Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №750/9729/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 750/9729/26Головуючий у 1 інстанції Григор`єв Р. Г.

Провадження № 33/4823/883/26

Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Прачук О.В.,

за участі: особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника – Левшакової О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Левшакової Олесі Ігорівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 вересня 2026 року,-

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Місцевим судом встановлено, що 24 серпня 2026 року о 04 год. 09 хв. в м. Чернігові по вул. Київське шосе 3 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч.2 ст. 126 КУпАП (серії ЕНА № 7344946) від 09.06.2026, чим порушив п. 2.1.а ПДР. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що місцевий суд не забезпечив всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, у тому числі, не врахував докази, які спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Апелянт зазначає, що повторність правопорушення фактично не доведена, оскільки суд першої інстанції визнав встановленою обставиною, що ОСОБА_1 постановою серії ЕНА7344946 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу. Крім того, апелянт вважає, що було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки розгляд справи проводився за його відсутності без належного повідомлення останнього про його час та місце.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до копії постанови ЕНА № 7344946 від 09.06.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП, оскільки останній 09 червня 2026 року в м. Дніпро керував автомобілем, не маючи права керування транспортним засобом, та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (а.с.4)

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 753561, 24 серпня 2026 року о 04 год. 09 хв. в м. Чернігові по вул. Київське шосе 3 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, що підтверджується постановою за ч.2 ст. 126 КУпАП (серії ЕНА № 7344946) від 09.06.2026, чим порушив п. 2.1.а ПДР. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП. (а.с.2)

Отже, вказані документи офіційно засвідчують факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського та камери службового автомобіля вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та під час перевірки було з`ясовано, що останній не має права керування транспортними засобами, а саме: посвідчення водія не отримував. Також було встановлено, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП.

Наведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність у його діях ознак повторності, є непереконливими, так як згідно з диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність настає саме за повторне вчинення протягом року правопорушень, передбачених частинами 2-4 ст.126 КУпАП.

Крім того, п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджених наказом МВС України від 07.11.2017 №1395, визначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, унаслідок чого він не є особою, звільненою від адміністративної відповідальності або особою, відносно якої закрито провадження у справі, та є особою, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував вказану постанову та остання скасована.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу.

Доводи апелянта про те, що було порушено право ОСОБА_1 на захист також не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи містять дані про те, що останньому направлялись повістки про виклик до суду.

При цьому у виклику до суду (а.с.8) зазначена дата засідання – 25.09.2026, що відповідає дню розгляду справи судом першої інстанції та винесення постанови у справі.

Зазначення ж постанові дати 24.09.2026 є опискою, яка не спростовує належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце і час розгляду справи.

Наявність в постанові суду інших описок: в даті постанови за ч. 2 ст. 126 КУпАП та прізвищі особи, не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, не є істотними порушеннями при ухваленні рішення суду і не можуть слугувати беззаперечною підставою для його скасування.

Посилання ж ОСОБА_1 на те, що він керував транспортним засобом, виконуючи усне розпорядження командира, не підтверджені належними доказами.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2026 року.

Апеляційну скаргу адвоката Левшакової Олесі Ігорівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 25 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Прачук