Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №953/11605/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11605/26

н/п 2/953/5828/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

секретар судового засідання Смаль Ю.О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

14.08.2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому просить стягнути суму заборгованості в розмірі 54809,48 гривень, судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.05.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 103859787, за умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів до кредитного договору №103859787 від 30.05.2024 р. відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором. У п. 7.1 Кредитного договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі - надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами Договору.

28.10.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 року.

Сума заборгованості відповідача становить 54809,48 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9106,16 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить – 900 грн.; прострочена заборгованість за відсотками становить – 39803,32 грн.; прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить – 0 грн.; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5000 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.08.2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадженняв судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 08.10.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Монобанк, емітент АТ "Універсал Банк" наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: - інформацію про те, чи було емітовано банківську картку НОМЕР_1 на ім`я: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 30.05.2024 року, у разі наявності карти, але на інше ім`я – надати дані особи отримувача кредитних коштів; - інформацію про зарахування на банківську картку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 10000 грн. від ТОВ «Мілоан» в період з 30.05.2024 по 06.06.2024 року.

26.10.2026 до канцелярії суду від АТ "Універсал Банк" надійшла витребувана інформація на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 08.10.2026.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 29.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений договір про споживчий кредит №103859787. Сума кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 345 днів. Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів): 10.05.2025. Відповідно до п. 1.5. Денна процентна ставка складає 1,15%, а орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 11417,45 відсотків річних. Відповідно до п.п. 1.5.2. – 1.5.3. проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. У п. 7.1 Кредитного договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідач для отримання кредиту зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця через заповнення відповідної реєстраційної форми на Веб-сайті. Для отримання кредитних коштів відповідач здійснив заповнення заяви на отримання кредиту на Веб-сайті Кредитодавця. Відповідач ознайомившись з умовами кредитування визначеними в проєкті договору підтвердив його підписання (акцепт). Для підписання договору інформаційно-телекомунікаційна система надіслала відповідачу одноразовий ідентифікатор із кодом для підписання договору, отриманий код відповідач використав для підписання відповіді про прийняття пропозиції Кредитодавця щодо укладення Договору про споживчий кредит. Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 842884. Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1. Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Факт отримання ОСОБА_1 споживчого кредиту у сумі 10000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №89988357 від 30.05.2024 та відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором 103859787 за період з 30.05.2024 по 28.10.2024.

28.10.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024, за умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 року.

Зі змісту акту приймання-передачі права вимоги 28.10.2024 року вбачається, що вказаний акт складений на виконання п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024 року. Кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників від 28 жовтня 2024 року, що є додатком до договору відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024 року.

З Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №113-МЛ/Т від 28.10.2024 року вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 року у розмірі 30078,36 грн.

У п. 1.1. Договору відступлення прав вимоги № 113-МЛ/Т від 28.10.2024 року, зазначено, що за цим договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель Заборгованості). П. 1.2. Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржника належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до п. 1.3 договору про споживчий кредит № 103859787, строк кредиту становить 345 днів, а саме з 30.05.2024 по 10.05.2025, а тому в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 за період з 29.10.2024 по 10.05.2025, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було здійснено нарахування відсотків за 194 календарних днів (29.10.2024 – 24.04.2025) в розмірі 39803,22 грн.

01.07.2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило на адресу ОСОБА_1 письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості, в якій повідомлялося про необхідність погасити заборгованість у розмірі 54809,48 грн.

Згідно з Виписки особового рахунка за Кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 54809,48 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9106,16 грн; заборгованість за комісією за надання кредиту – 900 грн.; заборгованість за відсотками – 39803,32 грн.; заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання – 5000 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд встановив, що ОСОБА_1 підписав з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Договір про споживчий кредит № 103859787 від 30.05.2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 842884.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що він ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перед відповідачем виконав, перерахувавши останньому обумовлені кредитним договором кошти.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором №103859787 від 30.05.2024 року в сумі 48909,48 гривень, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9106,16 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 39803,32 гривень.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою у повному розмірі не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 48909,48 гривень.

Що стосується стягнення комісії у сумі 900 грн. суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Укладаючи кредитний договір сторони погодили сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1150,00 грн. Комісія за надання кредиту нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Погоджені сторонами умови кредитного договору, в яких зазначено перелік послуг, за які передбачено сплату комісії за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, не є нікчемними, оскільки відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування».

Вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії, передбаченої п. 8 кредитного договору, відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування», та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню така в розмірі 900 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, суд приходить до наступного.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Верховний Суд уже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказував, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Оскільки неустойка за кредитним договором нарахована у період дії воєнного стану, то відповідач звільняється від обов`язку його сплати на користь позивача.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5000 грн. слід відмовити.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 103859787 від 30.05.2024 року у сумі 49809,48 гривень, яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9106,16 гривень, простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 900 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 39803,32 гривень.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснюється адвокатським об`єднанням «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенко М.І. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025.

Згідно акту №Д/31210 наданих послуг від 15.07.2026 адвокатом надані послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025: боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , кредитний договір: №103859787. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 гривень.

Відповідно до детального опису наданих послуг до акту №Д/31210 від 15.07.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, адвокатом надані послуги у справі, про стягнення заборгованості за кредитним договором 103859787, боржник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а саме: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі - 30 хв., складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта - 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., усього 6 год. 30 хв.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Рішенням суду стягнуто на корить позивача 49809,48 грн., що становить 90,88 % від ціни позову, а тому з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2419,59 грн (2662,40 грн х 90,88 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №103859787 від 30.05.2024 у розмірі 49809 (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`ять) грн. 48 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 9106,16 гривень, простроченої заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 900 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 39803,32 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) грн. 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп..

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 28.10.2026.

Суддя С.А.Колесник