Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №947/18129/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1786/26

Номер справи місцевого суду: 947/18129/26

Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

28.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Київського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, на підставі якої піддано її адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, згідно Закону України «Про судовий збір».

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 24.08.2026 року ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що дану постанову вона не отримувала. 13 серпня 2026 року вона звернулася до суду із заявою про надання інформації щодо руху справи та копії постанови. 18 серпня 2026 року вона отримала примірник даної постанови. З цих підстав апелянт просить поновити строк.

Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду й поверненню даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.

Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Із матеріалів справи вбачається, що постанова Київського районного суду міста Одеси у даній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП ухвалена місцевим судом 20 липня 2026 року, а апеляційна скарга апелянта була подана до суду – 24.08.2026 року.

Тобто, вбачається, що апеляційна скарга на постанову суду подана скаржником до суду з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 294 КУпАП.

З тексту оскаржуваної постанови виходить, що ОСОБА_1 у судове засідання, призначене у справі, до суду першої інстанції не з`явилася.

Між тим, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Карташов А.Г. були повідомленні належним чином про судове засідання, призначене на 20.07.2026 року, про що свідчить довідки про доставку СМС від 11.06.2026 року.

Також, впродовж перебування справи в суді першої інстанції захисником ОСОБА_1 адвокатом Карташовим А.Г. було забезпечено право особи на реалізацію прав передбачених ст. 268 КУпАП, а саме у вигляді подання клопотання про закриття провадження тощо.

Ставлячи питання про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду поважними, апелянт зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримала лише 18 серпня 2026 року.

Апеляційний суд звертає увагу що положення статті 294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її отримання.

Згідно інформації з ЄДРСР було забезпечено доступ до оскаржуваної постанови 22.07.2026 року.

При цьому, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції не міститься обґрунтування поважності причин пропуску строку, зважаючи на те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо, що відносно неї складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, розгляд справи в суді першої інстанції, дату судового засідання на якому ухвалювалось рішення за наслідками судового розгляду, тобто було забезпечено можливість отримати оскаржувану постанову та подати апеляційну скаргу в строк передбачений ст. 294 КУпАП.

Також, зазначаючи в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження як на підставу для такого поновлення те, що ОСОБА_1 13 серпня 2026 року звернулася до суду із заявою про надання інформації щодо руху справи та копії постанови, не вказує на обставини неможливості звернення з таким клопотанням раніше, аніж 13 серпня 2026 року, для забезпечення отримання копії постанови у строк передбачений ст. 294 КУпАП, зважаючи на те, що їй було відомо про дату судового засідання.

Як і не вказано на необхідність такого звернення враховуючи те, що дана постанова була оприлюднена в ЄДРСР вже 22.07.2026 року.

Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить, не вказує об`єктивних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

За таких підстав, оскільки в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, відсутні посилання на поважність пропуску такого строку, апеляційний суд позбавлений можливості для перевірки їх та надання відповідної оцінки.

Апеляційний суд звертає увагу, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Апеляційний суд наголошує, що попри те, що конституційне право звернення до суду є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. З практики ЄСПЛ виходить, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Також, як вбачається з аналізу рішень ЄСПЛ, він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Враховуючи, що пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення є значним, приймаючи до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, апеляційний суд констатує, що апелянт не вказав поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не надав на їх підтвердження належних та достатніх доказів.

За таких обставин, апеляційний суд в даній справі не вбачає поважних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року, а тому приходить до висновку, що в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови ОСОБА_1 слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП - повернути апелянту.

При цьому слід роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року – відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 20 липня 2026 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе