Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №904/790/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/790/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Соп`яненко О.Ю., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від позивача: Яланський Олександр Алімович (в залі суду) - представник ТОВ "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" адвокат посвідчення № ЗП002281 від 16.07.2019р.

від відповідача: Романенко Ірина Миколаївна (в залі суду) - представник ТОВ "Управбуд "Західний" адвокат - посвідчення № 3394 від 29.07.2022р., ордер серія АЕ № 1454850 від 08.12.2025р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 (суддя Манько Г.В., повне рішення складено 28.04.2025)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний"

про стягнення 307 991 грн. 07 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «ДЕП», Позивач, Постачальник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» (далі - ТОВ «Управбуд «Західний», Відповідач, Споживач) про стягнення 282 981 грн. 60 коп. заборгованості за спожиту електроенергію за період серпня–листопада 2024 року, 3 592 грн. 10 коп. - 3% річних, 21 256 грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 160 грн. 38 коп. - витрат на припинення постачання електричної енергії та судових витрат у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічний договір приєднання), за яким Позивач продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок. Відповідач приєднався до Договору шляхом підписання заяв-приєднання та здійснює споживання на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна». За період серпня–листопада 2024 року Постачальник поставив електричну енергію в об`ємах 65 548 кВт·год на суму 282 981,60 грн. з ПДВ, проте Споживач оплату не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, Позивач поніс витрати на припинення постачання електричної енергії у сумі 160,38 грн. та нарахував 3% річних і інфляційні втрати відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» 282 981 грн. 60 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 3 592 грн. 10 коп. 3% річних, 21 256 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 160 грн. 38 коп. витрат за припинення постачання електричної енергії, судовий збір в сумі 3 695 грн. 89 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у відповідності із Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області. ТОВ «Управбуд «Західний» приєдналось до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору та здійснює споживання на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна» за особовим рахунком № 521000036663. Суд першої інстанції встановив, що Постачальник належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, поставивши за період серпня–листопада 2024 року електричну енергію в об`ємах 65 548 кВт·год на суму 282 981,60 грн. з ПДВ, тоді як Споживач допустив порушення з оплати використаної електричної енергії. Суд визнав правомірним нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, а також стягнення витрат на припинення постачання електричної енергії у сумі 160,38 грн. відповідно до п. 7.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ). Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 252 ГПК України.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» до ТОВ «Управбуд «Західний» про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, 3% річних, інфляційних втрат, витрат на припинення постачання електричної енергії, а також покласти судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій, на Позивача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення містить істотні порушення процесуального закону та не відповідає вимогам вмотивованості й обґрунтованості, передбаченим статтями 236, 238 ГПК України. Зокрема, всупереч вимогам ч. 5 ст. 236 та п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, судом першої інстанції неналежно досліджено матеріали справи, спір розглянуто лише на підставі позиції та доказів Позивача, без врахування та з`ясування обставин і доказів, що наводились Відповідачем, та без мотивів відхилення доказів Відповідача. У мотивувальній частині рішення не зазначено переліку доказів Відповідача, не надано мотивованої оцінки кожному аргументу Відповідача, не наведено підстав відхилення його доводів та посилань, не зазначено мотивів незастосування норм права, на які посилався Відповідач. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/19423/20 щодо обов`язку суду дотримуватися вимог всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів, а також на практику ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Hirvisaari v. Finland», «Miholapa v. Latvia», «Андрєєва проти Латвії», «Дія-97 проти України», «Летінчич проти Хорватії».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» стверджує, що судом першої інстанції проігноровано клопотання Відповідача: клопотання від 12.03.2025 про перехід до загального позовного провадження з одночасним проханням щодо розгляду справи за участі сторін; клопотання про витребування у Позивача оригіналів письмових доказів для огляду у судовому засіданні, наведене у Відзиві на позовну заяву; клопотання про долучення доказів від 21.03.2025.

Апелянт вважає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, оскільки обставини, що свідчать про істотні порушення вимог статей 236, 238 ГПК України, прямо свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, що розглядав справу у першій інстанції, з посиланням на суб`єктивний та об`єктивний критерії безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Веттштайн проти Швейцарії», «Кіпріану проти Кіпру», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Де Куббер проти Бельгії». При цьому через порушення права Відповідача на особисту участь при розгляді справи Скаржника фактично позбавлено можливості реалізувати право на подання заяви про відвід судді, що є підставою для скасування рішення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 277 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» зазначає, що судом першої інстанції порушено право Відповідача на участь при розгляді справи. Справу розглянуто та прийнято рішення за відсутності сторін, при цьому представником Відповідача подано клопотання про перехід до загального позовного провадження з обґрунтуванням доцільності участі представників сторін у судовому розгляді, яке судом не вирішено, наведеним у ньому аргументам не надано жодної оцінки. Про фактичний розгляд справи за відсутності сторін Відповідач дізнався по факту отримання рішення. Скаржник посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Чуйкіна проти України» щодо процесуальних гарантій ст. 6 Конвенції та права на доступ до суду.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не надано оцінки порушенням з боку Позивача в частині невиконання ним вимог ст. 90 ГПК України. Відповідачем у Відзиві на позовну заяву поставлено запитання Позивачу про обставини, що мають значення для справи, проте Позивач зазначені вимоги проігнорував, відповіді на запитання не надав, що є порушенням принципу змагальності та процесуальних прав Відповідача. Судом першої інстанції не відображено жодної процесуальної реакції на допущене Позивачем порушення.

За твердженням скаржника, він не є належним Відповідачем у даній справі. ТОВ «Управбуд «Західний» є управителем багатоквартирних будинків відповідно до укладених Договорів про надання послуг з управління. Основним видом діяльності Відповідача є комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД 81.10), у нього відсутні види діяльності з придбання та подальшого продажу електроенергії споживачам, відсутні на балансі об`єкти енергетики (електроустановки, ліфти, електрообладнання та електричні мережі) та житлові будинки, що підтверджується Бухгалтерською довідкою від 13.03.2025. У штаті Відповідача відсутні працівники, посада або кваліфікація яких пов`язана з виробничими процесами споживання електричної енергії, що підтверджується Довідкою від 17.01.2025 № 1/98. Скаржник посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 про те, що звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Управбуд «Західний» стверджує, що з урахуванням об`єктивної неможливості бути покупцем та продавцем електричної енергії, ним вчинено дії, направлені на розірвання Договору: направлено Претензію від 30.03.2023 № 1/35 та Попередження (акцепт) від 01.05.2023 № 1/43, відповідно до якого за мовчазною згодою Відповідач вважає розірваними усі договори з Позивачем. Скаржник посилається на п. 13.4, 13.5 Договору, ч. 3 ст. 651 ЦК України, ч. 2 ст. 653 ЦК України, ст. 188 ГК України та висновки Верховного Суду у постанові від 29.05.2024 у справі № 910/2491/23, постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18 та інших. Крім того, Позивач не нараховував оплату за Договором у період з 31.10.2023 по 31.05.2024, що підтверджувало обґрунтовану впевненість Відповідача у розірванні Договору.

Апелянт зазначає, що Відповідач не є постачальником електричної енергії споживачу з огляду на відсутність відповідної ліцензії відповідно до ст. 8 Закону України «Про ринок електричної енергії». Листом НКРЕКП від 19.03.2025 № 3131/17.2.2/7-25 підтверджено, що управитель багатоквартирного будинку не є ліцензіатом НКРЕКП. Також НКРЕКП повідомлено про відсутність інформації щодо належності ТОВ «Управбуд «Західний» до малих непобутових споживачів, що спростовує визначений Позивачем статус Відповідача.

Скаржник вказує на недоведеність Позивачем підстав виникнення боргу та розміру заборгованості. Зокрема, ЕІС-коди точок комерційного обліку, зазначені у Довідці оператора системи розподілу «ДТЕК Дніпровські електромережі», є відмінними від ЕІС-кодів, що зазначені у Додатках до Заяв-приєднання від 13.05.2019, 23.10.2019, 21.01.2022, і Позивачем не доведено їх належність Відповідачу. Також наявні розбіжності між сумами заборгованості у Рахунках та Актах звіряння, сформованих Позивачем: за серпень 2024 - рахунок 216 946,08 грн., акт звіряння 419 614,56 грн.; за жовтень та листопад 2024 суми заборгованості в актах звіряння зменшувались за відсутності платежів з боку Відповідача. Позивачем не надано Актів прийому-передачі електричної енергії, підписаних сторонами, а електрична енергія постачалась на умовах комерційної пропозиції «Універсальна» згідно Заяв-приєднання, тоді як Позивач зазначає комерційну пропозицію «Комунально-технічна», яка не підписувалась Відповідачем.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «Управбуд «Західний» та вважає її необґрунтованою, просить залишити без задоволення.

Позивач зазначає, що ТОВ «Управбуд «Західний» є юридичною особою, яка відповідно до ст. 91 ЦК України наділена цивільною правоздатністю та здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки, як і фізична особа. Відповідач мав усі цивільні права на укладання Договору та купівлю електричної енергії у Постачальника. Позивач підкреслює, що Відповідач здійснював закупівлю електричної енергії для забезпечення потреб власних електроустановок, а не для подальшого продажу іншим споживачам, тому посилання Відповідача на відсутність ліцензії з постачання електричної енергії є хибним.

Щодо статусу Відповідача Позивач зазначає, що ТОВ «Управбуд «Західний» як управитель багатоквартирного будинку здійснює купівлю електричної енергії, що споживається у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (освітлення місць загального користування, освітлення сходових клітин та живлення ліфтів), і у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідає критеріям «колективного побутового споживача», у зв`язку з чим має право споживати електричну енергію за фіксованою ціною відповідно до Постанови НКРЕКП від 05.06.2019 № 483, а саме 4,32 грн/кВт·год.

Щодо розірвання Договору Позивач зазначає, що претензію Відповідача від 30.03.2023 № 1/35 було розглянуто, Споживачу надано відповідь від 19.04.2023 № 15275/DNEP, в якій роз`яснено порядок розірвання договору відповідно до п. 4.27 ПРРЕЕ. Для розірвання договору Споживачу необхідно надати Постачальнику відповідну заяву про розірвання договірних відносин, проте Відповідач такої заяви не подавав, а тому Договір розірвано не було.

Щодо зміни комерційної пропозиції Позивач пояснює, що 01.04.2024 на сайті Постачальника було опубліковано оголошення про те, що для споживачів, які споживають електричну енергію на технічні цілі, освітлення та комунально-побутові потреби, постачання здійснюватиметься на умовах комерційної пропозиції «Комунально-технічна». Протягом 20 днів від дати публікації від Споживача не надходило письмових заперечень, тому у спірному періоді постачання здійснювалось на умовах зазначеної комерційної пропозиції.

Щодо ЕІС-кодів Позивач зазначає, що присвоєння EIC-коду здійснює відповідний оператор системи розподілу, а Відповідач є стороною договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Оператор системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» - здійснив присвоєння EIC-коду точкам комерційного обліку об`єктів Споживача, що підтверджується Довідкою АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Додатково Позивач надає заяву-приєднання до Договору Відповідача від 17.02.2021.

Щодо розміру заборгованості Позивач посилається на те, що нарахування здійснювалось на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу відповідно до пп. 4.3, 4.12, 4.13, 5.1.2.30 ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку. Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 08.02.2023 у справі № 904/6689/21 та постанову Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 923/1056/21, згідно з яким оператор системи розподілу щомісяця надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання, а наявність факту споживання та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, окрім інформації від оператора. Позивач також зазначає, що Споживач не відмовляється від факту споживання електричної енергії в обсягах відповідно до наданої інформації оператором системи розподілу.

Щодо відсутності нарахувань за період з 31.10.2023 по 31.05.2024 Позивач пояснює, що у зв`язку з наявністю заборгованості Постачальник звертався до ОСР з вимогою про припинення електропостачання, і відповідно до п. 7.10 ПРРЕЕ у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання обсяги електричної енергії покладаються на оператора системи як втрати, тому обсяги за зазначений період дорівнюють 0 кВт·год.

Щодо суми 419 614,56 грн. в Акті звіряння станом на 31.08.2024 Позивач пояснює, що ця сума складається з рахунку за серпень 2024 (216 946,08 грн.), рахунку за авансові платежі на жовтень 2024 (177 219,36 грн.) та рахунку за авансові платежі на вересень 2024 (25 449,12 грн.), при цьому авансові платежі відповідно до п. 5.7 Комерційної пропозиції є рекомендованими, а не обов`язковими.

Позивач також заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, вважаючи їх розмір надмірно завищеним та непропорційним до предмета спору, посилаючись на ст. 126, 129 ГПК України та практику ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України».

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

23.05.2025р. матеріали справи № 904/790/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі №904/790/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.12.2025 об 11:30 годин.

27.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

15.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивоване неможливістю взяти участь представника в судовому засіданні через тимчасову непрацездатність (хворобу), про що був долучений відповідний витяг.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 відкладено на 14.04.2026 на 09:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 сторонам доведено до відома що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні № 511.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026 у зв`язку з неможливістю вирішити спір в даному судовому засіданні, колегія суддів вирішила оголосити перерву до 20.08.2026 на 10:00 год. Надано представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" по справі можливість подати до суду апеляційної інстанці з посиланням на наявні в матеріалах справи докази власні письмові пояснення щодо питаннь які виникли в колегії суддів під час судового засідання. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" по справі можливість подати до суду апеляційної інстанці з посиланням на наявні в матеріалах справи докази, власні поясненя на додаткові пояснення, які будуть надані Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ".

20.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" надійшли додаткові пояснення у справі.

17.08.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" надійшли письмові пояснення щодо доводів ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», викладених у додаткових письмових поясненнях.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кощеєва І.М. та Чус О.В. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату суду № 692/26 від 19.08.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Соп`яненко О.Ю., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2026 Справу № 904/790/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: Соп`яненко О.Ю., Верхогляд Т.А.

20.08.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" є постачальником універсальних послуг на території Дніпропетровської області, якому постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 429 видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам; Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії (пункти 1.1, 2.1 Договору); ТОВ "Управбуд "Західний" є управителем багатоквартирних будинків на підставі договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладених зі співвласниками; У матеріалах справи наявні заяви-приєднання відповідача до Договору від 13.05.2019, 23.10.2019 і 21.01.2022 з додатками "Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача" щодо об`єктів "Житлові будинки", "освітлення сходів, ліфти" та "освітлення місць загального користування"; Позивач виставив відповідачу рахунки за серпень 2024 року (від 31.08.2024 № 255701741399 на суму 216 946,08 грн, строк оплати до 13.09.2024), вересень 2024 року (від 30.09.2024 № 254701837674 на суму 46 794,24 грн, строк оплати до 11.10.2024), жовтень 2024 року (від 31.10.2024 № 257301848956 на суму 14 441,76 грн, строк оплати до 13.11.2024) і листопад 2024 року (від 30.11.2024 № 258002162285 на суму 4 799,52 грн, строк оплати до 13.12.2024), разом 282 981,60 грн; Оплату за зазначеними рахунками відповідач не здійснив.

Арифметичну правильність розрахунку 3 % річних у сумі 3 592,10 грн та інфляційних втрат у сумі 21 256,99 грн, а також вимогу про стягнення 160,38 грн витрат на припинення постачання електричної енергії апелянт окремо не оспорює, посилаючись лише на похідний характер цих вимог від вимоги про стягнення основного боргу, у зв`язку з чим відповідні обставини справи не перевіряються колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до абзацу другого частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.02.2024 у справі № 902/1331/22 (пункт 39), “не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань”.

Твердження апеляційної скарги в частині того, що справу розглянуто неповноважним складом суду через упередженість судді, відхиляються колегією суддів як безпідставні, оскільки доводи апелянта про упередженість ґрунтуються виключно на його незгоді з процесуальними рішеннями суду та змістом оскаржуваного рішення, відвід судді не заявлявся, а допущені судом процесуальні порушення самі по собі не свідчать про розгляд справи неповноважним складом суду у розумінні пункту 1 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що ТОВ "Управбуд "Західний" є неналежним відповідачем, оскільки не має на балансі електроустановок, ліфтів і мереж, ліцензії на постачання електричної енергії та не може бути покупцем електричної енергії, з огляду на таке:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема, “купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку”. Пунктом 6 частини 4 статті 8 цього Закону на управителя багатоквартирного будинку покладено обов`язок “укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг”.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання комунальної послуги укладається, зокрема, “з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку”.

З огляду на викладене колегія суддів враховує правові позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 08.04.2025 у справі № 910/2697/24, який виснував, що положення загального і спеціального законодавства “безумовно встановлюють право управителя багатоквартирного будинку, укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку” (пункт 7.81).

Сам апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що на виконання вимог пункту 6 частини 4 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" “Відповідачем, шляхом підписання Заяв-приєднання, укладено Договір”. Отже, відповідач є стороною Договору як управитель багатоквартирних будинків, а предметом спору є оплата електричної енергії, спожитої для функціонування спільного майна цих будинків.

Закон пов`язує обов`язок управителя укласти договір про постачання електричної енергії саме з функціонуванням спільного майна багатоквартирного будинку, яке не належить управителю на праві власності, а тому відсутність на балансі відповідача ліфтів, електрообладнання та мереж, а також відсутність у штаті працівників відповідної кваліфікації не звільняють його від обов`язків за Договором.

Посилання апелянта на відсутність у нього ліцензії та на лист НКРЕКП від 19.03.2025 № 3131/17.2.2/7-25 колегія суддів відхиляє, оскільки частиною 1 статті 8 Закону України "Про ринок електричної енергії" ліцензування передбачено, зокрема, для господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам, а відповідач у спірних правовідносинах не продає електричну енергію, а купує її для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирних будинків.

Щодо тверджень апеляційної скарги в частині того, що до тарифу на послугу з управління не включено витрат на придбання електричної енергії, колегія суддів виходить з того, що зазначений довід не впливає на правильність вирішення спору, оскільки умови договорів відповідача зі співвласниками багатоквартирних будинків визначають їхні взаємні розрахунки і не змінюють обов`язку відповідача оплатити постачальнику вартість спожитої електричної енергії за Договором (статті 526, 629 Цивільного кодексу України).

Посилання апелянта на постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц та від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 щодо наслідків пред`явлення позову до неналежного відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки у цій справі відповідач є стороною Договору, з якого виникла спірна вимога, а тому підстав вважати його неналежним відповідачем немає.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що Договір є розірваним з 01.05.2023 на підставі претензії від 30.03.2023 № 1/35 та попередження від 01.05.2023 № 1/43, з огляду на таке:

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною 3 статті 651 цього Кодексу у разі односторонньої відмови від договору, “якщо право на таку відмову встановлено договором або законом”, договір є відповідно розірваним.

Пунктом 13.5 Договору, на який посилається апелянт, передбачено право сторін розірвати Договір “у встановленому законодавством порядку”. Відповідно до пункту 4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи “про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів”.

Апелянт не надав доказів подання заяви про розірвання Договору в такому порядку, як і доказів остаточного припинення користування електричною енергією на об`єктах, щодо яких укладено Договір. Позивач у відповіді від 19.04.2023 № 15275/DNEP роз`яснив відповідачу порядок розірвання Договору, і ця обставина апелянтом не спростована.

Посилання апелянта на те, що Договір слід вважати розірваним “за мовчазною згодою” позивача, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до частини 3 статті 205 Цивільного кодексу України воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням лише у випадках, встановлених договором або законом, а апелянт не посилається на умову Договору чи норму закону, яка надавала б мовчанню позивача значення згоди на розірвання Договору.

Відсутність нарахувань за Договором у період з 31.10.2023 по 31.05.2024 позивач пояснив зверненнями до оператора системи розподілу з вимогою про припинення електропостачання у зв`язку з заборгованістю відповідача. Ця обставина стосується іншого періоду і сама по собі не свідчить про припинення Договору.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що відповідач не відповідає критеріям малого непобутового споживача, а постачання здійснювалося на умовах комерційної пропозиції "Універсальна", а не "Комунально-технічна", з огляду на таке:

Пунктом 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається “у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків”, оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Отже, право відповідача на отримання електричної енергії для потреб спільного майна багатоквартирних будинків від постачальника універсальних послуг і ціна такої електричної енергії визначені законом, а найменування його статусу в заявах-приєднання не змінює обов`язку оплатити спожиту електричну енергію. Колегія суддів при цьому зауважує, що віднесення відповідача позивачем до "колективних побутових споживачів" є неточним, оскільки відповідач не є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, однак ця неточність на вирішення спору не впливає.

Позивач здійснив нарахування за ціною 4,32 грн/кВт·год, тобто за ціною для побутових споживачів. Апелянтом не доведено, що застосування комерційної пропозиції "Універсальна" змінило б характер спірних правовідносин і поліпшило б становище апелянта, оскільки апелянт не навів, яка ціна мала бути застосована за цією комерційною пропозицією, і не надав альтернативного розрахунку.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що позивач не довів наявності договірних відносин щодо 21 точки комерційного обліку, зазначеної у довідці оператора системи розподілу, а також розміру заборгованості, з огляду на таке:

Відповідно до пункту 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником “здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії”.

Обсяг спожитої відповідачем у серпні - листопаді 2024 року електричної енергії (65 548 кВт·год) підтверджено довідкою оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", яку сам апелянт в апеляційній скарзі характеризує як довідку “із переліком ЕІС-кодів точок комерційного обліку Відповідача”. За пунктом 13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг є, зокрема, “надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії”.

Апелянт не стверджує і не надав доказів того, що зазначені у довідці точки комерційного обліку належать іншим особам або розташовані в будинках, які не перебувають в його управлінні, як і не надав власних даних комерційного обліку, які б спростовували дані оператора системи розподілу. Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Твердження апелянта про розбіжність між сумами заборгованості в рахунках та в актах звіряння спростовуються фактичними обставинами справи, оскільки суми, які апелянт наводить як суми рахунків за вересень - листопад 2024 року (263 740,32 грн, 278 182,08 грн, 282 981,60 грн), є наростаючим залишком заборгованості, а сума місячних рахунків за серпень - листопад 2024 року (216 946,08 грн, 46 794,24 грн, 14 441,76 грн і 4 799,52 грн) становить заявлені до стягнення 282 981,60 грн.

Жоден з актів звіряння, на які посилається апелянт (419 614,56 грн, 487 753,92 грн, 329 071,68 грн, 291 876,48 грн і 287 781,12 грн), не фіксує заборгованості, меншої за заявлену до стягнення. Позивач пояснив, що сума 419 614,56 грн в акті звіряння станом на 31.08.2024 складається з рахунку за серпень 2024 року (216 946,08 грн) та рахунків на авансові платежі на вересень і жовтень 2024 року (25 449,12 грн і 177 219,36 грн), які за пунктом 5.7 комерційної пропозиції є рекомендованими, а не обов`язковими. Сам апелянт пов`язує зміну сум в актах звіряння з «наявністю виставлених рахунків за наступний місяць».

Колегія суддів зауважує, що доводи апелянта у цій частині є також внутрішньо суперечливими: стверджуючи про сумніви у підписанні заяв-приєднання директором відповідача і вимагаючи витребувати їх оригінали, апелянт водночас визнає, що уклав Договір шляхом підписання заяв-приєднання, і посилається на їх зміст (комерційну пропозицію "Універсальна", переліки EIC-кодів) як на підставу власних заперечень.

Колегія суддів враховує доводи апеляційної скарги в частині того, що місцевий господарський суд не надав оцінки доводам і доказам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, не вирішив його клопотання про розгляд справи за участю сторін та про витребування оригіналів письмових доказів і не відреагував на ненадання позивачем відповідей на запитання відповідача, поставлені в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги і в частині того, що підстав для розгляду справи без повідомлення учасників справи всупереч клопотанню відповідача не було. Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, за умови, що “предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб”. Ціна позову у цій справі (307 991,07 грн) перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 (302 800,00 грн), а тому твердження оскаржуваного рішення про протилежне не відповідає матеріалам справи.

Однак зазначені порушення усунуто під час апеляційного перегляду. Суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритих судових засіданнях з повідомленням учасників справи, у яких 14.04.2026 і 20.08.2026 брали участь представники обох сторін. Ухвалою від 16.06.2025 суд апеляційної інстанції зобов`язав позивача надати відповіді на запитання відповідача, і позивач надав такі відповіді у відзиві на апеляційну скаргу, а ухвалою від 14.04.2026 надав сторонам можливість подати додаткові письмові пояснення. Доводи і докази відповідача колегія суддів оцінено вище, переглядаючи справу за наявними у ній і додатково поданими доказами (частина 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно, зазначені порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не призвели до неправильного вирішення спору.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що відповідач, будучи стороною Договору, не оплатив вартість спожитої у серпні - листопаді 2024 року електричної енергії у сумі 282 981,60 грн, що, у свою чергу, є підставою для відхилення доводів апеляційної скарги в частині відсутності підстав для стягнення основного боргу, а також похідних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 276 цього Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (логічна суперечність: вище колегія визнала порушення судом першої інстанції ст. 252 ГПК України та вимог щодо вмотивованості рішення; рекомендовано додатково зазначити, що з урахуванням абзацу другого ч. 2 ст. 277 ГПК України встановлені процесуальні порушення не є підставою для скасування рішення, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи)

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням викладеного, колегія суддів виснує, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 544,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. (неповнота: апелянт просив покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій, позивач заперечував проти їх розміру; рекомендовано зазначити, що з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги ці витрати покладаються на апелянта і відшкодуванню не підлягають)

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 у справі № 904/790/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 544,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Управбуд "Західний".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 29.10.2026

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Ю. Соп`яненко

Суддя Т.А. Верхогляд