Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №672/708/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Суд: Городоцький районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне тяжке тілесне ушкодження

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №672/708/26

Суддя: Рибачук О. Г.

Справа №672/708/26

Провадження №1-кп/672/47/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку кримінальне провадження №12026243000000792 від 14.04.2026 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городок, не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_6

13.04.2026 близько 20 год 56 хв, перебуваючи поблизу магазину «Вікторія» по вул. Центральній, 26А в с. Пільний Олексинець, Городоцької ТГ, Хмельницького району, Хмельницької області, ОСОБА_6 вступив у словесну суперечку із ОСОБА_4 , під час якого у нього виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Тоді ж ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що склались між ними під час конфлікту, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в обличчя, а саме в ділянку носа. Внаслідок вказаного удару ОСОБА_4 , не втримавши рівновагу, впав з висоти власного зросту на асфальтоване покриття та вдарився задньою частиною голови до поверхні.

За таких обставин ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня важкості, геморагічних забоїв обох лобних, правої скроневої і тім`яної часток головного мозку, субдуральних крововиливів над обома гемісферами головного мозку, лінійного перелому правої лобної і правої тім`яної кісток склепіння черепа без зміщення, підшкірної гематоми лобної, тім`яної і потиличної ділянок голови, підшкірних гематом обох повік правого і лівого ока, субкон`юктиввального крововиливу лівого ока, посттравматичного кон`юктивіту обох очей, забою носу, закритого перелому кісток носу зі зміщенням, психоорганічного синдрому, які по своєму характеру, в своїй сукупності згідно пункті 2.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, пояснивши суду, що дійсно за вищевказаних обставин вчинив дане діяння. Але не погодився із кваліфікацією його дій за ст.121 КК України оскільки вважає, що він неумисно наніс ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження. Додатково повідомив, що 13.04.2026 прийшовши до магазину ОСОБА_7 помітив там потерпілого ОСОБА_4 , який викрикуючи нецензурну лайку виражався в його сторону. Перебуваючи на території біля магазину, коли потерпілий почав наближатися до нього він, будучи на нього злим за нецензурну лайку, наніс удар в голову ОСОБА_4 , з метою заспокоїти потерпілого після чого останній впав на бетонне покриття. Зазначив, що не помітив, що потерпілий перебував у стані алкогольного сп`яніння та вважав, що він агресивний, тому не зміг оцінити, що після його одного удару в ділянку голови він не втримається на ногах та впаде. Також повідомив, що після падіння, коли потерпілий прийшов у свідомість він із друзями допомогли потерпілому дійти додому, тримаючи його під руки, тому що самостійно йти йому було важко. Швидку допомогу для надання ОСОБА_4 медичної допомоги після удару та падіння ніхто не викликав. Зазначив, що зрозумів, що так вчиняти незаконно, зробив належні висновки із даної ситуації, тому більше так робити не буде, відшкодував матеріальні збитки потерпілому.

Вина обвинуваченого у вчиненні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за встановлених обставин підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який дав показання, що 13.04.2026 близько 21 години він перебував біля магазину Вікторія в с. ОСОБА_9 . В цей час біля магазину також був потерпілий ОСОБА_4 , який був у стані алкогольного сп`яніння. Це було помітно по його рухах та розмові. Він ходив біля магазину розмахуючи руками, сидів у бесідці та голосно висловлювався нецензурною лайкою в сторону присутніх. В цей час до магазину підійшов ОСОБА_6 з друзями. Сидячи в бесідці він побачив, що коли ОСОБА_4 підійшов до них, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя, після чого ОСОБА_4 впав на спину біля металевої огорожі та втратив свідомість. ОСОБА_6 та його друзі згодом почали поливати ОСОБА_4 водою, щоб привести його до свідомості та підіймати.

- показаннями потерпілого, який в судовому засіданні дав показання, що в той ден він прийшов до магазину в с.Пільний Олексинець в стані алкогольного сп`яніння. Обставин нанесення йому удару ОСОБА_6 він не пам`ятає, оскільки після тієї події пам`ять у нього частково втрачена. Повідомив, що отримав від ОСОБА_6 відшкодування матеріальних збитків за його лікування. Інших претензій до обвинуваченого не має. Просить суворо не карати ОСОБА_6 ;

- рапортом старшого інспектора СРПП ОСОБА_10 від 14.04.2026, згідно якого встановлено, що 14.04.2026 надійшло повідомлення зі служби 102 про те що в АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 завдано тілесні ушкодження, він має травми обличчя та голови;

- протоколом огляду місця події від 14.04.2026, із фото таблицею та схемою до нього, згідно якого проведено огляд місцевості за адресою: АДРЕСА_4 , а саме центральний вхід який веде до магазину. Оглянуто територію біля магазину, сходи до магазину. Зверху вищеописаних сходинок до магазину встановлено наявність металевих поручнів, які знаходяться по праву та ліву сторону. Покриття являється асфальтованим. Ліворуч від входу розташований навіс, всередині якого знаходяться столи та лави. Між центральним входом до магазину та навісом на асфальтовому покритті виявлено сліди бурого кольору з яких зроблено змив. По ліву сторону від входу поблизу металевої огорожі та по праву сторону від входу до магазину на тротуарній плитці виявлено сліди речовини бурого кольору;

- протоколом від 20.04.2026 прийняття заяви ОСОБА_4 про вчинене відносно нього ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, внаслідок якого йому завдано тілесні ушкодження;

- протоколом огляду документа від 08.05.2026, згідно якого оглянуто медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_4 .. Встановлено діагноз ЗЧМТ, забій головного мозку тяжкого ступеня, площинні субдоральні гематоми обох лобних часток та правої скроневої частини. Лінійний перелом правої лобної з переходом на праву тім`яну кістку без зміщення уламків. Перелом кісток носа. Дата госпіталізації 14.04.2026. Дата виписки 29.04.2026;

- згідно висновку експерта №229 встановлено, що проведено судово-медичну експертизу медичних документів ОСОБА_4 , а саме медичної карти стаціонарного хворого КНП «Хмельницька обласна лікарня» ХОР №ІХ-260414/8398, за результатами якої у нього встановлено тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Дата госпіталізації 14.04.2026. Дата виписки 29.04.2026;

- протоколом огляду предмета (документа) від 09.05.2026 зі скрин-шотами до нього, згідно якого встановлено, що огляду підлягає оптичний диск на який відкопійовано відео-запис за 13.04.2026 з камери спостереження, яка розташована на електроопорі навпроти магазину по вул.Центральній, 26-А в с.Пільний Олескинець, Хмельницького району. В ході огляду встановлено, що на ньому зафіксовано обставини та місце спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . ОСОБА_6 , яким є територія біля магазину по вул.Центральній, 26-а в с.Пільний Олексинець, Хмельницького району, Хмельницької області. На скрин-шотах №6, 7 зафіксовано момент як ОСОБА_6 стоячи навпроти потерпілого, зробивши крок в сторону потерпілого, розмахнувшись, наносить один удару кулаком правої руки в ділянку обличчя. Від удару ОСОБА_4 втрачає рівновагу та падає спиною донизу. Момент падіння потерпілого зафіксовано на скрин-шоті №8 о 19:56:31. На скрин-шоті №11 зображено момент як о 20:15:56 (тобто майже через 20 хв після падіння) ОСОБА_6 спільно із товаришем тримаючи ОСОБА_4 ведуть його від території магазину. Також зафіксовано, що на відео відображається час із похибкою в одну годину, а саме час який відображається на відео 20:00 хоча фактично це 21:00. До протоколу також долучено лазерний диск з відеозаписом з камери спостереження, яка розташована поряд із магазином, що по АДРЕСА_4 13.04.2026 (том 1, а.с.206-215), на якому зафіксовано вищезазначені події, описані в протоколі;

- згідно висновку експерта №231 встановлено, що проведено додаткову судово-медичну експертизу ОСОБА_4 , підтверджено отримання ним тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися в строк, за обставин, та по механізму, які зафіксовані 13.04.2026 камерою спостереження, яка розташована на електроопорі навпроти магазину по АДРЕСА_5 (том 1, а.с.220-221);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.04.2026 під час якого ОСОБА_6 розповів про обставини, які передували нанесенню ним потерпілому ОСОБА_4 13.04.2026 тілесних ушкоджень, продемонстрував механізм їх нанесення, пояснив, що він замахнувшись рукою наніс удар правою верхньою кінцівкою в ділянку основи черепа потерпілого та механізм падіння потерпілого, оскільки останній не втримався на ногах після удару та вдарився потиличною ділянкою об асфальтовану поверхню. Слідчий експеримент зафіксовано на відеозаписі, який є додатком до даного протоколу (том 1, а.с.238-241);

- висновком експерта №230 встановлено, що проведено додаткову судово-медичну експертизу ОСОБА_4 , підтверджено отримання ним тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися в строк, за обставин, та по механізму, які вказав і відтворив підозрюваний ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту 14.04.2026 за його участю (том 1, а.с.245-246);

- висновком експерта №198, яким підтверджується, що у ОСОБА_6 має місце тілесне ушкодження у вигляді забійної рани шкіри і м`яких тканин тильної поверхні дистального суглобу основної фаланги середнього пальця правої кисті, яке виникло від дії твердого предмету або при ударі правою кистю із більшою вірогідністю стиснутою в кулак або твердий предмет по строку свого виникнення може відповідати 13.04.2026. Тілесне ушкодження відноситься до категорії легкого, що потягло короткочасний розлад здоров`я (том 2, а.с.150).

В судовому засіданні 29.09.2026 допитано експерта ОСОБА_12 , який повідомив, що при проведенні вищевказаних експертиз досліджував медичну документацію ОСОБА_4 та відеозаписи, надані слідчим. За результатами проведених експертиз встановив ступінь тяжкості тілесних ушкоджень нанесених ОСОБА_4 .. Зазначив, що оцінці ступеню тяжкості в подібних ситуаціях, підлягає черепно-мозкова травма потерпілого вцілому, враховуючи внутрішньо-черепні ушкодження, переломи черепу та всі зовнішні ушкодження. Тому розмежуванню по ступеню тяжкості тілесні ушкодження, виявлені в області голови потерпілого не підлягають, а оцінюються в сукупності. Також зазначив, що удар потерпілому був нанесений із достатньою силою, щоб надати тілу прискорення, що спричинило б падіння потерпілого із висоти власного зросту, та спричинити тілесні ушкодження, які зазначені ним у висновках експертиз.

При дослідженні в судовому засіданні висновків експерта, суд встановив, що всі експертизи проведено особою, яка володіє спеціальними знаннями, має право, відповідно до Закону України «Про судову експертизу», на проведення експертиз, та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, об`єктивних підстав не довіряти результатам експертиз, та вважати їх висновки недостовірними, у суду немає.

14.04.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному тяжкому тілесному ушкодженні небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. 21.05.2026 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_6 за ч.1 ст.121 КК України, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що обвинувачений наніс умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (див. наприклад, постанови Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 705/623/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 472/342/16-к, від 11 лютого 2021 року у справі №462/3062/16-к).

Суд не погоджується із позицією сторони захисту, що ОСОБА_6 не мав умислу на нанесення потерпілому умисного тяжкого тілесного ушкодження та вчинив необережний злочин, відповідальність за який передбачена ст.128 КК України.

Зазначені доводи спростовуються наступними доказами, а саме: показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_8 , які повідомили, що потерпілий перебував біля магазину у стані алкогольного сп`яніння. Це було помітно по його рухах та розмові. Він ходив біля магазину розмахуючи руками, сидів у бесідці та голосно висловлювався нецензурною лайкою.

Тому суд, оцінює критично показання обвинуваченого ОСОБА_6 , який повідомив, що не помітив, що потерпілий перебуває в стані алкогольного сп`яніння, оскільки він одночасно зі свідком перебував на території біля магазину та спостерігав поведінку потерпілого.

Таким чином, ОСОБА_6 міг врахувати стан потерпілого та можливість втриматись його на ногах після удару в голову, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.04.2026 під час якого ОСОБА_6 розповів про обставини, які передували нанесенню ним ОСОБА_4 13.04.2026 тілесних ушкоджень, продемонстрував механізм їх нанесення, пояснив, що він замахнувшись рукою наніс удар правою верхньою кінцівкою в ділянку основи черепа потерпілого та механізм падіння потерпілого, оскільки останній не втримався на ногах після удару та вдарився потиличною ділянкою об асфальтовану поверхню.

Таким чином, ОСОБА_6 щодо механізму нанесення удару потерпілому підтвердив, що він замахнувшись рукою наніс удар в обличчя ОСОБА_4 , а не просто відштовхнув його, щоб зупинити, що свідчить про умисність його дій та спрямованість удару локально у голову.

Крім цього, протоколом огляду предмета (документа) від 09.05.2026 зі скрин-шотами до нього, згідно якого огляду підлягав оптичний диск на який відкопійовано відео-запис за 13.04.2026 з камери спостереження, яка розташована на електроопорі навпроти магазину по вул.Центральній, 26-А в с.Пільний Олескинець, Хмельницького району. Встановлено, що зокрема, на скрин-шотах №6, 7 зафіксовано момент як ОСОБА_6 стоячи навпроти потерпілого, зробивши крок в сторону потерпілого, розмахнувшись, наносить один удар кулаком правої руки в ділянку його обличчя. Цей момент зафіксовано на відеозаписі до даного протоколу.

Таким чином, спростовуються доводи сторони захисту щодо нанесення обвинуваченим удару потерпілому незначної (середньої) сили. Адже, для нанесення такої сили удару, про яку зазначає обвинувачений та його захисник не потрібно попередньо розмахуватись і робити крок в сторону потерпілого. Такі рухи обвинуваченого також додали сили його удару та призвели до нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Зважаючи на нестійке положення тулуба потерпілого, який підходячи до ОСОБА_6 похитувався, ОСОБА_6 міг і мав можливість спрогнозувати, що від його прицільного удару з розмаху в голову потерпілий не втримається на ногах та впаде на асфальтоване покриття.

Окрім цього, суд враховує, що після падіння потерпілий більше ніж 10 хв перебував у лежачому стані та не міг самостійно піднятися, у зв`язку із чим ОСОБА_6 із друзями підняли його та взявши під руки завели додому, що підтвердив в судовому засіданні обвинувачений. Зазначена обставина також спростовує твердження захисника, що удар був незначної (середньої) сили.

Суд, звертає увагу, що при вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, умисел винної особи направлений саме на спричинення тілесних ушкоджень. При цьому ступінь тяжкості ушкодження здоров`я потерпілого може бути в свідомості особи не конкретизованим, тобто щодо наслідків своїх дій вона може діяти з невизначеним умислом. В такому разі відповідальність настає залежно від фактично заподіяної шкоди здоров`ю потерпілому.

Таким чином, із досліджених судом в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_6 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і хоча не бажав їх настання, але свідомо припускав їх настання (непрямий умисел).

З огляду на вказане, суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6 та доводи його захисника щодо відсутності умислу на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень як спосіб захисту та намір пом`якшити покарання за скоєне.

Таким чином, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає, що дії обвинуваченого кваліфіковано правильно за ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди потерпілому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Злочин, вчинений ОСОБА_6 , згідно ст.12 КК України, за ступенем тяжкості відноситься до тяжких.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не одружений, не працює, раніше не судимий, перебуває на військовому обліку, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне зареєстроване місце проживання, негативно характеризуючі дані по місцю проживання відсутні.

Відповідно до досудової доповіді, складеної представником Хмельницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_6 оцінюється як середній та середній рівень небезпеки для суспільства, що свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення.

За таких обставин по справі, при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за можливе, враховуючи особу винного, характеризуючі обставини, беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, призначити йому покарання у межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання із встановленням іспитового строку, керуючись ст.75 КК України.

Окрім цього, покласти на ОСОБА_6 обов`язки, визначені ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Також у строк відбування покарання обвинуваченого необхідно зарахувати дні попереднього ув`язнення (затримання) ОСОБА_6 та перерахувати строк перебування його під цілодобовим домашнім арештом, із урахуванням ч.7 ст.72 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Арешт, накладений на речові докази у відповідності до ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 17.04.2026 необхідно скасувати.

Враховуючи, що судом визначено покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу необхідно змінити на особисте зобов`язання, із покладенням обов`язку прибувати до суду за першим викликом.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

В порядку ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 2 (два) дні на які він був затриманий з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбутого покарання строк запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за період часу з 16 квітня 2026 року по 29 вересня 2026 року, з розрахунку 3 дні цілодобового домашнього арешту за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у вигляді домашнього арешту в нічний час змінити на особисте зобов`язання, із покладенням обов`язку прибувати за кожною вимогою до суду.

Арешт, накладений на речові докази у відповідності до ухвали слідчого судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 17.04.2026 скасувати.

На підставі ст.100 КПК України, речові докази – зимову куртку, яка знаходиться у сейф-пакеті 7234365 повернути власнику – ОСОБА_6 ..

На вирок суду може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, що не були присутні в судовому засіданні копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_13

Оригінал: reyestr.court.gov.ua