Суд: Буський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання фізичної особи недієздатною
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №943/746/26
Суддя: Журибіда Б. М.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Єдиний унікальний номер №943/746/26
Провадження № 2-о/943/148/2026
27 жовтня 2026 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Журибіда Б.М.
присяжних Лабунської М.Ю., Спільник О.А.
при секретарі Пирка В.М.
за участі представника заінтерсованої особи Малиняка В.А.
заінтересованої особи ОСОБА_1
представника недієздатної ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за поданням Виконавчого комітету Буської міської ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 про призначення опікуна недієздатній особі, -
встановив:
Заявник звернувся до суду з поданням про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері ОСОБА_3 . Мотивує тим, що 01.10.2025 року рішенням Буського районного суду Львівської області у справі № 943/855/25 визнано недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 не може усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними, може стати жертвою шахраїв та інших недобросовісних людей. Після набрання рішенням законної сили, до органу опіки та піклування – виконавчого комітету Буської міської ради звернувся ОСОБА_1 з заявою про надання висновку опікунської ради щодо можливості призначення його опікуном над матір`ю ОСОБА_3 .. Рішенням виконавчого комітету Буської міської ради № 6 від 23.01.2026 року затверджений висновок опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 над недієздатною матір`ю ОСОБА_3 , може піклуватися нею, забезпечувати захист її прав та законних інтересів. На даний час ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить військову службу. Оскільки за станом здоров`я недієздатна не спроможна особисто реалізувати окремі конституційні права і свободи, але не може бути повністю позбавлена таких прав, заявник просить призначити ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_3 ..
В судове засідання заявник не з`явився, був судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Заінтересована особа ОСОБА_1 підтримав подання, провив таке задоволити та призначити його опікуном матері. Показав, що проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з матір`ю, яка проживає за вказаною адресою без реєстрації. Мати зареєстрована з братом ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , однак багато років проживає не за місцем реєстрації. Мати постійно хворіє, потребує постійного догляду та піклування, доглядає її та допомагає в побуті ОСОБА_1 .. Хоча на даний час проходить військову службу, командування військової частини розуміє ситуацію останнього, йде на поступки та відпускає за потреби, не заперечує проти звільнення з військової служби для догляду за матір`ю, про що командир подав листа. Оскільки військова частина розташована в Тернополі, часто приїжджає, за його відсутності за мамою наглядають сусіди, за потреби, допомагають.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 , адвокат Малиняк В.А. підтримав подання Виконавчого комітету Буської міської ради, просить таке задоволити. Додав, що рішенням суду мати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 визнана недієздатною, питання призначення опікуна таким не вирішено. Мати зареєстрована за іншою адресою, але згідно акту обстеження матеріально – побутових умов, фактично проживає разом з сином ОСОБА_1 , який доглядає матір, піклується про неї, дбає про побутове та матеріальне забезпечення. ОСОБА_1 проходить військову службу, керівництво часто відпускає останнього, щоб допомагати мамі, купує харчі, ліки. За його відсутності, залишає сусідам гроші, щоб купити необхідне. В матеріалах справи є лист військової частини, а підписом командира, що не заперечують про призначення ОСОБА_1 опікуном матері. ОСОБА_1 здоровий, про що подав відповідні довідки, добровільно виявив бажання бути опікуном матері, звернувся до виконавчого комітету Буськоїх міської ради з відповідною заявою, згідно висновку опікунської ради вбачається доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном матері ОСОБА_3 .
Представник недієздатної особи ОСОБА_3 , адвокат Худзік А.М. також підтримав означене подання виконавчого комітету. Додав, що недієздатна тривалий час перебуває без опікуна, права її не захищені. У ОСОБА_1 з матір`ю добрі відносини, вони фактично проживають разом, сам звернувся з відповідною заявою про призначення його опікуном матері, інші особи з такими заявами не зверталися. Оскільки командування військової частини не заперечує проти призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері, просить таке задоволити.
Представник заінтересованої особи Військова частина НОМЕР_1 , за довіреністю, ОСОБА_5 , до початку судового засідання, подав письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності, щодо вирішення справи, покладаються на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників, дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги подання, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.1 ст. 60 ЦПК України).
Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).
Ст.55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.
Так, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (ч.1-3 ст.41 ЦК України).
Ст.55 ЦК України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.
Згідно з ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_2 від 11.06.1976 р.
Рішенням Буського районного суду від 01 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 визнано недієздатною та встановлено над нею опіку. (справа № 943/855/25).
Згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Буської міської ради від 22.01.2026 року, затвердженого рішенням комітету № 06 від 23.01.2026 року вбачається доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_3 .
Ухвалою Буського районного суду від 10.06.2026 року, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу, залучено до участі в справі заінтересовану особу Військову частину НОМЕР_1 .
Згідно листа № 2784/10137 від 09.07.2026 року, за підписом командира військової частини НОМЕР_1 , військова частина не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною матір`ю ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.76 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Заявник скористався правовою допомогою.
Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У відповідності до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Системний аналіз законодавства України дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод. Хоча за станом здоров`я вони не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації. Важливим елементом держави є захист особистих немайнових та майнових прав осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки.
Щодо призначення опікуна недієздатній особі, суд зазначає наступне.
Згідно з абз.5 п.6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблений висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Вирішуючи питання про призначення опіки, суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, призначеної піклувальником або опікуном.
Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Заявник рекомендує суду на призначення опікуном недієздатної сина ОСОБА_1 .. Однак доцільність призначення опікуном саме його обґрунтовується лише тим, що він є в змозі виконувати обов`язки опікуна. Однак, належні та допустимі докази, які б доводили, що останній відповідає цим вимогам в матеріалах справи відсутні. Саме по собі подання органу опіки та піклування про доцільність призначення особи піклувальником без доведення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном в судовому порядку.
У своєму поданні органу опіки та піклування вказав лише, що ОСОБА_1 може опікуватися ОСОБА_3 , забезпечувати захист її прав та законних інтересів.
Проте подання органу опіки та піклування не містять обґрунтування про необхідність призначення саме заінтересованої особи опікуном над мамою без достатньої аргументації такого висновку, через що він не може бути прийнятий судом.
Окрім того, у поданні відсутня інформація про неможливість виконання таких функцій іншими членами сім`ї першого ступеня спорідненості за наявності таких.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має ще сина ОСОБА_4 , зареєстрована разом з ним в АДРЕСА_2 , однак даний факт взагалі не зазначений в поданні, не досліджено та не надано свої висновки чи пояснення чи такий може бути опікуном та чи звертався до виконавчого комітету з відповідною заявою чи з заявою про неможливість бути опікуном, відсутні відомості про те, що син ОСОБА_6 позбавлений можливості здійснювати догляд за своєю матір`ю.
Згідно свідоцтва Серії НОМЕР_3 від 17.11.2002 року, чоловік недієздатної ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис № 97.
Суд враховує, що заінтересована особа ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що унеможливлює здійснення постійного стороннього догляду за матір`ю та фактичне виконання ним обов`язків опікуна.
З листа командира військової частини НОМЕР_1 від 09.07.2026 року, де проходить службу ОСОБА_1 вбачається, що військова частина не заперечує проти задоволення подання про призначення його опікуном матері.
Однак, згідно заяви представника військової частини від 26.10.2026 року, щодо заявленого подання та вирішення даної справи, військова частина покликається на розсуд суду.
Тобто суд не вбачає чіткої позиції військової частини щодо вказаної справи та можливості призначення військовослужбовця ОСОБА_1 опікуном.
Також, суд вказує на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин). Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.
Так, у зв`язку з повномасштабною збройною агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року указом Президента в Україні введений воєнний стан, строк дії якого наразі продовжений.
Відповідно до пп.10 п.1 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний опікун особи, визнаної судом недієздатною.
В силу абз.14 п.3 ч.12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови, що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами.
Аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що призначення заінтересованої особи, який є діючим військовослужбовцем, опікуном, може бути підставою для подальшого звільнення з військової служби.
Окрім того, суд наголошує, що умови існування в державі можуть визначати домінування суспільного інтересу над приватним, що характерно для сучасної України, яка перебуває зараз в стані війни з росією.
А тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням заявника бути опікуном за обставин існування інших споріднених членів сім`ї, оскільки доказів про неможливість здійснення останніми обов`язків опікуна до суду подано не було.
Крім того, суд зауважує, що станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст.65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном. При розгляді питання про призначення опікуна слід враховувати кандидатуру, обґрунтовувати доцільність призначення саме його, а також, чи склалися між заявником та недієздатною особою особисті приязні взаємини, чи є у недієздатної особи інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до переконання про необгрунтованість подання виконавчого комітету Буської міської ради, тому відмовляє у призначенні ОСОБА_1 опікуном недієздатної матері ОСОБА_3 ..
Керуючись ст.ст. 55, 58, 60, 62, 63 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 259, 260, 263-265, 268, 273, 299-300, 353 ЦПК України, суд -
ухвалив :
В задоволенні подання Виконавчого комітету Буської міської ради в інтересах недієздатної ОСОБА_3 , заінтересована особа ОСОБА_1 , Військова частина НОМЕР_1 про призначення опікуна недієздатній особі, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2026 року.
Суддя: Б. М. Журибіда
Присяжні М.Ю. Лабунська
О.А.Спільник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua