Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №591/3472/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3472/26

Провадження № 2/591/1271/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №591/3472/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що відповідач укладав кредитний договір з ТОВ «Мілоан», за яким отримав кредитні кошти в сумі 3600 грн. Зобов`язання з повернення коштів та сплати відсотків не виконав. У подальшому на підставі договору факторингу позивачу перейшло право вимоги до відповідача за цим договором на загальну суму 25884,14 грн., у тому числі 3600 грн. – тіло, 5702,40 – комісія, 7200 грн. – штрафні санкції.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.

Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання. Ухвалою від 29.10.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позову, зазначивши, що позивачем не доведено набуття права вимоги. Матеріали справи не містять доказів погодження наданих кредитних умов. Заперечує факт укладення договору та підписання його, а також отримання кредитних коштів. Зазначає, що під час дії вожнного стану неустойка не нараховується. Він, як військовослужбовець, має пільги щодо нарахування відсотків за кредитним договором. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача у позові просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 26.06.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 9457996.

Згідно з пунктами 1.1-1.7 цього Договору сума кредиту складає 3600грн., а процентна ставка за користування кредитом 0,97% на день , кредит надається строком на 360 днів.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 972.00 грн., яка нараховується за ставкою 27.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 27.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Відповідно до п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 11563.20 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Договір також містить такі умови:

2.1. Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

4.1. У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у 8 розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Додатком до договору є графік платежів.

Відповідно до довідки та копії платіжного доручення 26.06.2025 ТОВ «Мілоан» здійснило перерахування коштів відповідачу в сумі 3600 грн. за договором 9457996 (а.с. 31).

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті колект» 25.11.2025 року уклали договір факторингу. Відповідно до умов договору та додатків до нього ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Сіті Колект» належне йому право вимоги до осіб коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоан», а ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло право вимоги грошових коштів за договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача за договором №9457996 на суму 16502,00 грн., у тому числі 3600 грн. – тіло, 5702,40 – комісія, 7200 грн. – штрафні санкції (а.с. 29).

Відповідно до наданих позивачем розрахунків за період з 26.06.2025 по 25.11.2025 оплат відповідач у вказаному періоді не здійснював, у цьому періоді нараховувалась комісія за обслуговування кредиту, комісія згідноз п. 4.1 договору та нараховувались штрафні санкції. Загалом борг становив 16502,00 грн., у тому числі 3600 грн. – тіло, 5702,40 – комісія, 7200 грн. – штрафні санкції (а.с. 21).

Як вбачається з відповіді АТ «Сенс Банк» на запит суду карта 4028082010791802 емітована на ім`я відповідача. Наданою випискою підтверджується перерахування відповідачу 26.06.2025 коштів в сумі 3600 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 3600 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення сторонами кредитного договору, який містить умови кредиту, процентні ставки, строк користування кредитом та інші істотні умови. Відповддю АТ «Сенс Банк» підтвержується факт перерахування коштів відповідачу за укладеним кредитним договором.

Наданими доказами підтверджується відступлення права вимоги до відповідача за укладеним з відповідачем кредитним договором. Таким чином, позивач, як новий кредитор, має право вимагати стягнення на свою користь коштів за вказаним кредитним договором.

Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту та відступлення до позивача права вимоги за кредитним договором підтверджені належними доказами, а тому заборгованість зі сплати тіла підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Суд не погоджується з вимогою про стягнення комісії.

Згідно із частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за надання, обслуговування і повернення кредиту.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див.: постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21).

Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення плати за надання кредиту (комісію).

При цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена разова комісія.

Таким чином, враховуючи, що ані позикодавець у кредитному договорі, ані позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення пункту кредитного договору щодо обов`язку позичальника одноразово в момент видачі кредиту сплатити комісію, є нікчемним відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з викладеним вимоги про стягнення комісії не підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Оскільки неустойка за укладеним кредитним договором нараховувалась під час дії воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача . Відтак, у задоволенні вимог у частині стягнення з відповідача штрафу слід відмовити.

Загалом за вказаним кредитним договором підлягає стягненню борг в загальному розмірі 3600 грн. У іншій частині вимог слід відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв?язку з частковим, на 13,9%, задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 320,29 грн., сплачений при зверненні до суду.

При зверненні з позовом у позовній заяві позивачем було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги акту наданих послуг, яким визначено перелік виконаних робіт на суму 9000 грн. у справі за позовом до ОСОБА_1 , копію платіжної інструкції про перерахування коштів.

Суд зазначає, що надані докази підтверджують факт укладення з позивачем договору про надання правничої допомоги у даній справі.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Враховуючи наявність відповідного клопотання відповідача, той факт, що справа про стягнення кредитної заборгованості є нескладною, її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, час, фактично витрачений адвокатом на представництво інтересів клієнта, суд вважає за належне зменшити розмір витрат, що підлягає розподілу, до 3 000 грн.

Враховуючи часткове, на 13,9% від первісно заявлених, задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 417,00 грн.

Що стосується 381,74 грн. судових витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику, а також роздрукуванням документів для подачі їх до суду, то позивачем не доведено реальності їх понесення, оскільки не надано жодних доказів, що вказані витрати ним понесено саме внаслідок звернення до суду з даним позовом, та не доведено їх необхідності, оскільки позов подано не в паперовій формі, а через підсистему «Електронний суд», а доказів, які б підтверджували вартість поштових послуг для направлення відповідачу копії позову з д одатками – не подано.

Загалом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 737,29 грн., що складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» борг за договором про споживчий кредит № 9457996 в розмірі 3600 грн., а також судові витрати в загальному розмірі 737,29 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 29.10.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко