Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №950/2108/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/2108/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Стеценко В. А.

Номер провадження 33/816/1623/26Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника потерпілого ВЧ НОМЕР_1 - Сініцина Дмитра Валентиновича на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.09.2026, якою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

закрито провадження за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Кругляка В.В.,

установив:

Відповідно до постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.09.2026, 27.06.2026 співробітниками Лебединського відділення поліції Сумського РВП ГУНП в Сумській області складено протокол серії ЕПР1 № 704222 про те, що ОСОБА_1 27.06.2026 о 11.54 год на вул. Сумська, 65 в м. Лебедин Сумської області, керуючи автомобілем Дачія Сандеро, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював маневр, а саме поворот ліворуч та не впевнився, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Пежо Ландтрек під керуванням ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п. 2.3Б, 10.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КпАП України.

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.09.2026 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, представник потерпілого звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.09.2026 та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з дослідженого в судовому засіданні пояснення (а.с. 7), вбачається, що на місці події водій автомобіля Пежо Ландтрек стверджував, що перед дорожньо-транспортною пригодою здійснював випередження автомобіля Дачія Сандеро білого кольору і рухався по суміжній полосі руху, а притягнутий включив показник повороту свого автомобіля одночасно з початком здійснення повороту ліворуч, що не дало можливості своєчасно зреагувати і зупинити транспортний засіб потерпілого.

Зі схеми (а.с. 8), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що вул. Сумська в м. Лебедині в місці зіткнення автомобілів Дачія Сандеро та Пежо Ландтрек має ширину 12 м та 2 полоси руху - попутну та зустрічну, на якій перебували після ДТП пошкоджені автомобілі та їх уламки. При цьому на копії схеми, яка була надана ОСОБА_2 відсутні відомості про ширину проїзної частини в 12 м та відомості про 2 полоси руху, зазначено, що дорожня розмітка відсутня, тому, на думку апелянта, є незрозумілим звідки суд отримав інформацію про ширину проїзної частини.

Також представник потерпілого Сініцин Д.В. зазначає, що уламки розташовані майже біля лівого краю проїзної частини, що свідчить про розташування місця зіткнення ближче до лівого краю проїзної частини.З матеріалів правопорушення вбачається, що автомобіль Рено здійснював маневр повороту ліворуч на рівній ділянці проїзної частини поза перехрестям. При цьому автомобіль рухається з однаковою швидкістю. В цей момент з`являється автомобіль Пежо, який вочевидь перебуває на зустрічній для нього смузі руху, при цьому рухається в загальмованому стані, оскільки чітко видно, що колеса автомобіля не крутяться, що свідчить про застосування водієм Кондратенком гальмування зі зміною напрямку руху ліворуч з метою уникнення зіткнення з автомобілем Рено, з боку якого жодних дій, направлених для уникнення зіткнення не вбачається.

Таким чином, на думку апелянта, наявними матеріалами повністю доводиться вина ОСОБА_1 у порушення вимог п.п.2.3.6, 10.1ПДР України, оскільки останній перед виконанням маневру повороту ліворуч поза перехрестям не переконався у його безпечності, чим створив небезпеку для іншого учасника руху, а саме водія ОСОБА_3 , який рухався в межах Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

Також Лебединським районним судом Сумської області було розгляну: матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та винесено постанову від 23.092026 про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Водночас порушення правил одним учасником дорожнього руху саме по собі не виключає порушення іншим, тому суд окремо перевіряє твердження про неуважність ОСОБА_2 . Пункт 12.3 ПДР зобов`язує водія в разі виникнення небезпеки, яку він об`єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Зафіксоване гальмування підтверджує вжиття заходів до зменшення швидкості. Разом із тим , сам звук гальмування не визначає точного часу реакції, початкової швидкості, гальмівного шляху чи технічної можливості уникнути зіткнення. Відсутність таких даних не може компенсуватися припущенням про запізнілу реакцію водія.

До початку апеляційного розгляду від представника потерпілого Сініцина Д.В. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисника Кругляка В.В., які заперечували проти апеляційної скарги, повторно дослідивши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи, не дотримався вищезазначених вимог закону і даючи оцінку встановленим обставинам та наявним доказам у справі, прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно зі змістом ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується дослідженими апеляційним судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 704422 від 27.06.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (а.с. 3);

- письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 (а.с. 7);

- схемою, долученою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 27.06.2026, на якій зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування автомобілів Дачія Сандеро, д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_4 (а.с. 8);

- відеозаписом з камери зовнішнього огляду, якою зафіксовано рух автомобілів Дачія Сандеро, д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_4 (а.с. 18).

Дослідивши зазначені докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вони узгоджуються між собою в істотних обставинах дорожньо-транспортної пригоди та підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України, яке перебуває у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Так, відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі.

Згідно з пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Зазначені вимоги Правил дорожнього руху покладають на водія обов`язок перед виконанням маневру повороту ліворуч оцінити дорожню обстановку, врахувати положення інших транспортних засобів, напрямок та характер їх руху, а також переконатися в тому, що обраний маневр не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою він здійснював випередження автомобіля Дачія Сандеро та рухався суміжною смугою. За його поясненнями, ОСОБА_1 розпочав поворот ліворуч одночасно з увімкненням покажчика повороту (а.с. 7), унаслідок чого водій автомобіля Пежо Ландтрек не мав достатнього часу для своєчасного реагування на зміну напрямку руху автомобіля Дачія Сандеро та запобігання зіткненню.

Наведені пояснення підлягають оцінці не ізольовано, а в сукупності з іншими матеріалами справи, зокрема схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та відеозаписом руху транспортних засобів, дослідженим апеляційним судом, і який в повному обсязі підтверджує дані пояснення водія автомобіля ОСОБА_4 .

При цьому апеляційний суд зазначає, що відеозапис із камери зовнішнього огляду є самостійним джерелом доказової інформації, яке дає змогу оцінити динаміку дорожньої обстановки та співвіднести пояснення учасників події з фактичним перебігом дорожньо-транспортної пригоди, його оцінка має здійснюватися з урахуванням інших доказів у справі, без надання будь-якому з них наперед установленої сили.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності відомостей про ширину проїжджої частини та кількість смуг руху, зазначених у схемі дорожньо-транспортної пригоди, відомостям, наведеним у копії схеми ДТП не спростовують факту дорожньо-транспортної пригоди та необхідності оцінки дій водіїв з погляду дотримання ними вимог Правил дорожнього руху України. При цьому кінцеве розташування уламків транспортних засобів не дає змоги без додаткового обґрунтування достовірно встановити всі параметри руху автомобілів перед зіткненням. Разом із тим, відповідні відомості можуть враховуватися в сукупності з відеозаписом, письмовими поясненнями учасників події та іншими доказами, якщо вони підтверджують один одного.

Апеляційний суд наголошує, що відповідальність за статтею 124 КУпАП настає не лише за сам факт участі особи в дорожньо-транспортній пригоді, а за наявності доведеного порушення Правил дорожнього руху, яке перебуває у причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів чи іншого майна.

Отже, для вирішення питання про винуватість ОСОБА_1 необхідно встановити, чи дотримався він вимог пунктів 2.3 «б» та 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком повороту ліворуч, а також чи перебуває виявлене порушення в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

За результатами дослідження матеріалів справи апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , виконуючи маневр повороту ліворуч, був зобов`язаний попередньо оцінити дорожню обстановку та переконатися в безпечності зміни напрямку руху, факт увімкнення покажчика повороту не звільняє водія від обов`язку дотримуватися вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

У разі, коли водій розпочинає маневр без належної оцінки дорожньої обстановки, внаслідок чого інший учасник дорожнього руху змушений екстрено реагувати на раптову зміну напрямку руху транспортного засобу та відбувається зіткнення, такі обставини підлягають оцінці з погляду дотримання водієм вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України.

Водночас факт здійснення водієм автомобіля Пежо Ландтрек ОСОБА_2 випередження чи обгону автомобіля Дачія Сандеро під керуванням ОСОБА_1 не є достатньою підставою для висновку про відсутність порушення з боку останнього водія, оскільки дії кожного учасника дорожнього руху мають оцінюватися окремо, з урахуванням установлених обставин, відповідних вимог Правил дорожнього руху та причинного зв`язку між конкретним порушенням і наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги представника потерпілого Сініцина Д.В. вбачається, що постановою Лебединського районного суду Сумської області від 23.09.2026 провадження щодо ОСОБА_2 за фактом цієї дорожньо-транспортної пригоди закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Однак, зазначене судове рішення не визначає результату розгляду справи щодо ОСОБА_1 , оскільки наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення в діях кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди підлягає окремому встановленню на підставі доказів, досліджених у відповідному провадженні.

Крім того, відповідно до пункту 12.3 Правил дорожнього руху України в разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Водночас для висновку про порушення зазначеної вимоги необхідно встановити, коли саме виникла небезпека для водія, чи мав він об`єктивну можливість своєчасно її виявити та чи дозволяли дорожні умови й технічні характеристики транспортного засобу вжити заходів, достатніх для уникнення зіткнення. Факт зіткнення або застосування гальмування не дає змоги без додаткових даних однозначно встановити наявність чи відсутність такого порушення. Разом із тим, відсутність установленого порушення з боку ОСОБА_2 ПДР України не виключає можливості притягнення до адміністративної відповідальності іншого учасника дорожнього руху, якщо склад правопорушення в діях останнього доведений у передбаченому законом порядку.

З урахуванням установлених обставин суддя апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки не забезпечує належної оцінки доказів у їх сукупності та не враховує значення обов`язку водія переконатися в безпечності маневру перед зміною напрямку руху.

Таким чином, за умови підтвердження дослідженим відеозаписом та іншими доказами того, що ОСОБА_1 розпочав поворот ліворуч, не переконавшись у безпечності маневру, а таке порушення перебуває в причинному зв`язку зі зіткненням транспортних засобів, у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Як встановлено судом, адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 вчинено 27.06.2026, а тому передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення у даній справі закінчився 27.09.2026.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Таким чином, на час апеляційного розгляду справи строк, протягом якого відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП на ОСОБА_1 могло бути накладено адміністративне стягнення, закінчився, а тому провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, а апеляційна скарга представника потерпілого, таким чином, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

постановив:

Апеляційну скаргу представника потерпілого ВЧ НОМЕР_1 - Сініцина Дмитра Валентиновича задовольнити частково.

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 15.09.2026 про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Провадження в даній справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова