Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №951/816/26 — Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/816/26

Провадження №2/951/526/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого - судді Чапаєва Р.В.

при секретарі Горохівській Ю.О.,

представника позивача – адвоката Сушка А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Купчинецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Сушко А.С., звернувся до суду з даною позовною заявою, мотивуючи свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання у с.Купчинці Тернопільського району Тернопільської області помер його батько ОСОБА_2 . За життя, 03.12.2018 ОСОБА_2 склав заповіт, відповідно до якого все належне йому майно заповів своєму синові – позивачу ОСОБА_1 . До складу спадкового майна входять земельна ділянка площею 0,56 га, яка належала ОСОБА_2 , а також земельні ділянки площею 2,18 га, 0,21 га та 1,60 га, які останній успадкував після смерті своєї дружини – матері позивача ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак ОСОБА_2 , як зазначено у позовній заяві, хоч і успадкував після смерті ОСОБА_3 вказане майно, проте документально не оформив своїх спадкових прав. Позивач зазначає, що після смерті батька фактично прийняв спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини постійно проживав разом із ним у будинку в селі Купчинці без реєстрації місця проживання, що підтверджується довідкою Купчинецької сільської ради № 104 від 02.09.2026. У зв`язку із цим він помилково вважав, що спадщину прийняв належним чином, а тому у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою. Звернувшись до приватного нотаріуса Боднарук Н. М. з метою оформлення спадкових прав, позивач отримав лист від 21.09.2026, яким йому роз`яснено про пропуск установленого законом строку для прийняття спадщини та можливість вирішення цього питання в судовому порядку. На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилається на фактичне спільне проживання зі спадкодавцем, здійснення догляду за батьками, відсутність інших спадкоємців, а також помилкове переконання у належному прийнятті спадщини. Посилаючись на положення статей 1268, 1270, 1272 ЦК України та відповідну судову практику Верховного Суду, позивач стверджує про необхідність забезпечення ефективного захисту його спадкових прав з урахуванням принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності. Вважає, що наведені обставини є достатніми підставами для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. З огляду на викладене, просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув. Водночас, його інтереси представляє представник – адвокат Сушко А.С., котрий підтримав позовні вимоги.

Представник Купчинецької сільської ради в судове засідання не прибув, але на адресу суду надійшла заява, в якій зазначено, що Купчинецька сільська рада просить розглянути справу без участі їхнього представника, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Даний позов зареєстровано в суді 24.09.2026. Згідно з ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 25.09.2026 відкрито провадження у справі.

Із урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог, позицій сторін та їх представників, викладених у заявах по суті справи, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність такого, що підлягає судовому розгляду, спору між сторонами, що виник з відносин спадкування.

При вирішенні питання про наявність підстав для встановлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зазначених у позові, суд, дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши правову позицію сторін, висловлену у наявних у справі заявах по суті справи (у позові та відзиві), з огляду на зміст спірних правовідносин, встановив такі фактичні обставини справи та дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.08.2019.

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.1975 батьком ОСОБА_1 зазначений ОСОБА_2 . Наведене підтверджує, що позивач є родичем спадкодавця, котрий, у разі спадкування ним після смерті спадкодавця, є спадкоємцем першої черги спадкування.

Відповідно до заповіту від 03.12.2018 ОСОБА_2 заповідає усе належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, та усе майно, що буде належати йому на час смерті, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 215281, виданим 03.12.2007 на підставі розпорядження Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 31.07.2007 № 463 та зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.03628, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки загальною площею 0,21 га, розташованої на території Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до плану меж, що є невід`ємною частиною вказаного державного акта, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 6123085600010011158 площею 0,21 га (а.с.16).

З Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 206383, виданого 02.08.2007 на підставі рішення сесії Купчинецької сільської ради від 27.04.2007 № 43 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.01021, вбачається, що ОСОБА_2 був власником земельної ділянки загальною площею 0,56 га, розташованої на території села Купчинці Козівського району Тернопільської області, цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства. Відповідно до плану меж, що є невід`ємною частиною вказаного державного акта, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 6123085600020010221 площею 0,56 га (а.с.17).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 213045, виданого 11.11.2009 на підставі рішення сесії Яструбівської сільської ради від 28.03.2009 № 146 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.09.650.02242, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 1,60 га, розташованої на території с.Яструбово Козівського району Тернопільської області, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до плану меж, що є невід`ємною частиною вказаного державного акта, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 6123088500:02:001:0748 площею 1,60 га (а.с.18).

За змістом Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 214718, виданого 03.12.2007 на підставі розпорядження Козівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 31.07.2007 № 463 та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.03627, ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 2,18 га, розташованої на території Купчинецької сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до плану меж, що є невід`ємною частиною вказаного державного акта, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 6123085600010010498 площею 2,18 га (а.с.19).

У довідці, виданій виконавчим комітетом Купчинецької сільської ради 02.09.2026 № 105, вказано, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала та була зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті разом із нею в житловому будинку були зареєстровані та проживали чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; були зареєстровані, проте фактично не проживали дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внучка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживав без реєстрації (а.с.15 зв.).

У довідці, виданій виконавчим комітетом Купчинецької сільської ради 02.09.2026 № 104, вказано, що ОСОБА_1 проживав станом на момент смерті ОСОБА_2 разом із ним без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 86893597, сформованої державним нотаріусом Гладушком К.В. 30.09.2026, у Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34, 35).

У листі приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. № 65/01-16 від 21.09.2026, надісланого за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , зазначено про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском спадкоємцем ОСОБА_1 встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для звернення із такою заявою, та роз`яснено право звернутися до суду із позовом про встановлення додаткового строку для подання зазначеної заяви (а.с.20).

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Частиною 3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо:

1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі №6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №766/14595/16, від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19) та інших.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема:

1) тривалу хворобу спадкоємців;

2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Сторона позивача наводить такі поважні, на її думку, причини пропуску шестимісячного строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини: ОСОБА_1 помилково вважав, що оформив спадщину, оскільки фактично постійно проживав із спадкодавцем, без реєстрації (прийняв спадщину фактично), здійснення ним догляду за батьками, відсутність інших спадкоємців. Також сторона позивача відносить до поважної причини пропуску зазначеного строку необізнаність про встановлений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17.03.2021 у справі №638/17145/17, від 22.03.2023 у справі №361/8259/18 та багатьох інших.

Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) сформулювала висновок про те, що необізнаність спадкоємця про наявність складеного на його користь заповіту може бути визнана поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини лише щодо осіб, які не є спадкоємцями першої черги за законом, або щодо спадкоємців наступних черг за умови, що вони знали про відсутність спадкоємців попередньої черги. Натомість спадкоємець першої черги за законом у будь-якому разі зобов`язаний подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, оскільки його право на спадкування не залежить від обізнаності про заповіт.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду підтвердила також і те, що оцінка поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини стосується насамперед періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу встановленого статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку, і саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.

Наведені висновки є застосовними до спірних правовідносин. Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавця, тобто спадкоємцем першої черги за законом у розумінні статті 1261 ЦК України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.1975. Про наявність складеного на його користь заповіту від 03.12.2018 позивач був обізнаний, що прямо вбачається зі змісту його позовної заяви, якою він обґрунтовує свої вимоги саме цим заповітом. За таких обставин позивач незалежно від власних переконань щодо того, чи прийняв він спадщину фактично, зобов`язаний був у строк до 08.02.2020 подати нотаріусу або уповноваженій посадовій особі органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Жодних об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для вчинення цієї дії протягом зазначеного періоду позивач суду не назвав і належними та допустимими доказами не підтвердив.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Тож факт усвідомлення спадкоємцем наявності в нього права на спадкування та невчинення ним неодмінних активних дій щодо встановлення спадкової маси і прийняття спадщини, не свідчить про виникнення в нього об`єктивних обставин, які унеможливили або істотно ускладнили йому своєчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у передбачений ЦК України строк. Сам факт відмови нотаріуса, за цих обставин, у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину не порушує принцип свободи заповіту.

Суд, поміж іншого, звертає увагу на те, що у наданій стороною позивача довідці від 02.09.2026 № 104 (а.с.15) також не зазначено, протягом якого часу фактично проживав ОСОБА_1 зі спадкодавцем, і чи проживав він за вказаною адресою постійно. При цьому суд бере до уваги, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 19.03.2026 (а.с.9).

Враховуючи викладене, зважаючи на той факт, що строк для прийняття спадщини, який позивач пропустив є значним, а поважності причини пропуску такого позивач належними та достатніми доказами суду не довів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 133, 141 ЦПК України, враховуючи, що спір не виник внаслідок неправомірних дій відповідача, беручи до уваги відмову в задоволенні позову, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтею 1272 ЦК України, статтями 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Купчинецької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 29.10.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Купчинецька сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Івана Франка, 45, с.Купчинці Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04395544.

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв