Вирок від 27 жовтня 2026 р. у справі №522/5377/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5377/26

1-кп/522/2636/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12026163510000181 від 08.03.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, із середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», раніше судимого, останній раз 10.03.2025 Суворовским районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі, 04.09.2025 умовно- достроково звільнений з Вознесенської ВК Миколаївської області (невідбутий термін 2 роки 2 місяці 28 днів),

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

1. Згідно із вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

2. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан на всій території України.

3. Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 № 262/нст від 10.09.2025 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 10.09.2025 №169-PC на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового спеціалізованого батальйону, зараховано на військову службу до списків особового складу на всі види забезпечення та поставлений на котлове забезпечення за каталогом продуктів.

4. Перебуваючи на військовій службі на вищевказаній посаді, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов?язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

5. Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства, ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , на посаді оператора безпілотних літальних апаратів екіпажу безпілотніх авіаційних комплексів взводу безпілотного авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового спеціального батальйону, у військовому звані «солдат», вчинив кримінальні правопорушення за таких обставин.

6. Так, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був військовослужбовцем та проходив військову службу за контрактом на посаді оператора безпілотних літальних апаратів екіпажу безпілотніх авіаційних комплексів взводу безпілотного авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів штурмового спеціального батальйону у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому звані «солдат», у порушення ст. ст. 9, 11, 16, 17, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил, в умовах діючого на території України воєнного стану, 07.03.2026, приблизно о 23 год 20 хв, зустрів на вулиці раніше незнайомих ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які відпочивали у закладі «Prince» за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, буд. 17, де останні вийшли на вулицю. Під час спілкування між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт, який у подальшому переріс у словесний конфлікт між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , в ході якого у ОСОБА_8 виник кримінально-протиправний намір, спрямований на відкрите заволодіння майном ОСОБА_9 , коли останній взяв до рук мобільний телефон та намагався зателефонувати батьку.

7. Реалізуючи свій кримінально-протиправний намір, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, в умовах діючого на території України воєнного стану, перебуваючи у статусі раніше засудженого за вчинення майнового кримінального правопорушення та звільненого від відбування покарання умовно-достроково, діючи умисно, повторно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 відкрито вирвав з рук ОСОБА_12 мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro», у корпусі золотистого кольору, модель А2890, IMEII: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , серійний номер НОМЕР_5 , EID: НОМЕР_7 із об?ємом пам?яті 128 GB з sim-карткою оператора мобільного зв?язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_6 , вартістю 20 180 (двадцять тисяч сто вісімдесят гривень) 00 копійок, та намагався піти у невідомий напрямок.

8. Коли ОСОБА_9 наздогнав ОСОБА_8 , останній наніс один удар кулаком правої руки в область голови та один удар ногою в область тулубу ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: травматичної перфорації правої барабанної перетинки, синця в правій завушній ділянці, які не були небезпечними для життя та складають єдиний морфологічний комплекс і оцінюються разом та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я та тілесні ушкодження: садна в проекції правої кисті, на лівій кисті, в проекції лівого променево-зап?ястового суглобу, в проекції правого та лівого колінних суглобів, синця в проекції лівого клубового гребня, як окремо так і разом, які не були небезпечними для життя та згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, в результаті чого, побоюючись за своє життя та здоров?я, реально сприймаючи протиправні дії ОСОБА_8 , потерпілий ОСОБА_9 перестав чинити супротив.

9. У подальшому, ОСОБА_8 зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 20 180 (двадцять тисяч сто вісімдесят гривень) 00 копійок.

ІІ. Позиція обвинуваченого

10. Обвинувачений ОСОБА_8 допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що дійсно вчинив інкриміноване йому діяння. Цивільний позов визнав частково, а саме: в частині вартості мобільного телефону, в інший частині - цивільний позов не визнав.

ІІІ. Позиція потерпілого

11. Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про його проведення. Подав цивільний позов у якому просив стягнути на свою користь майнову шкоду у розмірі 21664,10 грн, моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн.

ІV. Оцінка суду

12. З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

13. Враховуючи показання обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд вважає, що дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 186 КК України, як - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно та в умовах воєнного стану.

14. Вина ОСОБА_8 у скоєному доведена у повному обсязі.

V. Призначення покарання

15. Обставиною, яка пом`якшуює покарання ОСОБА_8 відповідно до статті 66 КК України є щире каяття.

16. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до статті 67 КК України Суд не встановив.

17. Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_8 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином;

- враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення);

- особу винного його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

- відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання;

- те, що завдана матеріальна шкода в повному обсязі відшкодована не була;

- те, що він вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2025.

18. За таких обставин Суд доходить висновку, що обираючи покарання, є всі підстави обрати його не в межах максимальної санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

19. Визначаючи покарання, яке має понести винний ОСОБА_8 за вчинене кримінальне правопорушення, Суд дійшов висновку про призначення винному покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років.

20. Суд вважає, що саме таке покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, у цьому випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_8 саме такого виду покарання.

21. Відповідно до ч. 3 ст. 81-1 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає такій особі покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.

22. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

23. Враховуючи, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2025, тому Суд вважає необхідним, відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_8 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 та призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 7 (років) 1 (один) місяць позбавлення волі.

24. Також на підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України, Суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення у період часу з 08.03.2026 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

VI. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку

25. Відповідно до цивільного позову потерпілий ОСОБА_9 просить стягнути з ОСОБА_8 на свою користь 100 000 грн моральної шкоди, 21664,10 грн матеріальної шкоди. Як вказано вище, обвинувачений цивільний позов визнав частково, лише щодо матеріальної шкоди.

26. Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

27. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

28. Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

29. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК).

30. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

31. Однією з обов`язкових умов настання відповідальності є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діянням особи та заподіянням шкоди, який полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.

32. Розмір відшкодування моральної шкоди, Суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпілі (береться до уваги те, що шкода заподіяна злочинними діями, які порівняно з іншими видами правопорушень є найбільш суспільно небезпечними), тривалістю відновлювального періоду, стану здоров`я потерпілої, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану (оскільки шкода була заподіяна здоров`ю особи, яке відповідно до статті 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю), а також виходячи із принципу справедливості та розумності.

33. За обставинами справи моральна шкода підлягає відшкодуванню у відповідності до статей 23, 1167, 1168 Цивільного кодексу України.

34. Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 20000 грн. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) на відшкодування моральної шкоди.

35. Згідно зі статтею 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

36. Статтею 1177 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

37. Визначаючи розмір відшкодування матеріальних збитків, Суд вважає, що їх розмір підтверджується на суму 21664 грн 10 коп. (двадцять одну тисячу шістсот шістдесят чотири гривні 10 коп.).

38. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.11.2026 обраний ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2026.

39. Відповідно до ст. 374 КПК України суд, при ухваленні вироку приймає, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

40. У пунктах 46, 47 рішення у справі «Руслан Яковенко проти України», заява № 5425/11, рішення від 04 червня 2015 року, ЄСПЛ чітко розмежував підстави обмеження гарантій, встановлених ст. 5 Конвенції.

41. Суд зазначив, що попереднє ув`язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

42. Також Суд вказав, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» п. 1 ст. 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. У зв`язку з цим, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, яких за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з`явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту (див. рішення у справі «Вемгофф проти Німеччини» (Wemhoff v. Germany), від 27 червня 1968 року, С. 23, п. 9, Series А № 7).

43. За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність залишити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у формі тримання під вартою без змін до набрання вироком законної сили.

44. Рішення про речові докази необхідно прийняти відповідно до статті 100 КПК України.

Із цих підстав,

керуючись статтями 349, 368, 370-371, 373-374, 376, Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим за частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2025 та призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

3. Початок строку відбуття покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

4. На підставі частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період часу з 08.03.2026 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

5. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», обраний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

6. Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь потерпілого ОСОБА_9 , заподіяну моральну шкоду в розмірі 20000 грн 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) та 21664 грн 10 коп. (двадцять одну тисячу шістсот шістдесят чотири гривні 10 коп.) заподіяної матеріальної шкоди.

7. DVD-R диск, із фрагментами відеозаписів за 07.03.2026 з камер відеоспостереження, які було отримано від керуючого ресторану KFC «Аркадія», що розташоване за адресою: м. Одеса, Аркадійська алея, за період часу з 20:00 годині по 24:00 годині 07.03.2026 та DVD-R диск, із фрагментами відеозаписів за 07.03.2026 з камер відеоспостереження, які було отримано від начальника охорони «Аркадія Сіті», що розташоване за адресою: м. Одеса, Аркадійська алея, за період часу з 20:00 годині по 24:00 годині 07.03.2026 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1