Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №176/3353/26
Суддя: Павловська І. А.
справа №176/3353/26
провадження №2-о/176/121/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 жовтня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої судді Павловської І.А.,
за участі секретаря Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 через свого повноважного представника –адвоката Черниш Тетяну Іванівну звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Жовті Води Дніпропетровської області.
Вказує, що його рідним братом є ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін у справі – ОСОБА_3 .
Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі договору дарування квартири від 08 жовтня 2012 року.
ОСОБА_1 зазначає, що його брат ОСОБА_2 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька у передбачений законом шестимісячний строк не звертався, оскільки не мав та не має такого наміру, а на день смерті спадкодавця постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник, будучи спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк не звертався, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , був пов`язаний із ним спільним побутом та вів спільне господарство.
Заявник наголошує, що доглядав за батьком, оскільки останній хворів та потребував постійного стороннього догляду, надавав йому допомогу в побуті, купував ліки та продукти харчування, а після смерті батька займався організацією його поховання.
У зв`язку з викладеним заявник вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки від неї не відмовлявся, вступив в управління та володіння спадковим майном, по теперішній час користується квартирою та підтримує її у належному стані.
14 серпня 2026 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. з питання отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , однак отримав відмову, оскільки не був зареєстрований разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк та не надав документів на підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем за однією адресою на момент його смерті.
Отже, встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини необхідне заявнику для подальшого проведення нотаріальних дій та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою судді від 24 серпня 2026 року відкрито провадження у справі.
У судове засідання заявник не з`явився. При цьому від представника заявника – адвоката Черниш Т.І. надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу без участі заявника та його представника. Заяву підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.
Від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій він не заперечує щодо задоволення заяви та підтверджує обставини постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводського міського управління юстиції 03 червня 2002 року.
В свою чергу, ОСОБА_2 є сином спадкодавця ОСОБА_3 та, відповідно, рідним братом заявника, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , виданим повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області 18 липня 2005 року.
Актовим записом про шлюб № 128, складеним 16 липня 2005 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, підтверджується факт перебування у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також факт розірвання цього шлюбу на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2013 року, яке набрало законної сили 17 червня 2013 року, у справі № 176/1161/13-ц.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 , виданим Жовтоводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15 червня 2023 року.
Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі договору дарування квартири від 08 жовтня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3772.
Право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру підтверджується договором дарування квартири від 08 жовтня 2012 року, витягом про державну реєстрацію прав № 36535064 від 04 грудня 2012 року, виданим Жовтоводським міжміським БТІ, та технічним паспортом на квартиру від 06 грудня 2012 року.
Довідкою № 453 від 10 серпня 2023 року, виданою Відділом ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Жовтоводської міської ради, підтверджується, що спадкодавець ОСОБА_3 на момент смерті мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявник ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний строк не звертався.
14 серпня 2026 року заявник звернувся до приватного нотаріуса Кам`янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Дудник Т.В. з питання оформлення спадкових прав після смерті батька, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не зміг у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, про що свідчить лист приватного нотаріуса Дудник Т.В. від 14 серпня 2026 року № 198/01-16.
Обставини постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджуються актом про проживання від 12 серпня 2026 року, підписаним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і посвідченим головним спеціалістом Відділу ведення реєстру територіальної громади ОСОБА_7 .
Крім того, заінтересована особа ОСОБА_2 у поданій до суду заяві не заперечує щодо задоволення заяви та визнає факт постійного проживання заявника разом із батьком на час відкриття спадщини.
На підставі частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до положень статей 1216–1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той із подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, повинен подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Така заява подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно зі спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини. Для тих спадкоємців, які не проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.
При цьому слід враховувати, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є доказом того, що спадкоємець не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо відповідні обставини підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними та допустимими доказами.
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватися в судовому порядку. Частиною другою цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Отже, законодавець пов`язує можливість прийняття спадщини без подання відповідної заяви нотаріусу з обов`язковістю постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто станом на день смерті ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає встановленню судом з метою реалізації заявником права на оформлення спадщини після смерті батька.
Метою встановлення зазначеного факту є оформлення спадкових прав заявника на нерухоме майно, що входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 . Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем у випадку, коли відповідні обставини не можуть бути підтверджені документами, необхідними для вчинення нотаріальних дій.
Враховуючи викладене, досліджені судом матеріали справи, відсутність заперечень заінтересованої особи щодо заявлених вимог, а також те, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки та необхідне для реалізації права на спадщину, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати віднести на рахунок заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua