Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №686/12780/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/12780/26

Провадження № 22-ц/820/2179/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року, суддя Польова В.Є., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20019-06/2023 від 15.06.2023 у розмірі 57148 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 15.06.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, за яким позичальнику надано 7000 грн, строком на 360 днів, зі сплатою процентів за ставкою 1,99% в день.

ТОВ «Аванс кредит» перерахувало кредитні кошти на зазначений у договорі картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , однак останній зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

16.11.2023 ТОВ «Аванс кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за цим договором на підставі договору відступлення прав вимоги №16112023.

На дату подання позову заборгованість становила 57148 грн, з яких 7000 грн заборгованості за кредитом, 50148 грн заборгованості за процентами.

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05.08.2026 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит – Капітал» заборгованість за кредитним договором №20019-06/2023 від 15.06.2023 у розмірі 57148 грн, 2662,40 грн судового збору та 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції виходив з доведеності обставин щодо укладення між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 кредитного договору, умови якого позичальник не виконав, допустив прострочення сплати за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення процентів в сумі 30506,70 грн, нарахованих після прийняття його на військову службу, ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги до нього задовольнити частково, в сумі 26641,30 грн.

На обґрунтування скарги відповідач зазначив, що до суду першої інстанції з об`єктивних причин не надав документи про проходження ним військової служби, оскільки безпосередньо бере участь у заходах із забезпечення оборони держави, постійно перебуває на передових позиціях, де повністю відсутній мобільний зв`язок, доступ до мережі інтернет чи поштового сполучення, через що був фізично позбавлений можливості вчасно дізнатися про наявність судового провадження, звернутися за правовою допомогою для підготовки відзиву чи направити до суду першої інстанції первинні документи, які підтверджують його беззаперечне право на пільги.

З 02.11.2023 він проходить військову службу, а тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у цей період йому не могли нараховуватися проценти за користування кредитом.

Розгляд справи апеляційним судом проведено відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 15.06.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір про надання фінансового кредиту №20019-06/2023, шляхом підписання електронним підписом «W8503», за умовами якого ТОВ «Аванс кредит» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язувався повернути кредит та платити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору), строком на 360 днів, до 08.06.2024 (п. 1.2 договору), тип процентної ставки – фіксована, процентна ставка 1,99% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору (п. 1.4.1 договору) (а.с. 11).

Згідно з п.1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №5457-08хх-хххх-2675 (а.с. 11).

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору) (а.с. 12).

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 7000 грн підтверджено повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 30.06.2025, №3466_250630114031, про перерахування 15.06.2023, о 09.30, на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 251403801 (а.с. 22).

16.11.2023 між ТОВ «Аванс кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №16112023, за умовами якого ТОВ «Аванс кредит» відступило новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а новий кредитор прийняв належні ТОВ «Аванс кредит» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №16112023 від 16.11.2023, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №20019-06/2023 від 15.06.2023 на суму 28591,50 грн, з яких 7000 грн прострочена заборгованість за кредитом, 21591,50 грн прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості, проведеним позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 20019-06/2023 від 15.06.2023 становила 57148 грн., яка складається з 7000 грн заборгованості по тілу кредиту та 50148 грн заборгованості за процентами.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі – Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Ст. 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.ч. 1, 3 ст. 77, ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в електронній формі уклав кредитний договір №20019-06/2023 від 15.06.2023, зазначивши персональні дані, номер мобільного телефону, і підписав його одноразовим ідентифікатором «W8503».

До апеляційної скарги додано військовий квиток серії НОМЕР_2 , довідку військової частини НОМЕР_3 та посвідчення учасника бойових дій, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 з 02.11.2023 і до цього часу безперервно проходить військову службу та належить до кола осіб, на яких поширюється гарантія, встановлена п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Колегія суддів приймає зазначені докази, оскільки відповідач у період розгляду справи проходив військову службу поза місцем судового розгляду, особистої участі у справі не брав, подати ці документи до суду першої інстанції не мав можливості, оскільки дізнався про розгляд справи лише після отримання рішення суду. Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують об`єктивну неможливість подання доказів безпосередньо відповідачем до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції не перевірив вищевказаних обставин відтак не врахував, що стягнення з ОСОБА_1 процентів за період з 02.11.2023 по 08.06.2024, що за відповідним розрахунком позивача становитиме 30506,70 грн, суперечитиме закону.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складатиме 26641,30 грн, з яких 7000 грн заборгованості за тілом кредиту та 19641,30 грн заборгованості за процентами.

Суд першої інстанції наведених обставин не встановив, не перевірив належність ОСОБА_1 до осіб, яким законом заборонено нараховувати проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 02.11.2023 по 08.06.2024 в розмірі 30506,70 грн підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у позові, в іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 від 17.10.2025.

Відповідно до ст.ст. 141, 142 ЦПК України, з огляду на те, що позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 за наслідками апеляційного перегляду задоволено на 46,62% (26641,30 грн/57148 грн?100%), відмовлено позивачу у стягненні процентів в розмірі 30506,70 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в суді першої інстанції в розмірі 1241,21 грн (2662,40 грн*46,62%) та витрати на правничу допомогу в розмірі 1864,80 грн (4000 грн*46,62%).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 серпня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №20019-06/2023 від 15.06.2023 в сумі 26641,30 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7000 грн, заборгованість за процентами 19641,30 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 1241,21 грн судових витрат по сплаті судового збору в суді першої інстанції та 1864,80 грн витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: Р.С. Гринчук

І.В. П`єнта

О.І. Талалай