Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №303/1814/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 25 жовтня 2026 р.

Справа: №303/1814/26

Суддя: Феєр І. С.

Справа № 303/1814/26

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.10.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Гераська М. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/254/26, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Гераська М. М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601574 від 26.02.2026 та постанови судді від 14.04.2026 вбачається, що 26.02.2026 о 21 год 41 хв в м. Мукачево по вул. Літуна Андрія, біля будинку, 83, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНП «Лікарня Святого Мартина». Висновок № 100 позитивний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Герасько М. М. просить постанову судді від 14.04.2026 скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В закладі охорони здоров`я огляд ОСОБА_1 на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в його організмі проводився без обов`язкового підтверджуючого дослідження. Матеріали справи не містять підтвердження самого експрес-тесту, такий відсутній і на відеозаписах. ОСОБА_1 не було повідомлено про те, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 фізіологічно не міг здати відповідну кількість біоматеріалу, а кров у ОСОБА_3 взагалі не відбиралася. Експрес тестування не є методом лабораторного

-2-

дослідження. Крім того, експрес тест WONDFO № 6 застосовується для виявлення слідів вживання психоактивних речовин протягом останніх кількох днів, а не наявність наркотичних речовин в момент проведення тесту, чи перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Відтак, медичним працівником допущені грубі порушення Інструкції при використанні експрес тестування. Відеоматеріали не є безперервними, також існують сумніви в автентичності оригіналу цього відеозапису, на ньому не міститься доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у протоколі немає посилання на відповідний відеозапис, тому він не є допустимим доказом та не може братися до уваги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Гераська М. М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під

-3-

впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

За приписами до пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 26.02.2026 о 21 год 41 хв в м. Мукачево по вул. Літуна Андрія, біля будинку, 83, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», д. н. з. НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНП «Лікарня Святого Мартина». Висновок № 100 позитивний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Незважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 601574 від 26.02.2026, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; копією постанови серії ЕНА № 6731694 від 26.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння; розпискою ОСОБА_1 про залишення на зберігання транспортного засобу марки «ВАЗ «21099», д. н. з. НОМЕР_1 за адресою: м. Мукачево, вул. Літуна Андрія, 10; відеозаписом з бодікамер поліцейських та іншими матеріалами справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський 2 взводу 4 роти УПП бат. УПП в Закарпатській області Броді М. Ю. був упередженим при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

-4-

Крім того, огляд водія ОСОБА_1 за його згоди, проводився лікарем ОСОБА_5 , яка будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_1 , у стані наркотичного сп`яніння, про що склала відповідний висновок (а. с. 4).

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 100 від 26.02.2026, є належним та допустимим доказом у справі, у зв`язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими у справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що дійсно підтверджує факт перебування ОСОБА_3 , у стані наркотичного сп`яніння під час керування автомобілем.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).

Згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Слід звернути також увагу, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння.

Клінічні дані в поєднанні із результатом експрестесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що після проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 висловлював свою незгоду з результатами такого огляду.

Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров`я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.

Матеріалами справи, у тому числі відеозаписом з місця події, підтверджено, що будь-яких заперечень щодо вживання наркотичних засобів ОСОБА_1 не висловлював, а висновок лікаря підписав без зауважень.

-5-

Обстеження ОСОБА_1 проводилось за допомогою комбінованого тесту на наркотики «Wondfo № 6», результат якого - позитивний, а у медичному висновку та акті обстеження від 26.02.2026 чітко зазначено діагноз – перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Окрім того, з відеозапису, а також Акту обстеження вбачається, що крім експрестесту, лікар також проводила візуальне обстеження ОСОБА_3 , під час якого виявлено: напружену, метушливу поведінку особи, яка оглядається; звужені зіниці; млявість мови; мляву реакцію на світло; ністагм при погляді в бік горизонтальний; хитання при поворотах, пальце-носова проба з відхиленням; тремтіння пальців рук, тобто ті всі ознаки, що підпадають під ознаки наркотичного сп`яніння (а .с. 23-24).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я проводився без обов`язкового підтверджуючого дослідження, у зв`язку з чим висновок лікаря, на підставі якого щодо ОСОБА_1 складено протокол, вважається недійсним, - апеляційний суд визнає безпідставними і такими, що не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, і такі апеляційним судом відхиляються.

Із цих підстав, неспроможними і такими, що повністю спростовані матеріалами справи та наведеними вище судженнями, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що тест, за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 застосовується для виявлення слідів вживання психоактивних речовин протягом останніх кількох днів, а не наявність наркотичних речовин в момент проведення тесту та не підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Між тим, стороною захисту не надано доказів оскарження ними висновку лікаря ОСОБА_5 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 26.02.2026 щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння, а медичний огляд проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без лабораторного дослідження, що свідчить про те, що результати огляду є недійсними, апеляційний суд відхиляє, визнає безпідставними і такими, що не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у стані наркотичного сп`яніння, а також не свідчать про недійсність результатів огляду та неналежність чи недопустимість висновку лікаря.

Таким чином, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд не бере до уваги та відхиляє, оскільки такі жодним чином не впливають на кваліфікацію вчиненого ОСОБА_3 діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

-6-

Твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що відеозапис не може бути належним доказом, оскільки він не є небезперервним та не відображає факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що відеозапис не є єдиним доказом по справі, а оцінюється в сукупності з іншими доказами, в тому числі результатами медичного огляду. Також, даний відеозапис повністю узгоджується з іншими зібраними у справі доказами, зокрема, копією постанови серії ЕНА № 6731694 від 26.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також поясненнями ОСОБА_1 , який під час спілкування з працівниками поліції факт керування транспортним засобом не заперечував.

Крім того, відеозапис, наявний у матеріалах справи надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб`єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.

З приводу доводів апеляційної скарги про неналежність та недопустимість як доказів у справі наявних відеозаписів, у зв`язку з тим, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на відповідний відеозапис, апеляційний суд зазначає, що таких критеріїв чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у протоколі серії ЕПР 1 № 601574 від 26.2026 містяться відомості про технічний запис відеозапису, а саме: БК471815, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Доводи апеляційної скарги не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дає обґрунтовані підстави вважати, що такі спрямовані виключно на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Також, судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і уважає, що з врахуванням наведених обставин, допущене ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

-7-

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни, навіть з урахуванням даних про його особу, не вбачається.

Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Гераська М. М. задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Гераська М. М. залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.04.2026 щодо ОСОБА_6 ,- без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua