Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №205/10251/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/10251/26

Номер провадження3/205/2670/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Скрипник К.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст. 154 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії ВБА №166613 від 05.08.2026, 22 липня 2026 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 на сходах не вчинила належного догляду за своєю собакою «Американський стаффордширський тер`єр», який причинив фізичну біль ОСОБА_2 , а саме: множинні укуси лівого передпліччя та лівої кисті, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 154 КУпАП.

ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду протоколу, шляхом направлення судових повісток на номер телефону, зазначений у протоколі, за допомогою «АСДС Д-3», до судового засідання не з`явилась. Причини неявки не повідомила, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою запобігання правопорушенням, вихованню громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, відсутності у ст. 268 КУпАП заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 154 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 , яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилась та не подала клопотання про його відкладення, з урахуванням строків, визначених ст. 38 КУпАП.

Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту протоколу серії ВБА №166613 від 05.08.2026, ОСОБА_1 інкримінується неналежний догляд за своєю собакою породи «Американський стаффордширський тер`єр», що спричинило фізичну біль ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 154 КУпАП.

Диспозицією ч.1 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях) .

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну і тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 154 КУпАП, полягає у порушенні правил тримання собак і котів.

При цьому, ч.1 ст. 154 КУпАП містить альтернативні склади правопорушення (альтернативні об`єктивні сторони), кожен з яких є самостійною підставою для притягнення до відповідальності: 1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами; 2) утримання незареєстрованих собак; 3) приведення незареєстрованих собак у громадські місця; 4) вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях; 5) не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП складається з трьох елементів: 1. Діяння (бездіяльність), тобто вчинення дій чи бездіяльності, що описані у ч.1 ст. 154 КУпАП; 2. Шкода здоров`ю або майну; 3. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням (бездіяльністю) та завданою шкодою.

Отже, для притягнення володільця собаки до відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП, суду потрібні беззаперечні докази ідентифікації тварини та її зв`язку із завданою шкодою.

Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Відтак, суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №166613 від 05.08.2026, складений відносно ОСОБА_1 , за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, складено з істотними порушеннями вимог закону. Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, у протоколі не зазначено конкретний нормативно-правовий акт. У протоколі відсутнє посилання на відповідні Правила утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно-правових актів, що визначають вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, установлених органом місцевого самоврядування. Також в протоколі не викладена об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, не зазначено в чому саме полягав неналежний догляд за собакою та яке саме порушення щодо утримання собаки, передбачене диспозицією ч.1 ст. 154 КУпАП остання допустила, що призвело до завдання фізичного болю ОСОБА_2 , що не відповідає диспозиції ч.3 ст. 154 КУпАП та позбавляє суддю можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі.

Неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє ОСОБА_1 права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права, а також свідчить про недотримання посадовою особою вимог ст. 256 КУпАП, висунутих до складання протоколу.

При цьому, працівником поліції, який склав протокол не зазначено чи відноситься тварина до Переліку небезпечних порід собак (постанова КМ України № 1164 від 10 листопада 2021 року).

Крім того, санкція ч.3 ст. 154 КУпАП, передбачає конфіскацію тварини. Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься відомостей про собаку, яка, у разі накладення стягнення на ОСОБА_1 підлягає конфіскації, зокрема не зазначено її окрас, дані, стать та інші відомості, за якими вона може бути ідентифікована, що, в свою чергу, може ускладнити виконання постанови у разі накладення стягнення, передбаченого санкцією ч.3 ст. 154 КУпАП.

За таких обставин, відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 , мають тлумачитись на її користь.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 154 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.

Суддя К.О. Скрипник