» від 18.07.2006, «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 та «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява №4909/04), обов`язок суду обґрунтувати рішення не означає необхідності надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Обсяг такого обґрунтування залежить від характеру рішення, доводів сторін та обставин конкретної справи. У цій справі визначальні доводи апелянта отримали оцінку, а встановлені судом першої інстанції обставини та застосовані норми права дають змогу перевірити логіку його висновків.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повне задоволення первісного позову АТ «Укрнафта» та часткове задоволення зустрічного позову ТОВ «Торгова трубна компанія», зокрема щодо визнання недійсними з моменту укладення пункту 2 та пункту 5 додаткової угоди №1 від 30.12.2025 у частині зміни строку оплати товару, закриття провадження в частині стягнення 1 298 714,13 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору та стягнення з АТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Торгова трубна компанія» 591 113,07 грн основного боргу, 55 697,07 грн пені, 18 898,27 грн інфляційних втрат і 11 100,13 грн трьох відсотків річних.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на встановлених обставинах справи, належній оцінці доказів та правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про наявність передбачених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Відтак рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі №904/1063/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга АТ «Укрнафта» – без задоволення.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України дійшов висновку про відсутність допущеного судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області – таким, що підлягає залишенню без змін.

7. Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі 904/1063/26 – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2026 у справі 904/1063/26 – залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повну постанову складено 29.10.2026.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: О.Ю. Соп`яненко

М.О. Дармін